Мета -проаналізувати результати комплексного пренатального обстеження вагітних жінок групи високого ризику при омфалоцеле у плода. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз даних ультразвукових та цитогенетичних досліджень 150 плодів як пацієнтів з омфалоцеле, які були обстежені у відділенні медицини плода ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України» в 2007 2018 рр. Результати. Ізольоване омфалоцелє зафіксовано в 36% (n=54), у поєднанні з іншою патологією -у 62,7% (n=94), антенатальну загибель плода з омфалоцеле виявлено під час огляду у 2 (1,3%) випадках, що унеможливило проведення інвазивних процедур. Каріотип плода визначено в 116 випадках, з них хромосомні аномалії діагностовано в 32 (27,6%); частота верифікованої хромосомної патології в загальній групі склала 21,3%. Серед випадків хромосомної патології найчастіше зустрічалися синдром Едвардса (53,1%, n=17), синдром Патау (28,1%, n=9) і синдром Тернера (9,4%, n=3). В 1 (3,1%) плода виявлено синдром Дауна. Асоційована структурна патологія (41,3%, n=62) переважно представлена вродженими вадами серця, центральної нервової системи, кістково м'язової та сечостатевої систем. Поєднання омфалоцеле з ектопією серця визначено в 11 випадках, що становило 17,7% серед випадків із множинними вадами розвитку, з них у 3 додатково визначено акранію/аненцефалію. Слід зауважити, що частота асоційованих вад розвитку може бути недооціненою в дослідженій популяції, оскільки 29,3% пацієнток з омфалоцеле у плода обстежені лише в І триместрі. Середній термін первинного звернення вагітних жінок при омфалоцеле у плода до відділення медицини плода становив 18,46±7,20 тиж., частка пацієнток, які вперше звернулися своєчасно (до 22 тиж. вагітності), дорівнювала 78,67%, За наявності хромосомної патології у плода визначено найменші середні терміни первинного звернення (14,81±3,66), а також старший вік вагітних (30,45±6,82). Висновки. При омфалоцелє у плода спостерігається висока частота поєднаної структурної та хромосомної патології. У більшості випадків середній термін первинного звернення пацієнток при омфалоцеле у плода до закладу ІІІ рівня був задовільним для своєчасного повного обстеження та визначення плану ведення вагітності. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської декларації. Матеріали дослідження розглянуто комісією з питань етики при Інституті на етапі планування НДР. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: омфалоцеле, вроджені вади розвитку, ектопія серця, хромосомна патологія.
Purpose - to present a method of prenatal assessment of viscero-abdominal disproportion in fetuses with gastroschisis during two-dimensional ultrasound examination, to compare prenatally determined indices with postnatal clinical data. Materials and methods. Extended measurements of the abdominal cavity and eventrated organs in 161 fetuses with gastroschisis were performed at different terms of pregnancy. Postnatal intraoperative data and general clinical outcomes were compared in 74 cases depending on the results of prenatal measurements: the presence and degree of pathological changes in the eventrated intestine, the degree of viscero-abdominal disproportion and type of surgical correction, presence of associated intestinal malformations and mortality. Results. A methodology for determining the index of viscero-abdominal disproportion in fetuses with gastroschisis and a working classification of its degrees was proposed. The disproportion was absent in the 2nd trimester in 80.5% of fetuses, and in the 3rd trimester only in 40.7%. During the 2nd trimester, the degree of VAD changed in 1.8% of cases, during the 3rd trimester in 11.1% of cases. Among the 55 fetuses examined in both the 2nd and 3rd trimesters, a change in the degree of VAD was registered in 78.2% of cases. Significant differences in postnatal clinical data were found in groups with absent, moderate and severe disproportion: no changes of the eventrated intestine were found in 50%, 34.1% and 7.1%, respectively, significant changes of the intestine were present in 12.5%, 36.4% and 50%, associated intestinal anomalies were diagnosed in 18.75%, 13.6% and 35.7%, primary correction with fascial closure was performed in 37.5%, 9.0% and 0%, staged repair with synthetic patch/silo and delayed abdominal wall closure in 0%, 20.5% and 57.1%. Mortality was 6.3%, 13.6% and 35.7%, respectively. Conclusions. A new method for assessing the congruence of the volumes of eventrated organs and abdominal cavity in fetuses with gastroschisis can provide important additional information for refining prenatal diagnosis, determining the severity of pathological process and predicting postnatal outcome. Prenatal evaluation of the degree of viscero-abdominal disproportion will allow to choose the correct management of pregnancy and labor, as well as to plan specialized care of the newborns. Key words: congenital malformations, prenatal diagnosis, anterior abdominal wall, gastroschisis, viscero-abdominal disproportion
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.