імунології ім. І. І. Мечникова Національної академії медичних наук України» 2 Національний фармацевтичний університет СУЧАСНІ НАПРЯМКИ СТВОРЕННЯ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОБІОТИКІВ Стаття присвячена актуальним напрямкам удосконалення пробіотиків, таким як: дослідження фізіології перспективних виробничих штамів з метою підбору поживних середовищ для їх культивування; визначення процесів сорбції пробіотичних бактерій як загальнобіологічного процесу; вивчення ролі продуктів метаболізму та біологічно активних речовин мікробної клітини для визначення природи адгезинів і механізму антагоністичної активності; розробка технології виготовлення комплексних препаратів на основі консорціумів бактерій з широким спектром антагоністичної активності; дослідження синергічної та інгібіторної дії різних видів та штамів пробіотичних бактерій; вдосконалення методів контролю антагоністичної активності препаратів, що містять життєздатні мікробні клітини, та розробка методів визначення вмісту живих мікроорганізмів; розробка препаратів для корекції мікрофлори не лише кишечника, а й інших відкритих порожнин організму людини. Ключові слова: пробіотики; мікробіоценоз; антагоністична дія; нормальна мікрофлора; корекція мікрофлори; антибіотичні субстанції; людські біоактивні сполуки ВСТУП Вперше термін «пробіотик» було використано у 1953 р. німецьким бактеріологом, гігієністом та нутрицевтиком Вернером Коллатом (1892-1970 рр.) для визначення органічних і неорганічних добавок, необхідних для відновлення здоров'я пацієнтів, які страждали від недостатнього харчування внаслідок введення до раціону надлишкової кількості високоочищених продуктів. На теперішній час згідно з визначенням ВООЗ (WHO, 2009 р.) пробіотики-апатогенні для людини бактерії, які мають антагоністичну активність щодо патогенних і умовно-патогенних бактерій та забезпечують відновлення нормальної мікрофлори [3]. Видовий склад мікроорганізмів, які використовуються для отримання пробіотиків, постійно розширюється. Досить багато даних свідчить про те, що пробіотичні властивості притаманні багатьом представникам як нормальної мікрофлори різних біологічних ніш людини та тварин, так і мікроорганізмам, що заселяють різноманітні абіотичні субстрати. До них відносяться Escherichia coli, представники родів Lactobacillus

Results. It was established a clear dysfunction of anti-infectious resistance in carriers of Staphylococcus aureus -a decrease of colonization resistance and local immunity of mucous membranes of upper respiratory tract. As for the anti-infectious resistance of nasal mucosal of S. aureus carriers, the level of lysozyme and secretory immunoglobulin A gradually increased after the application of probiotic strain L. rhamnosus GG, and in 21 days it reached rates of healthy individuals. Conclusions. It was found out that probiotics for nasal passages sanitation in Staphylococcus aureus carriers lead to gradual eradication of the pathogen (S. aureus) with restoration of colonization and anti-infectious resistance, mucous membranes and upper respiratory tract.

The need to adjust the balance of microbiocenosis -this problem is modern and relevant. It was considered a wide range of drugs (products) that affect different parts microecological process: probiotics, preparations based on inactivated microorganisms, prebiotics, sinbiotics, drugs metabolic type, functional food, nutraceuticals. The mechanisms of their action have been analyzed and proved, as well as urgency and prospects of the known and new drugs that affect еndoecology and update it.