Мета роботи-вивчити особливості клінічного перебігу гострого біліарного панкреатиту. Матеріал і методи. Проаналізовано клінічний перебіг 207 хворих на запалення підшлункової залози біліарного генезу. Визначено чутливість, специфічність та діагностичну ефективність основних клініко-лабораторних симптомів гострого біліарного панкреатиту. Результати. На основі чутливості, специфічності та діагностичної ефективності клініко-лабораторних симптомів виділено панкреато-біліарну (при якій переважають симптоми холециститу над симптомами панкреатиту), біліарно-панкреатичну (переважає клініка панкреатиту) та інтермітуючу (клініко-лабораторні ознаки біліарної гіпертензії і гострого процесу в підшлунковій залозі нормалізуються на фоні терапії) форми захворювання. Висновок. Основними клінічними варіантами перебігу гострого біліарного панкреатиту є панкреато-біліарна, біліарно-панкреатична та інтермітуюча форми захворювання.

Одним із результатів дії іонізуючого випромінювання на клітину є поява генетичних мутацій, які в свою чергу можуть призводити до розвитку злоякісних захворювань. Доза опромінення хворого при абдомінальному КТ обстеженні під час діагностики нирково клітинного раку (НКР) становить близько 5 мГр (5 мЗв) при звичай ному обстеженні і може зростати до 50 мГр (50 мЗв) при мультифазному. До недавнього часу вважалось не доцільним напряму оцінювати ризик виникнення онкологічної патології під впливом таких відносно малих доз опромінення. В останні роки підтверджено важливу роль іонізуючого опромінення, отриманого хворими під час діагностичних процедур, у розвитку злоякісних новоутворень багатьох органів. При мультифазному КТ скану ванні, яке рутинно застосовується при діагностиці НКР, 1 випадок розвитку радіаційно індукованого раку при падає на 250 (180-370) сканувань у жінок і на 330 (240-490) у чоловіків. Доведений зв'язок між проведенням комп'ютерної томографії з дозою опромінення > 7,5 мЗв і ушкодженням ДНК хворих. Одним із шляхів уникнен ня променевого навантаження на хворого при діагностиці НКР є ширше застосування магнітно резонансної то мографії і використання рентген трубок зі зниженим вольтажем, проте, необхідні подальші дослідження у цьо му напрямку. Ключові слова: іонізуюче випромінювання, діагностика, нирково клітинний рак, шкідливість.