ВУкраїні у 2005 р., за даними офіційної статистики, за-хворюваність дорослих на пневмонію становила 4,26 на 1000 населення, смертність -13,5 на 100 000, тобто по-мерли майже 3,2% тих, хто захворів на пневмонію [1]. Одну з провідних ролей у підвищенні частоти захворюваності та летальності від негоспітальної пневмонії (НП), незважаючи на певні успіхи у лікуванні, продовжує відігравати цукровий діабет 2 типу (ЦД 2). За результатами епідеміологічних до-сліджень, показники летальності при НП, що розвинулась за наявності ЦД, становлять 19-27% [2,3] Нині розроблено багато моделей прогнозування клінічного кінця негоспітальної пневмонії, однак жодна не включає дані опитуваль-ників. З метою розробки методів прогнозування перебігу та необхідності тривалої антибактеріальної терапії негоспітальної пневмо-нії обстежили 82 пацієнтів, яких госпіталізували з діагнозом негоспітальна пневмонія і цукровий діабет 2 типу, і 49 хворих, у яких встановлена наявність негоспітальної пневмонії і хронічної серцевої недостатності. Використали два опитувальники: «Шкала оцінки негоспітальної пневмонії» і CapSym-12. За допомогою логістичної регресії встановили вибірку статистично важливих показників опитувальників, прогностичну можливість котрих використали для оцінювання стану здоров'я і динаміки симптомів негоспітальної пневмонії. Аналіз динаміки показників опитувальників і обчислення прогностичного рівняння дає змогу передбачити вірогідність збільшення строку перебування в лікувальному закладі, тривалості антибактеріальної терапії у пацієнтів із негоспітальною пневмонією і супутньою патологією, а також корегувати лікування і впровадити індивідуальний підхід до кожного хворого. Возможности прогнозирования результата лечения нетяжелой внебольничной пневмонии у больных с сахарным диабетом 2 типа или хронической сердечной недостаточностью Е. С. Махаринская, Н. И. Иманова, М. Н. ЛебединскаяНа сегодня разработано много моделей прогнозирования клинического исхода негоспитальной пневмонии, но ни одна не включает данные опросников. С целью разработки методов прогнозирования течения и необходимости длительной антибактериальной терапии негоспитальной пневмонии обследовали 82 пациента, которых госпитализировали с диагнозом негоспитальная пневмония и сахарный диабет 2 типа, и 49 больных, у которых определили наличие негоспитальной пневмонии и хронической сердечной недостаточности. Использовали два опросника: «Шкала оценки внебольничной пневмонии» и CapSym-12. С помощью логистической регрессии уста-новили выборку статистически важных показателей опросников, прогностическую возможность которых использовали для оценки состояния здоровья и динамики симптомов внебольничной пневмонии. Анализ динамики показателей опросников и вычисление прогностического уравнения позволяет предусмотреть вероятность увеличения срока пребывания в лечебном заведении, продления антибактериальной терапии у пациентов с негоспитальной пневмонией и сопутствующей патологией, а также корригировать лечение и внедрить индивидуальный подход к каждому больному. Possibilities of predicting of...

The aim of the study was to evaluate “old” (WBC count) and “new” inflammatory biomarkers in hospitalized patients with non-severe community-acquired pneumonia in patients with\without Diabetes Mellitus 2 type. Materials and methods. At inclusion, clinical and laboratory parameters of pneumonia were recorded and the CRB-65 was evaluated. A total of 131 adult patients hospitalized with non-severe CAP were included in this prospective study. Levels of pro-inflammatory (IL-1β, IL-8, TNF-α), anti-inflammatory (IL-10) cytokines and markers of inflammation (CRP, complete blood count) were determined at the beginning of the disease (day O) and in 48-72 hours. Results. The level of leukocytes in CBC was significantly higher in the main group at the beginning of the disease, as well after 10 ± 2 days from day 0 the number of episodes of leukocytosis > 10 · 109 / l was higher (8.5% vs. 2%, respectively, p <0,05). There was no statistically significant difference between the studied inflammatory biomarkers levels in the both groups of patients with and without concomitant diabetes. There was a tendency to a higher number of cases of "recovery" after CAP in the group with CRP levels during hospitalization ≥ 21.8 pg / ml (22% vs. 48%, p <0.1). Conclusion. It can be assumed that such a low dynamics of inflammatory markers is associated with involutive changes in the immune system due to older age of the patients included in the study and the influence of DM on the immune system reactivity in the CAP with concomitant DM 2 type with immune response suppression can also explain absence of significant difference in inflammatory biomarkers concentration in the groups compered in this study.

The high prevalence of WPW syndrome among young people dictates the relevance of this topic studying. In the register of causes of sudden cardiac death among athletes, the proportion of this syndrome is about 1%. The frequency of SCD in professional sportsmen cluster of population, according to various authors, varies from 2.3 to 6.5 cases per 100 thousand active athletes that in 2.4 times higher than in the general population.On example of the clinical case demonstrated in this article the importanceof a precise examination of athletes and amateurs, withdetected WPW phenomenon/syndrome, regardless of presencesymptoms, especially on continuous anabolic steroids therapy background. Therefore, it is necessary to control not only the physical activity of people involved in sports, but also the use of pharmacological drugs in preparation for competitions.

No abstract

On the example of the clinical case of newly diagnosed ST-elevation myocardial infarction combination of different reperfution strategies and their benefit was discussed. Recommendations on lifestyle modification and medicament treatment tactics are described. From one hand, in spite of side-effects of treatment as an increased risk of stroke and hemorrhagic stroke, prehospital FL is associated with a decreased risk of cardiogenic shock and its effectiveness depends on the time from symptom onset to reperfusion. From other hand, despite the fact that PPCI is the recommended default reperfusion strategy, its effectiveness depends also on time limits and absence of the majority of PPCI-facilated hospitals worldwide. Combination of prehospital single-bolus FL following after 3–24h early routine angiography and PCIcan improve post-STEMI survival and help to avoid hyperreactivity and thrombin-induced platelet activation after FL, which can be a key to success in effective treatment and rehabilitationafter STEMI in patients without high risk factors of potential bleeding or stroke.