Активність інтернейронних пулів спинного мозку за умов експериментального цукрового діабету На щурах лінії Вістар з експериментальним цукровим діабетом (ЦД) і інтактних тваринах аналізували поріг, хронаксію, параметри потенціалу дорсальної поверхні (ПДП) спинного мозку (СМ). Виявлено зниження порога збудження на 41,4 % (P<0,05), збільшення хронаксії на 9,5 % (P<0,01), зростання амплітуди N 3-компонента на 15,8 % (P<0,05), збільшення тривалості аферентного піку на 4,5 % (P<0,05) і N 2-компонента на 10,9 % (P<0,01). Зроблено висновок про те, що метаболічні зміни в умовах ЦД призводять до модифікації в активності аферентних шляхів і інтернейронного пулу СМ. Ключові слова: цукровий діабет, інтернейронний пул, потенціал дорсальної поверхні спинного мозку.

The purpose of the review of foreign literature was to analyze current research on the effects of cadmium on male reproductive function. Results. According to the researcher data, at least 15–20% of cases of fertility decline in males fall on infertility. The etiology of this phenomenon in 50% of cases remains unknown, however, increasing environmental pollution contributes to a constant increase in male infertility. One of the most toxic pollutants is cadmium. Numerous animal model studies and human epidemiological studies indicate an adverse effect of cadmium on male fertility. Smoking is an important source of cadmium, which is absorbed into the human body. In vitro studies confirm the deleterious effects of cigarette smoke compounds on sperm motility and spermatozoon parameters. Depending on the concentration, nicotine suppresses the progressive motility of the spermatozoon parameters, starting from the lowest concentration used (1 ng/ml). Likewise, it decreases the percentage of viable spermatozoon parameters and increases the amount of spermatozoon parameters in late apoptosis with altered chromatin compactness or DNA fragmentation already after 3 hours of incubation. On average, the daily intake of cadmium in humans is 1.06 μg/kg body weight, the half-life of cadmium is more than 20-40 years, which causes its accumulation in the body. The testicles are the organ in which cadmium is stored in large quantities. Studies have shown that the testicles are extremely sensitive to cadmium because these organs are characterized by intense cellular activity, where vital spermatogenesis processes take place. Exposure to cadmium leads to reproductive tract abnormalities such as cryptorchidism and hypospadias, testicular cancer, subfertility or infertility, called testicular dysgenesis syndrome. In the genesis of the testicles during the embryonic and neonatal periods, Sertoli’s cells play a critical role, the development of which is influenced by cadmium. Exposure to cadmium (1-2 mg/kg, subcutaneously) in pregnant and lactating rats causes vacuolization of Sertoli’s cells and loss of cells in the epithelium of the seminiferous tubules in adult animals. Cadmium inhibits proliferation, induces apoptosis and DNA damage in immature Sertoli’s cells. Perinatal exposure to cadmium affects the development and function of fetal Leydig cells, which are endocrine cells in the testicle. In pregnant rats that received a single dose of cadmium (0.25, 0.5, and 1.0 mg/kg, intraperitoneally), synthesis of testosterone in the fetal tests was significantly reduced, while gene expression in cells was suppressed, and the androgen-dependent formation process was reduced. The mechanism by which cadmium mediates impaired male fertility is also associated with the production of reactive oxygen species in the testicles, which leads to oxidative stress that interferes with the development and functioning of the spermatozoon parameters. Exposure to cadmium, for both environmental and occupational reasons, can contribute to a decrease in the quality of human sperm, which confirms high toxicity of cadmium. Conclusion. Thus, in humans and other mammals, cadmium damages the male reproductive system, disrupts its structure, including the vascular system of the testicles, leads to DNA damage, inhibits functions of germ cells, leads to loss of sperm quality and quantity, sub-fertility or infertility

No abstract

Вступ. В умовах відбиття збройної агресії РФ, що супроводжується значною інтенсивністю і напруженістю бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть мати невротичні розлади різного ступеня тяжкості, отже викликати потребу їх направлення для лікування у військово-медичні заклади. Дослідженням встановлена наявність незначної кількості наукової  інформації щодо особливостей організації лікувально-діагностичного процесу при виникненні санітарних втрат неврологічного профілю. Семантичний аналіз доступних наукових джерел щодо організації проведення лікувально-діагностичного процесу і реабілітації військовослужбовців, у яких діагностовано порушення з боку центральної нервової системи, охоплює період повсякденної готовності Збройних Сил України і не враховує особливості воєнного стану. Виходячи з цього, з урахуванням загроз та викликів сьогодення, встановлено, що вирішення цієї проблеми неможливо без розробки і впровадження сучасних медичних технологій щодо організації діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців, що отримали невротичні розлади в умовах бойової обстановки з урахуванням сучасного досвіду військово-медичних служб передових країн світу. Мета дослідження  полягає у визначені сучасних організаційних підходів щодо організації лікувально-діагностичного і реабілітаційного процесу військовослужбовців, які мають невротичні розлади, отримані в бойових умовах х. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові документи з питань діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами. Результати. У статті наведені результати семантичного аналізу нормативно-правових документів щодо організації діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з нервовими розладами та розроблений алгоритм організації лікувально-діагностичного процесу при цій патології з урахуванням досвіду військо-медичних служб передових країн світу. Висновки.  Визначено, що в умовах відбиття Збройними силами України збройної агресії РФ і пов’язаної з цим потреби проведення мобілізаційних заходів без урахування психотипу і стресостійкості осіб, що вступають до лав Збройних Сил і інших військових формувань України, серед військовослужбовців можливе збільшення поширеності невротичних розладів. На основі аналізу наукової інформації з урахування власного досвіду розроблений алгоритм діагностики, лікування і реабілітації військовослужбовців з невротичними розладами, реалізація якого дозволить зменшити наслідки негативного впливу бойової обстановки на військовослужбовців і тим самим підвищити рівень їх боєздатності та працездатності, а також зменшити відсоток інвалідизації військовослужбовців з невротичними розладами.

Вступ. В умовах збройної агресії РФ, тривалості бойових дій, можна прогнозувати суттєве збільшення кількості військовослужбовців, які будуть направлятися для освічення до медико-соціальних експертних комісій з метою проведення медико-соціальної експертизи. Дослідженням встановлена відсутність інформації щодо організаційної взаємодії військово-медичних закладів і медико-соціальних експертних комісій та особливостей проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців незалежно від відомчого підпорядкування в умовах воєнного стану в Україні. Семантичний аналіз наукових джерел щодо медико-соціальної експертизи військовослужбовців дозволяє стверджувати, що окремі науково-практичні дослідження висвітлюють цю проблему лише частково і, в основному, в умовах повсякденної готовності військових формувань у мирний час. Виходячи з цього, з урахуванням загроз та викликів сьогодення, встановлено, що вирішення цієї проблеми неможливо без удосконалення взаємодії військово-медичних закладів та медико-соціальних експертних комісій й організації проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців з позиції уніфікації організаційних підходів в межах єдиного медичного простору України. Мета дослідження полягає у розробці уніфікованого алгоритму організаційної взаємодії ВМЗ і МСЕК та визначення особливостей проведення МСЕ ВС України незалежно від відомчого підпорядкування з виділенням напрямків їх скерування на МСЕК в умовах воєнного стану. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, семантичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові документи з питань медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності в Україні.  Результати. У статті наведені результати семантичного аналізу нормативно-правових документів з питань медико-соціальної експертизи та встановлення інвалідності в Україні, розглянуті особливості проведення медико-соціальної експертизи військовослужбовців на період дії воєнного стану на території України, розроблений та обґрунтований уніфікований алгоритм організаційної взаємодії між військово-медичними закладами та медико-соціальними експертними комісіями МОЗ України. Висновки.  Проведений семантичний аналіз нормативних та правових документів з питань медико-соціальної експертизи, визначення інвалідності в Україні дозволяє стверджувати, що вона адекватна та постійно удосконалюється. Під час дослідження було розроблено уніфікований алгоритм організаційної взаємодії військово-медичних закладів різного відомчого підпорядкування та медико-соціальних експертних комісії Міністерства охорони здоров’я України в умовах воєнного стану з виділенням напрямків скерування військовослужбовців на медико-соціальну експертизу й визначенням особливостей її проведення. Впровадження та його використання дозволить оптимізувати медико-експертну допомогу військовослужбовцям й більш ефективно планувати заходи щодо профілактики та зниження рівня їх первинної інвалідності з забезпеченням дієвого контролю реабілітаційного кластеру інвалідів-військовослужбовців.