Усунення негативних впливів значної інтраопе-раційної крововтрати ще й досі являє серйозну про-блему сучасного анестезіологічного забезпечення та хірургічної техніки. Ще, здавалося б, абсолютно очевидні та прозорі положення рідинної ресусцита-ції в умовах значної крововтрати в останні 8-10 ро-ків інтенсивно переглядаються та знову піддаються ретельному аналізу [1][2][3]. На перший план надання допомоги знову виходить застосування цільної кро-ві та її компонентів [4][5][6]. Особливу увагу приділя-ють вибору режиму заповнення крововтрати (лібе-ральний проти рестриктивного) [7][8][9]. В останніх європейських та американських настановах, що присвячені питанням компенсації періопераційної крововтрати, а також проблемі масивної крововтра-ти, експерти стають на бік прихильників рестрик-тивного режиму інфузійної терапії [10][11][12]. Про-те багато питань викликає застосування тактики малооб'ємної та гіпотензивної рідинної ресусцита-