No abstract

К інцевою метою вагітності і пологів є народження здорової дитини. Плід, розвиток якого відбувається в умовах недостатньої плацентарної перфузії, має підвищений ризик перинатальних ушкоджень, котрі відзначають у 65% новонароджених [1]. Плацентарна недостатність -найбільш поширена патологія, що при різних ускладненнях вагітності (гестозах, внутрішньочеревній інфекції, екстрагенітальних захворюваннях) розвивається у 24-46% випадків, а при неускладненому перебігу гестаційного процесу -у 3-4% [2,3]. Однак компенсаторні зміни у плаценті частіше за все стримують патологію, що розвивається. Вторинна плацентарна недостатність, яка розвивається у другому і третьому триместрах вагітності на тлі сформованої пла-центи і ускладненого перебігу вагітності, характеризується інволюційно-дистрофічними і запальними змінами. Дистрес плода під час вагітності і пологів призводить до порушень функціонального дозрівання ЦНС, що відіграє основну координуючу й інтегруючу роль у процесах розвитку інших органів і систем в антенатальному періоді [2,4].Мета роботи Для запобігання виникненню дистресу проаналізувати можливі фактори ризику народження дітей із цим усклад-ненням.Пацієнти і методи дослідження Здійснили ретроспективний аналіз 142 історій пологів матерів і історій розвитку їхніх новонароджених. Усіх жінок обстежили згідно з протоколами. Стан новонароджених оцінювали за шкалою Апгар. Новонароджених із дистре-сом і їхніх матерів розподілили на 3 рандомізовані групи відповідно до оцінки за шкалою Апгар. I групу становили 75 новонароджених із оцінкою за шкалою Апгар на першій хвилині 6-7 балів, II -46 новонароджених з оцінкою 4-5 балів, ІІІ групу -21 новонароджений із оцінкою 3 і менше балів. До контрольної групи увійшли 20 новонароджених без дистресу. Протягом дослідження використовували анамнестичний, клініко-лабораторні, гістологічний, статистичний методи.Вік жінок у всіх групах становив від 16 до 42 років, середній вік достовірно не відрізнявся (26,72±1,23 року, 24,63±1,57 року, 25,78±1,35 року відповідно), в конт-рольній -27,05±1,57 року. Визначили високий відсоток екстрагенітальної патології (застудні захворювання, хро-нічний бронхіт, хронічний пієлонефрит, вегето-судинна і нейроциркуляторна дистонія, пролапс мітрального клапана, гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, гепатит тощо) в усіх групах -36%, 45,65%, 71,45% відповідно; у групі порівнян-ня -85%. Гінекологічний анамнез обтяжений у 43 жінок (57,53%) I групи, у 18 (39,113%) -II й у 9 (42,87%) -III групи; в контрольній -у 15 (74,66%).Під час аналізу акушерського анамнезу визначили, що Під наглядом перебували 142 новонароджених із дистресом та їхні матері, яких поділили на три групи за ступенем дистресу, та 20 новонароджених та їхні матері, які склали контрольну групу. Дистрес частіше розвивається при екстрагенітальній патології (42,96%), перших пологах (53,52%), ускладненому перебігу вагітності (51,40%), передчасних пологах (38,03%), ускладненнях під час пологів (50,02%) і супроводжується вираженими змінами у плаценті.Факторы риска рождения детей с дистрессом Н. В. Авраменко, ...

Запорізький державний медичний університет, УкраїнаМета роботи -здійснити аналіз спеціалізованої наукової літератури для узагальнення даних про сучасні погляди на особливості етіопатогенезу лейоміоми матки, її клінічного перебігу та впливу на репродуктивну функцію жінки, а також вивчити дані про сучасні методи профілактики, лікування лейоміоми матки. Лейоміома матки -найпоширеніша добро якісна пухлина матки в жінок репродуктивного віку. У статті наведені дані молекулярної біології, генетики та імуногістохімії лейоміоми матки, особливостей діагностики та лікування цієї пухлини. Незважаючи на те, що останнім часом виявлено багато молекулярногенетичних детермінант лейоміоми матки, етіологія та патофізіологія захворювання залишаються недостатньо вивченими. Захворювання на лейоміому матки є медикосоціальною проблемою, що призводить до зни-ження працездатності та порушення репродуктивної функції в жінки, а також супроводжується низкою акушерських і перинатальних ускладнень. В огляді проаналізовані як сучасні методи консервативного лікування, так і новітні технології оперативного лікування лейоміоми матки в молодих жінок із нереалізованими репродуктивними планами.Матеріали та методи. Вивчили та проаналізували доступну наукову літературу за останні п'ять років, котра присвячена особливостям етіопатогенеза, клінічного перебігу та сучасним методам лікування лейоміоми матки. Використовували методи оглядового, системного та контентаналізу.Висновки. Лейоміома матки посідає друге місце серед гінекологічних захворювань після запальних захворювань матки та придатків. У 20-30 % випадків лейоміома матки є етіологічним фактором безпліддя та в 15-30 % випадків -причиною невиношування вагітності. Репродуктивне здоров'я пацієнток є дуже актуальною проблемою сучасної гінекології та акушерства, тому її вирішення являє собою поетапний етіопатогенетичний підхід з урахуванням віку пацієнток, їхнього репродуктивного анамнезу, наявності супутньої генітальної та соматичної патології. Застосування сучасних консерва-тивних та оперативних методик лікування лейоміоми матки дає можливість зменшити кількість її ускладнень, зберегти матку та репродуктивну функцію жінки, підвищити ефективність лікування лейоміоми матки та якість життя цих пацієнток.Современные взгляды репродуктолога на этиопатогенез и лечение лейомиомы матки Н. В. Авраменко, Д. Е. Барковский, Е. В. Кабаченко, Д. В. Лецин Цель работы -провести анализ специализированной научной литературы для обобщения данных о современных взглядах на особенности этиопатогенеза лейомиомы матки, её клинического течения и влияния на репродуктивную функцию женщины, а также изучить данные о современных методах профилактики и лечения лейомиомы матки. Лейо миома матки -наиболее распространённая доброкачественная опухоль матки у женщин репродуктивного возраста. В статье приведены данные молекулярной биологии, генетики и иммуногистохимии лейомиомы матки, особенности диагностики и лечения данной опухоли. Несмотря на то, что в последнее время обнаружено много молекулярногенети-ческих детерминант лейомиомы матки...

The review article presents an analysis of the metabolic syndrome problem in children and adolescents, its role in the development of polycystic ovary syndrome (PCOS) in accordance with the latest International guidelines and modern literature. The urgency of the problem lies in the rapid spread of overweight among children in the world and, consequently, the growth of alimentary-dependent pathology. One of the major consequences of weight problems is metabolic syndrome (MS). There are still no clear MS criteria for children and adolescents. IDF suggests using IDF criteria for adults. Priority in the pathogenesis of MS is given to insulin resistance (IR), which is associated with puberty. The problem of IR assessment remains. HOMA-IR and QUICKI methods are not considered reliable tests to determine IR, so the assessment is based on clinical signs (hyperglycemia, dyslipidemia, abdominal obesity, hypertension). Obesity and IR can be predictors of PCOS, which can often be associated with puberty. Pathological signs of the syndrome typical for adults in adolescence may be a manifestation of the physiological course of puberty. Obligative criteria for the diagnosis of PCOS in adolescence are irregular menstruation/oligomenorrhea, proven biochemically and clinically hyperandrogenemia). First-line therapy for PCOS in adolescents with MS is weight loss and dosed exercise, which helps to normalize a hormonal balance. Drug treatment may include insulin-sensitizing drugs (metformin), antiandrogens (spironlactone, flutamide, cyproterone acetate), 5-alpha-reductase inhibitors (finasteride), combined oral contraceptives, inositol. Prevention of overweight, obesity in children can prevent the development of IR and, accordingly, associated MS and PCOS, reproductive health disorders. Prevention measures are aimed at avoiding maternal obesity, gestational diabetes, malnutrition and smoking during pregnancy, promoting breastfeeding and physical activity.

Стан репродуктивної функції дівчаток і дівчат-підлітків є одним із найважливіших факторів, що зумовлює майбутнє нашої країни. У дитинстві закладається початок багатьох патологічних станів, що надалі призводить до системних змін.Мета роботи -вивчити структуру гінекологічних захворювань серед дівчаток та дівчат-підлітків Запорізької області, розробити основні шляхи удосконалення надання спеціалізованої гінекологічної медичної допомоги в області.Матеріали та методи. Здійснили аналіз основних показників захворюваності, поширеності та структури гінекологічних захворювань у дівчаток та дівчат-підлітків у Запорізькій області за останні п'ять років.Результати. Виявили високу частоту запальних захворювань органів малого тазу та порушень менструальної функції у дівчаток і дівчат-підлітків як загалом, так і по кожній нoзологічній формі. У 80% дівчаток діагностували передчасне ізольоване телархе. Серед порушень менструальної функції 70% становить гіпоменструальний синдром та аменорея ІІ. Здебільшого це аменорея ІІ на тлі анорексії. У дівчат із патологією щитоподібної залози, цукровим діабетом, бронхіальною астмою, з вро-дженими вадами серця, хронічними вогнищами інфекції у 22% випадків виникають порушення менструальної функції -пубертатні маткові кровотечі.Висновки. Виявлення патології серед дівчат, які звернулись до лікаря, відповідає середньостатистичним показникам -23-24%.Надалі необхідне вдосконалення системи надання спеціалізованої гінекологічної допомоги дівчаткам і дівчатам-підліткам Запорізької області. Цель работы -изучить структуру гинекологических заболеваний среди детей и девочек-подростков в Запорожской обла-сти, разработать основные пути усовершенствования оказания специализированной гинекологической медицинской помощи в области.Материалы и методы. Проведён анализ основных показателей заболеваемости, распространённости и структуры гинеко-логических заболеваний у девочек и девочек-подростков в Запорожской области за последние 5 лет.Результаты. Выявлена высокая частота воспалительных заболеваний органов малого таза и нарушений менструальной функции у девочек и девочек-подростков как в целом, так и по каждой нозологической форме. У 80% девочек диагностирова-но преждевременное изолированное телархе. Среди нарушений менструальной функции 70% составляет гипоменструальный синдром и аменорея II. В большинстве случаев это аменорея ІІ на фоне анорексии. У девочек с патологией щитовидной железы, сахарным диабетом, бронхиальной астмой и врождёнными пороками сердца, хроническими очагами инфекции в 22% случаев возникают нарушения менструальной функции -пубертатные маточные кровотечения.Выводы. Выявление патологии среди девочек, обратившихся к врачу, соответствует среднестатистическим показателям -23-24%. Необходимо дальнейшее усовершенствование системы оказания специализированной гинекологической помощи девочкам и девочкам-подросткам в Запорожской области. In recent years the question of gynecological diseases in women and teenage girls becomes more and more relevance. Girls of pubertal age should become mothers of new gene...