No abstract

Метою даного дослідження було визначити зв’язок однонуклеотидних поліморфізмів у гені білка дозрівання протеасоми (POMP), філагрину (FLG), білка-мішені рапаміцину (MTOR) та автофагії (ATG5) із розвитком бронхіальної астми в дітей. Методи: клінічні, генетичні — визначення генотипу хворих і здорових дітей за допомогою полімеразної ланцюгової реакції в реальному часі; статистичні. Результати. Установлено, що розподіл генотипів у досліджених групах вірогідно відрізняється при аналізі поліморфізму POMP: GG-варіант виявлений у 9 здорових дітей та відсутній у групі хворих, 32 пацієнти і 37 здорових дітей мали AG-варіант, 62 і 52 відповідно — мали алельний варіант AA, до того ж мінорний варіант взагалі не зустрічався у хворих на бронхіальну астму (р < 0,05 за χ2-критерієм). Варіанти з мінорним генотипом гена FLG виявилися у 2,5 раза частіше у хворих, ніж у контрольній групі: у 5 пацієнтів і у 2 здорових дітей був наявний алельний варіант AA, 27 і 36 — відповідно мали гетерозиготний варіант GА, 67 і 61 — відповідно мали варіант GG. Варіанти з мінорним генотипом у гені MTOR виявилися у 2,4 раза частіше в контрольній групі, ніж серед хворих: у 50 пацієнтів і 43 здорових дітей наявний мажорний алельний варіант ТТ, 36 пацієнтів і 32 здорові дитини мали варіант ТС, 5 і 12 — відповідно мали варіант СС. Отримано статистично вірогідну різницю в розподілі генотипів поліморфізму гена ATG5: у 51 хворої дитини та 43 здорових дітей був гетерозиготний варіант СТ, у 29 та 21 відповідно — мінорний варіант ТТ, у 18 та 33 відповідно — мажорний варіант СС (р < 0,05 за χ2-критерієм). Мінорний генотип поліморфізму гена ATG5 асоціюється з підвищеним ризиком ранньої маніфестації бронхіальної астми (до 3 років життя) (р < 0,05 за χ2-критерієм). За результатами MDR-аналізу виявлено, що поліморфізм гена ATG5 виявився найбільш сильним предиктором розвитку бронхіальної астми, оскільки зменшує рівень ентропії на 7,88 %. При цьому поліморфізм гена POMP зменшує рівень ентропії на 5,21 %, поліморфізм гена MTOR — на 1,18 %, поліморфізм гена FLG — на 1,04 %. Висновки. Досліджені поліморфізми можуть бути використані як прогностичні маркери розвитку бронхіальної астми в дітей.

ÂñòóïАвітаміноз вітаміну D (визначається як 25(ОН)D 3 < 20 нг/мл (< 50 нмоль/л)) та гіповітаміноз вітаміну D (визначається як 25(ОН)D 3 < 30 нг/мл (< 75 нмоль/л)) на сьогодні тісно пов'язані з бронхі-альною астмою (БА) та атопічним дерматитом (АД) [10]. Літературні дані висвітлюють важливу роль порушення функції епідермального бар'єра в роз-витку АД і, можливо, фенотипу АД плюс БА. Ево-люційні зміни в структурі та функції шкіри, імовір-ніше, пояснюють підвищений рівень циркулюючого 25(ОН)D 3 у крові жителів Північної Європи. Опи-сано суттєвий зв'язок генетичних факторів струк-тури епідермісу та вітамін-D-статусу, що корелює зі здатністю людини генерувати вітамін D під дією ультрафіолетового опромінення протягом літніх мі-сяців [16].Дефекти гена структурного білка шкіри філа-грину (FLG) стали поширеними в північних єв-ропейців зі слабкою пігментацією шкіри. Вчені припускають, що це відбулося з метою подальшої оптимізації синтезу вітаміну D [14].Філагрин містить велику кількість гістидину, що метаболізується в трансуроканову кислоту (UCA структури цього білка та зниження продукції UCA, що є основним ендогенним фільтром проти ультра-фіолетового опромінення [14]. Було виявлено, що в осіб, які проживають у Єв-ропі, градієнт рівня 25(ОН)D 3 , найімовірніше, по-яснюється FLG-мутаціями, ніж втратою пігмента-ції. Гетерозиготні мутації в гені FLG зустрічаються в близько 10 % жителів Північної Європи і 5 % жи-телів Азії. Мутації R501X і 2282del4 становлять по-над 80 % типових мутацій у північних європейців, тоді як вісім інших мутацій становлять  80 % серед жителів Азії [16]. Ці дані про поширеність мутацій є кореляційними.Якщо розглянути поширеність даних мутацій за-лежно від географічної широти, то спостерігається виражений градієнт «північ -південь» у Європі та Африці з аналогічним, хоча і менш яскравим ри-Адреса для листування з автором: Павлик Олена Вікторівна

Мета цього дослідження — визначення зв’язку однонуклеотидних поліморфізмів в генах mTOR (mammalian target of rapamycin; мішень рапаміцину у ссавців) і ATG5 (autophagy related gene 5; ген автофагії 5) та розвитку алергічного фенотипу у дітей. Генотипування mTOR (rs11121704) та ATG5 (rs510432) проводили в групі хворих з атопічними захворюваннями і контрольній групі за допомогою полімеразної ланцюгової реакції у реальному часі. Виявлено, що у 50 (54,9 %) пацієнтів і 43 (49,4 %) здорових дітей наявна мажорна алель (ТТ) поліморфізму rs11121704; 36 (39,6 %) і 32 (36,8 %) відповідно мали гетерозиготну алель (ТС); у 5 (5,5 %) і 12 (13,8 %) виявлено мінорну алель (СС). Варіанти з генотипом СС rs11121704 у гені mTOR визначалися у 2,5 раза частіше у контрольній групі, ніж серед хворих. Алельні варіанти в гені ATG5 розподілилися так: 51 (52 %) пацієнт та 43 (44,3 %) здорових дитини мали гетерозиготну алель (СТ), 29 (29,6 %) і 21 (21,6 %) відповідно мав мінорну алель (ТТ), у 18 (18,4 %) та 33 (34 %) була мажорна алель (СС). ТТ-генотип асоціюється з підвищеним ризиком ранньої маніфестації бронхіальної астми (до 3 років життя). Вважаємо, що поліморфізми в генах mTOR (rs11121704) та ATG5 (rs510432) можуть служити корисними прогностичними маркерами для оцінки ризику виникнення бронхіальної астми та іншої алергічної патології у дітей.

Filaggrin is a major structural protein in the stratum corneum involved in the terminal differentiation of the epidermis and formation of the skin barrier [7]. The FLG gene is located within the epidermal differentiation complex, a region on chromosome 1q21. Mutations in the