Changes in the severity of heart failure in patients with toxic goiter after surgery are insufficiently studied.The objective of the research was to study changes in cardiac disorders in the remote period after surgical treatment of toxic goiter.Material and methods. The study included 48 patients with toxic goiter and moderate thyrotoxicosis and 102 patients with severe thyrotoxicosis. Cardiac disorders and changes in cardiac function after surgery were studied using the following gradation: good, satisfactory, unsatisfactory results and ineffective treatment.Results. Good and satisfactory results of surgical treatment in patients with moderate thyrotoxicosis were obtained in 47 (98%) cases and in patients with severe thyrotoxicosis they were achieved in 45 (44%) cases. Unsatisfactory outcome was determined by the severity of thyrotoxicosis, its duration, and low exercise tolerance during the 6-min walking test.Conclusions. Persistent severe thyrotoxicosis leads to atrial fibrillation and heart failure, which in most cases (66%) after surgical treatment of toxic goiter do not undergo reversible changes.

Ìåòà. Âèçíà÷åííÿ ìàðêåð³â äëÿ ïðî´íîçóâàííÿ êë³í³÷íîãî ïåðåá³ãó òà âèáîðó îáñÿãó õ³ðóð´³÷íîãî âòðó÷àííÿ ó õâîðèõ íà âóçëîâèé çîá íà òë³ àâòî³ìóííîãî òèðåî-¿äèòó øëÿõîì âèçíà÷åííÿ àêòèâíîñò³ îêñèäàíòíèõ, àâòî³ìóííèõ òà àïîïòîòè÷íèõ ïðîöåñ³â. Ìàòåð³àë ³ ìåòîäè. Îáñòåaeåíî 95 õâîðèõ íà îäíî-á³÷íèé âóçëîâèé òà áàãàòîâóçëîâèé çîá íà òë³ àâòî-³ìóííîãî òèðåî¿äèòó ï³ñëÿ îïåðàö³¿ òà ó â³ääàëåíîìó ï³ñëÿîïåðàö³éíîìó ïåð³îä³. Îö³íþâàëè àêòèâí³ñòü ïåðîêñèäíîãî îêèñíåííÿ òà ñòàí àíòèîêñèäàíòíèõ ñèñòåì, ð³âåíü ïðîçàïàëüíèõ öèòîê³í³â, àêòèâí³ñòü àïîïòîòè÷íèõ ïðîöåñ³â, ôóíêö³þ ùèòîïîä³áíî¿ çàëîçè, ð³âåíü àíòèò³ë äî òèðåîïåðîêñèäàçè ³ çà äàíèìè ÓÇÄ ñòðóêòóðí³ çì³íè â çàëîç³. Ðåçóëüòàòè é îáãîâîðåííÿ. Ïðîâåäåíå äîñë³äaeåííÿ çàñâ³ä÷óº, ùî ó õâîðèõ íà âóçëîâèé çîá íà òë³ àâòî-³ìóííîãî òèðåî¿äèòó ó â³ääàëåíîìó ïåð³îä³ ï³ñëÿ õ³-ðóð´³÷íîãî ë³êóâàííÿ ñïîñòåð³ãàºòüñÿ çíà÷íå ï³äâèùåííÿ ³íäåêñó ïåðåêèñíîãî îêèñëåííÿ òà çíèaeåííÿ àêòèâíîñò³ àíòèîêñèäàíòíèõ ñèñòåì çàõèñòó â³ä ïðèäóøåííÿ àïîïòîòè÷íèõ ïðîöåñ³â ³ àêòèâàö³ÿ ïðîçàïàëüíèõ öèòîê³í³â. Ö³ ïðîöåñè ïðèçâîäÿòü äî ôóíê-ö³îíàëüíî¿ íåäîñòàòíîñò³, ã³ïåðïëà糿 òà ïðî´ðåñóâàííÿ ñòðóêòóðíèõ ïîðóøåíü ïàðåíõ³ìè ùèòîïîä³á-íî¿ çàëîçè, ùî â ê³íöåâîìó ï³äñóìêó ïðèçâîäèòü äî ïðî´ðåñóâàííÿ ¿¿ ôóíêö³îíàëüíî¿ íåäîñòàòíîñò³ òà íåàäåêâàòíîãî äîâãîñòðîêîâîãî ðåçóëüòàòó ë³êóâàííÿ. Âèñíîâêè. Ïðîâåäåíå äîñë³äaeåííÿ äîçâîëèëî óòî÷íèòè ïîêàçàííÿ òà ïðîòèïîêàçàííÿ äî âèáîðó ìåòî-ä³â îïåðàö³é ó õâîðèõ íà âóçëîâèé åíäåì³÷íèé çîá íà òë³ àâòî³ìóííîãî òèðåî¿äèòó ç óðàõóâàííÿì ïàðà-ìåòð³â îêèñëþâàëüíèõ ïðîöåñ³â, ð³âíÿ ïðîçàïàëüíèõ öèòîê³í³â, àêòèâíîñò³ àïîïòîçó òà ôóíêö³îíàëüíî¿ ñïðîìîaeíîñò³ ùèòîïîä³áíî¿ çàëîçè.

Changements dans la vulnérabilité des manifestations cliniques de la cardiomyopathie thyréotoxique en tant qu'indices des résultats lointains du traitement chirurgical des patients avec du goître toxique L'objectif de la recherche est d'améliorer les techniques d'évaluation des résultats à long terme du traitement chirurgical des patients atteints de goitre toxique, en tenant compte des variations de la complexité des manifestations cliniques de la cardiomyopathie thyrotoxique. Les matériaux et les méthodes. La recherche a été faite chez 150 patients opérés pour un goitre toxique dans les formes modérées (48) et sévères (102). On a élaboré les techniques d'évaluation des résultats à long terme du traitement chirurgical, prenant en compte la régression des signes de la cardiomyopathie thyrotoxique et la gradation ainsi que la division

Background. The review analyzes the publications on the pathogenetic mechanisms and clinical consequences of the impact of autoimmune thyroiditis and hypothyroidism on body systems. Autoimmune thyroiditis is an organ-specific autoimmune disease of the thyroid gland and the most common cause of hypothyroidism in regions of the world with sufficient iodine. Sources of information. The sources of information were reports in domestic and, mostly, foreign periodicals on immunology, pathological physiology, internal medicine, and endocrinology. Synthesis of evi­dence. The effect of autoimmune thyroiditis on the systems of the body is implemented in two ways. The first one is accomplished through the body’s immune system, when the organ-specific immune process in the thyroid gland for unknown reasons acquires signs of systemic disease with clinical manifestations of damage to other organs and systems. The second is due to hypothyroidism, which is the logical conclusion of the autoimmune process in the thyroid. The effects of hypothyroidism on the body as a whole and its systems, in particular, are known, and the pathogenetic mecha­nisms are not fully understood and require in-depth study. The issues of the body's autoimmune disease, the mechanisms of its initiation and progression remain undiscovered and poorly understood. Conclusions. The effect of autoimmune thyroiditis is reali­zed through the immune system when the organ-specific immune process in the thyroid gland for unknown reasons acquires signs of systemic disease and hypothyroidism, which is the logical conclusion of the autoimmune process in the thyroid gland. The pathogenetic mechanisms of the effects of autoimmune thyroiditis and hypothyroidism on the body are not fully understood and require in-depth study. The presented data show that over the last decade the interest in studying the problem of autoimmune thyroiditis, hypothyroidism, and their pathological significance for the body has deepened.

Мета — вивчення показників апоптозу та проліферативної активності в тканині щитоподібної залози (ЩЗ) у хворих на вузловий зоб на тлі автоімунного тиреоїдиту (ВЗАІТ) та аденому ЩЗ (АЩЗ) порівняно з морфологічно незміненою тканиною, підрахунок кількості імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери. Матеріал і методи. Проводили порівняльний аналіз процесів апоптозу та проліферації в тканині ЩЗ у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ і в морфологічно незміненій тканині ЩЗ шляхом дослідження експресії/щільності маркерів Fas/FasL, Bcl‑2, p53 і Ki‑67 на тиреоцитах у ділянках лімфоїдної інфільтрації та їх деструкції, а також у морфологічно незмінених ділянках тиреоїдної тканини (контроль). Підраховували кількість імунореактивних клітин, які експресують зазначені маркери, з використанням імуногістохімічного методу з урахуванням поліморфізму генів BCL‑2 (rs17759659), CTLA‑4 (rs231775) і APO‑1/Fas (rs2234767). Результати. Встановлено, що у хворих на ВЗАІТ та АЩЗ активуються декілька ланок програмованого кілінгу тиреоцитів із перевагою Fas-індукованого апоптозу, який асоціюється з промотором гена BCL‑2 (rs17759659) (F=25,33; p<0,001) і майже у 6 разів слабше — з промотором гена CTLA‑4 (rs231775) (F=4,23; p=0,017) через виражену експресію Fas і FasL на поверхні клітин у ділянках лімфоїдної інфільтрації та деструкції тиреоцитів (сильніше в носіїв GG-генотипу гена BCL‑2 — на 18,54% і 36,18% відповідно), що свідчить про ініціацію зовнішнього шляху апоптозу через каспазний механізм (ефекторну каспазу 8).