The fight against cancer diseases is one of the most urgent problems of modern pharmacy. One of the basic standards of treatment is surgery in order to remove tumours with chemotherapeutic agents for suppression of disease manifestations. One of the ways for reducing toxicity of cytostatics is their incorporation into liposomes -nanoparticles composed of the lipid bilayer surrounding the internal cavity with the aqueous medium. Oxaliplatin is a platinum-containing chemotherapeutic agent of the 3-rd generation used as monotherapy or in combination with other drugs. When creating liposomal drugs the beginning of the work is associated with the study of the composition of the lipid membrane. The aim of the work is to study the effect of the lipid membrane charge when creating liposomes with oxaliplatin. Four types of differently charged lipid membranes for liposomal oxaliplatin formulation have been tested. Liposomes were formed by the lipid layer method with further high pressure homogenization. As a criterion the encapsulation degree was used. The highest encapsulation degree has been determined in negatively charged liposomes with the lipid membrane modified by dipalmitoyl phosphatidylglycerol (DPPG).

The study of liophilization parameters in the liposomal irinotecan development The creation of the liposomal irinotecan is one of the main ways to reduce toxicity and increase the effectiveness of chemotherapy. Lyophilization makes it possible to obtain a product with a guaranteed stability of the size and encapsulation efficiency. Aim. To optimize the content of the cryoprotector in the liposomal irinotecan, and develop lyophilization parameters to produce liposomes with the maximum encapsulation of irinotecan in them, alongside while maintaining the nanosize. Materials and methods. Egg phosphatidylcholine from Lipoid (Germany) was used for preparation of liposomes. Lyophilization was carried out in a Quarco device (PR China). The encapsulation degree was determined on a Shimadzu LC-20 instrument (Japan) by HPLC method developed earlier. Results and discussion. The optimal content of the cryoprotector-trehalose dihydrate has been studied. It has been found that the optimal content of trehalose dihydrate is 8 % (w/w). The modes of the product lyophilization have been studied. The secondary drying temperature in the range of 10-20 °C has been determined. At the secondary drying temperature of 10 °C the residual moisture content was 5-8 %, which was beyond the target range. At 20 °C the water content in the lyophilizate was 0.5-0.8 %, the loss of encapsulation was up to 20 %. The mode of drying at 15 °C was optimal, while the residual water content in the lyophilizate was 1.5-2.8 %, the loss of encapsulation was 13 %, the size of the liposomes after lyophilization and rehydration did not change significantly compared to the initial one. Сonclusions. As a result of the studies, liposomes with irinotecan have been obtained. The content of trehalose dihydrate as a cryoprotector in the range of 4-10 % has been studied. It has been shown that the optimum content of trehalose dihydrate is 8 % (w/w); moreover, the encapsulation decrease in lyophilization is 13 %. The modes of the liposomal irinotecan lyophilization have been studied at the final drying temperature of 10, 15 and 20 °C. It has been found that the optimum final drying temperature is 15 °C.

Мета роботи: на основі експерименту запропонувати науково-обґрунтовану технологію виробництва ліпосомальної форми оксаліплатину. Провести аналіз проміжних продуктів, визначити контрольні точки.Матеріали і методи. Для виготовлення ліпосом використовували яєчний фосфатидилхолін виробництва Lipoid (Німеччина). Дипальмітоілфосфатидилгліцерин, холестерин і розчинники використовували виробництва фірми Sigma-Aldrich (США). Ліпідну плівку отримували на роторному випарювачі Buchi 210. Для гомогенізації використовували метод екструзії при високому тиску. Процес ліофілізації здійснювали на обладнанні Quarco (КНР).Результати й обговорення.  Розроблено дослідно-промислову технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Створення повноцінної технології вимагало вивчення колоїдних властивостей гетерогенної лікарської наносистеми, особливо на етапі регідратації, параметрів ліофілізації, валідації методик контролю ступеня інкапсуляції оксаліплатину в ліпосоми, валідації кількісного визначення і визначення сторонніх домішок.Висновки. Запропоновано нову, оригінальну технологію отримання ліпосомальної форми оксаліплатину. Технологію апробовано на серіях препарату для проведення доклінічних досліджень.

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут», Харків alstn@mail.ruМета роботи. Вивчити вплив складу ліпідної мембрани на ступінь інкапсуляції та розмір наночасток при створенні ліпосом з іринотеканом. Матеріали і методи. Використовували реактиви фірм Lipoid (Німеччина) та Sigma-Aldrich (США), прилади Buchi 210, Zetasizer Nano ZS, Minim2 з касетами із верхньою межею відсікання 30 кДа, ВЕРХ Shimadzu LC-20. Ліпосоми з іринотеканом отримували методом «хімічного градієнта». Результати й обговорення. Для створення ліпосом з іринотеканом було досліджено ліпідні мембрани із різним співвідношенням фосфатидилхолін / холестерин. Визначено, що при зростанні масового співвідношення холестерину в мембрані покращується ступінь інкапсуляції іринотекану при використанні методу «хімічного градієнта». З іншого боку, при масовому співвідношенні фосфатидилхолін / холестерин 75/25 та 70/30 неможливо позбутись часток із розмірами понад 1000 нм, що неприпустимо з точки зору впровадження технології. Висновки. Проведено експеримент із дослідження оптимального складу ліпідної мембрани із використанням трьох типів кріопротектора. Досліджено ліпосомальні мембрани із співвідношенням ліпідів фосфатидилхолін / холестерин: 85/15; 80/20; 75/25; 70/30 за показником розміру ліпосом та інкапсуляції іринотекану у ліпосоми. Оптимальними визначено ліпосоми із співвідношенням ліпідів 80/20 відповідно. Окреслено шляхи підвищення ступеня інкапсуляції.Ключові слова: ліпосоми; іринотекан; ліпідний бішар; фосфатидилхолін; холестерин; гомогенізація методом високого тиску.Вступ. Ліпосоми як фізичні об'єкти були відкриті на початку 60-х років минулого сторіччя і являють собою штучні сфероїди. Внутрішнє водне середовище в лі-посомах оточене мембраною, яка складається із бі-шару фосфоліпідів, які перебувають у стані рідкого кристалу [1]. Розмір ліпосом, які застосовують у фар-мацевтичній промисловості, коливається від 30 до 200 нм. Навіть зараз, більш ніж через півсторіччя піс-ля винаходу, ліпосоми є важливою платформою ство-рення нових лікарських, діагностичних та дослідниць-ких засобів [2, 3]. Унікальна здатність інкапсулювати як гідрофільні, так і гідрофобні молекули робить ліпо-соми універсальним інструментом для доставки лі-карських речовин при проведенні терапії [4].В українській фармацевтичній промисловості ши-роко використовують ліпосоми як носія для лікар-ських речовин. Так, на Харківському підприємстві «Біолік» було розроблено низку ліпосомальних пре-паратів. Це такі препарати, як «Ліпін», «Ліолів», «Ан-траль», «Ліпофлавон», «Ліподокс» [5].Звичайно, у фармацевтичній практиці, ліпосоми використовують як носії для речовин, які не розчинні у воді, чи речовин, які проявляють токсичні та по-дразнювальні ефекти при введенні в організм люди-ни. Більшість цих речовини -цитостатики, які вико-ристовують при терапії онкологічних хвороб. Ство-рення ліпосомальних форм таких препаратів є одним із шляхів зменшення токсичного впливу на організм пацієнта [6].Включення до ліпосом речовин, що проявляють токсичні ефекти, зменшує подразнення суди...

Цель работы -на основе проведенного эксперимента предложить технологию получения липосомальной формы иринотекана; проанализировать получаемые полупродукты, предложить контрольные точки.Материалы и методы. Для изготовления липосом использовали липиды производства Lipoid, ФРГ. Холестерин, лимонную кислоту моногидрат, растворители использовали производства фирмы Sigma-Aldrich, США. Липидную пленку получали на роторном испарителе Buchi 210 с вакуумным контроллером при остаточном давлении 0,02 атм. рН контролировали на рН-метре Seven Compact (Mettler Toledo, США). Для гомогенизации использовали метод экструзии при высоком давлении, которую проводили на установке Microfluidiser M-110P (Microfluidics, США). Размер липосом определяли при 20 °С на приборе Zetasizer Nano ZS (Malvern Instruments, Великобритания). Технологию «химического градиента» проводили методом ультрафильтрации на опытно-промышленной установке АСФ-018 (Владисарт, РФ). Уровень инкапсуляции иринотекана в липосомы, концентрацию иринотекана, содержание посторонних примесей контролировали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ) на хроматографах Shimadzu LC-20 (Япония). Процесс лиофилизации производили на оборудовании Quarco (КНР).Результаты. Технологии получения наноструктурированных препаратов требуют комплексного подхода к разработке. Показан порядок производства липосомальной формы иринотекана, структурирован опыт, полученный при фармацевтической разработке и при внедрении препарата в опытно-промышленное производство. Проанализированы ключевые этапы производства, необходимые точки межоперационного контроля и контроля качества готового лекарственного средства. Рассмотрены отличия лабораторной технологии от технологии, реализуемой в опытно-промышленном масштабе. Реализация представленной технологии заложена на этапе фармацевтической разработки и научно-практически подтверждена рядом проведенных экспериментов. В результате получены серии продукта со стабильными показателями качества при воспроизводимых и контролируемых параметрах технологического процесса.Выводы. Предложена оригинальная опытно-промышленная технология получения липосомальной формы иринотекана. Стадии технологии проанализированы с точки зрения промышленной реализации, предложены контрольные точки. Розробка дослідно-промислової технології отримання ліпосом з іринотеканомО. В. Стадніченко, Ю. М. Краснопольський, Т. Г. Ярних Мета роботи -на основі експерименту запропонувати технологію одержання ліпосомальної форми іринотекану; проаналізувати напівпродукти, запропонувати контрольні точки.Матеріали та методи. Для виготовлення ліпосом використовували ліпіди виробництва Lipoid, ФРН. Холестерин, лимонну кислоту моногідрат, розчинники використовували виробництва фірми Sigma-Aldrich, США. Ліпідну плівку отримували на роторному випарнику Buchi 210 з вакуумним контролером при залишковому тиску 0,02 атм. рН контролювали на рН-метрі Seven Compact (Mettler Toledo, США). Для гомогенізації використовували метод екструзії при високому тиску, яку проводили на установці Microfluidiser M-110P (Mi...