The purpose of the study. Is to analyze the medical and social consequences of pelvic fractures in combination with polysegmental injuries, study the health care system for these injuries, predict complications and mortality to assess the quality of life of patients with pelvic fractures and other segments (lower or upper limb). Materials and methods. The examination reports were examined according to the Zaporizhia Regional Trauma expertise commission code ICD-10 codes/manual S32 (Fracture of the lumbar spine and pelvic bones). Results. According to the Zaporizhia Regional Trauma expertise commission, the number of patients after bone fractures in 2014–2018 is 44 people. The analysis of the material revealed the general tendencies of steady growth of the number of patients with pelvic trauma to disability, which confirms the world statistics. During the period 2016–2019 on the basis of "Сity hospital of emergency medical care " and "City Hospital № 9" were operated on 28 patients with fractures of the acetabulum, of which as a result of osteoarthritis of the hip joint surgery was performed in 3 cases (10, 7%). Conclusions. Some methods of trauma care need to be improved, aimed at reducing their trauma, as well as preventive measures for the development of general and local complications in victims with combined pelvic trauma, refusal of surgical treatment entails improper fracture fusion and disability. Keywords: polytrauma, disability, temporary disability, polysegmental injuries, quality of life

Целью работы являлась разработка принципов лечения и профилактики сепсиса у больных с гнойными артритами крупных суставов. Было пролечено 54 больных. Алгоритм лечения включал в себя следующие составляющие: предоперационную подготовку, пункцию сустава, операцию в виде артротомии с последующим дренированием и постоянным промыванием сустава, проведение мероприятий интенсивной терапии (антибиотикотерапия, детоксикация, иммунокорригирующая терапия). Лечение больных по предложенной программе дало возможность полностью купировать воспалительный процесс у 50 пациентов.

ÂñòóïБактеріальна інфекція є одним із трьох провідних патогенетичних чинників, виділених у доповіді Міжнародної робочої групи з проблем діабетичної стопи [1]. Приєднання інфекції є причиною проведення ампутації нижніх кінцівок у 25-72 % випадків, особливо коли синдром діабетичної стопи (СДС) обтяжується сепсисом [3]. Тому дуже важливо виявити та ідентифікувати збудник на ранніх етапах захворювання для проведення антибактеріальної терапії (АБТ) [2]. Бактерії, що в більшості випадків є непатогенними в звичайних умовах, у хворих на цукровий діабет (ЦД) можуть призвести до розвитку інфекційного захворювання. Наслідки виникнення інфекції більш серйозні через анатомічну будову стопи (наявність сухожилків Для кореспонденції: Шаповал Сергій Дмитрович, доктор медичних наук, професор, Державний заклад «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України», ̳êðîáíèé ïåéçàae ãí³éíèõ îñåðåäê³â ó õâîðèõ ç óñêëàäíåíèì ñèíäðîìîì ä³àáåòè÷íî¿ ñòîïè òà ïðè ðîçâèòêó ñåïñèñó Резюме. Актуальність. Бактеріальна інфекція є одним з основних патогенетичних чинників формування ускладнень синдрому діабетичної стопи. Приєднання інфекції є причиною виконання ампутацій нижніх кінцівок у 25-72 % випадків, особливо коли перебіг синдрому діабетичної стопи ускладнюється сепсисом. Мета: виявити відмінності мікробного пейзажу гнійних вогнищ у хворих з ускладненим синдромом діабетичної стопи й сепсисом для подальшої розробки алгоритму проведення спрямованої антибіотикотерапії. Матеріали та методи. Обстежені в динаміці 724 пацієнти з ускладненим синдромом діабетичної стопи, серед яких у 71 хворого перебіг хвороби ускладнився сепсисом. Відповідно хворі були розподілені на дві групи: 1-шу групу становили хворі з ускладненим синдромом діабетичної стопи -653 особи (90,2 %), 2-гу групу становили хворі з ознаками сепсису -71 (9,8 %). Комплекс бактеріологічних досліджень складався з визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, якісного складу мікробних збудників і кількості мікробних тіл на 1 г тканин. Для визначення чутливості мікроорганізмів гнійного вогнища до антибактеріальних препаратів застосовували експрес-метод С.Д. Шаповала (2005), а останніми роками -автоматизовану систему Vitek-2. Результати. Проаналізовані дані свідчать, що у хворих з ускладненим синдромом діабетичної стопи кількість мікробних тіл на 1 г тканин в осередку інфекції не перевищувала 10 5 -10 6 , тоді як серед хворих із сепсисом цей показник більше ніж у 50 % був 10 7 -10 12 . Виділення аеробної моноінфекції з гнійних вогнищ у пацієнтів з ускладненим синдромом діабетичної стопи за період з 2006 по 2016 р. зменшився з 48,7 до 39,2 % (Р < 0,005). Визначається збільшення виділення грампозитивної мікрофлори з 53,2 до 66,2 % (Р < 0,005). Динаміка мікробіологічних досліджень свідчить про збільшення частки MRSA-стафілококів з 23,4 до 43,3 %. Виділення аеробної моноінфекції у хворих на сепсис теж зменшилося з 37,5 % у 2006 році до 31,6 % в 2016 р., але рівновага грампозитивних і грамнегативних мікроорганізмів зберігається. Кількість мікробних асоціацій, отриманих із гній...

Purpose of the study. To develop a systematic approach to the treatment of various clinical forms of septic complications after open fractures dislocations in the ankle joint. Materials and methods. 36 patients were treated. Of these, 28 (78, 3%) are men and 8 (21,7%) are women of working age. The basis of surgical treatment was radical sequestrectomy – resection of articular joint surfaces and through bone osteosynthesis according to Ilizarov. In the postoperative period, patients received antibacterial, vascular and detoxification therapy. During dressings, the wound was flushed with antiseptics through drainage tubes. In the presence of significant necrosis of soft tissues, VAKtherapy, laser therapy, prolonged intraosseous blockade were prescribed. Results and discussion. Longterm results were studied in 31 (83,7%) patients. Bone ankylosis occurred in 29 (78,3%) patients, 3 (8,1%) patients in connection with the progression of the inflammatory process in the talus bone performed the second operation astragalectomy. Conclusion. When the inflammation of the articular surface is affected, resection of the joint with subsequent compression of the arthrodesis is necessary. The Ilizarov apparatus provides a stable fixation at the site of resection.