Установлено, що продовжується інтенсивне надходження 137 Cs до надземної частини фітомаси та ягід чорниці. Дослідження проведено на дерново-середньопідзолистих, піщаних ґрунтах вологих суборів. Коефіцієнти переходу 137 Cs (м 2 кг -1 10 -3 ) в надземну частину чорниці (17 -53) значно більші, ніж в ягоди (4 -8). Виявлено зниження рівнів радіоактивного забруднення 137 Cs надземної фітомаси та ягід чорниці за період спостережень. Протягом 1991 -2016 рр. питома активність 137 Cs в ягодах чорниці знизилася у 3,7 -8,3 раза, у надземній частині -у 8,2 -19,2 раза. У верхньому 0 -10-см шарі мінеральної частини ґрунту вологих суборів міститься 69,9 % від сумарної активності радіонукліда в ґрунті. Найбільша величина цього показника встановлена для 0 -2-см шару мінеральної частини ґрунту -28,4 ± 2,0 %. Найбільша питома активність 137 Cs встановлена для розкладеної частини лісової підстилки та верхнього 0 -2-см шару гумусово-елювіального горизонту.

Дослідження проведено у Житомирському Поліссі впродовж 2017 р. Проаналізовано санітарний стан деревостанів сосни звичайної в осередках ураження короїдом верхівковим після проведення санітарних рубок вибіркових (СРВ), а також окремо – у кулісах і дрібноконтурних ділянках. Виявлено, що основним шкідником, який зумовлює всихання досліджених сосняків, є короїд верхівковий. Продемонстровано, що в соснових кулісах та дрібноконтурних ділянках найбільша кількість обстежених деревостанів – сильно ослаблені (58,5 %), всихаючі – 29,2 %, ослаблені – 7,7 % та мертві – 4,6 %. Особливо варто наголосити, що серед досліджуваних сосняків немає здорових деревостанів. Встановлено, що після проведення СРВ максимальна частка сильно ослаблених сосняків становила 42,7 %, що є меншим порівняно з відповідним показником для куліс і дрібноконтурних ділянок. Водночас, частка ослаблених насаджень значно більша після проведення СРВ – 21,3 %, а мертвих – значно менша (2,7 %) порівняно з відповідним показником для куліс та дрібноконтурних ділянок. Зроблено висновок про те, що санітарні рубки вибіркові в осередках ксилофагово-офіостомового комплексу не дають очікуваного ефекту, і за один-два вегетаційні періоди санітарний стан соснових деревостанів значно погіршується, як і санітарний стан сосняків у кулісах та дрібноконтурних ділянках. Обґрунтовано пропозицію про внесення змін у чинні нормативні документи для ведення лісового господарства через гостру дію ксилофагово-офіостомового комплексу.

Cs DISTRIBUTION IN THE WOOD OF SCOTS PINE RADIAL GROWTH IN THE FORESTS OF UKRAINIAN POLISSIAThis research was conducted in regards to the distribution of 137 Cs in the radial growth of pine forests within the humid pine forests of the Polissia, Ukraine. To set the value patterns we used radionuclide specific activity of 5-year rings that were formed before and after the accident. Based on the quantitative assessment of the modern distribution of 137 Cs in pine wood it showed much higher levels of radionuclide in the peripheral annual rings. This analysis was marked by very significant values that were found in the forests formed after the accident at Chernobyl. The latter can be explained as the movement of radionuclide from the wood formed after the accident and radioactive contamination of forest ecosystems due to global fallout.

No abstract

Досліджено насадження сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) в Житомирському Поліссі на стаціонарному досліді № 1 впродовж 2010-2012 років. Проаналізовано величини середнього, максимального та мінімального радіальних приростів сосни звичайної, а також динаміку поточного радіального приросту. Виявлено, що середня величина радіального приросту в насадженнях коливається в діапазоні 2,49-3,70 мм. На варіантах досліду в нaсaджeнняx з початковою густотою 4000, 2000 і 1000 шт.·га-1 відмінність середнього радіального приросту відсутня або знаходиться в діапазоні 1-8 %. Величини максимальних приростів у соснових насадженнях досліду коливаються в діапазоні 5,34-7,32 мм, а величини мінімальних – 0,83-1,36 мм. Продемонстровано динаміку радіальних поточних приростів й різницю між ними. Встановлено, що достовірна різниця коливається в діапазоні 3-34 %. Вона спостерігається мiж нaсaджeннями з початковою гycтoтoю 4000 i 2000 шт.·га-1 у період з 1982-1984 до 1994-1997 рр., між сосняками з початковою кількістю дерев на одиниці площі 2000 і 1000 шт.·га-1 у період з 1982-1985 до 1999-2001 рр., і між насадженнями з початковою густотою 4000 і 1000 шт.·га-1 у період з 1982-1984 до 2006-2010 рр. Зроблено висновки про те, що величина середнього радіального приросту і формування поточного радіального приросту залежать від початкової густоти, а величини максимального та мінімального поточного радіального приростів не залежать від початкової густоти насадження.