The article substantiates the technology of forming media literacy of senior preschool children in the establishments of preschool education of Ukraine.The features of preschool media education have been determined. Its relevance has been shown. The focus is on conducting the all-Ukrainian experiment on media education for 2017–2022.The problems in implementation of media education in preschool establishments have been identified and the prospects for their solution have been determined. The psychological factors of forming media literacy of children of the senior preschool age have been highlighted. It has been proved that preschool age is sensitive for the formation of critical thinking. The concept of “preschool media education” as part of the educational process has been characterized by the three-component structure.The peculiarities of conducting ascertaining and forming experiments in the establishments of preschool education of Ternopil, Khmelnytskyi have been shown. The expediency of media education for educators of the establishments of preschool education of Ukraine has been proved.

No abstract

The objective of this study is to identify areas of training of teachers, as well as a set of skills needed to work in inclusive institutions, taking into account the criteria of readiness of teachers. The study involved generalization, abstraction, grouping, and survey methods. Grouping the components of readiness of future teachers for preschool inclusive education allowed to identify several basic components: motivational, cognitive, value-content and operational-activity. Also was identified conceptual criteria for the readiness of future teachers, to assess the importance of each of them through a survey. The results of the study have several limitations, in particular insufficiently covered practical component of training of preschool teachers, as well as the limited number of research methods used in this article.

The article attempts to optimize the development of mathematical competence in future primary school teachers via innovative technologies within the framework of the transitional form of Ukrainian higher education. The article aims to determine, substantiate and experimentally verify the effectiveness of organizational-pedagogical conditions for developing mathematical competence in future primary school teachers via innovative technologies. The study was an experiment and carried out during 2017-2020 and enrolled 648 students from faculties of training future primary school teachers (6 universities in Ukraine). For the successful carrying out of the study, theoretical, empirical (the main ones are molding and control experiments) methods, as well as methods of mathematical statistics to objectify the results of the experiment, were used. Previously, we have identified and described the organizationally necessary pedagogical conditions for successful development of mathematical competence in future primary school teachers via innovative technologies. In turn, we found a significant difference between the levels of students’ mathematical competence. The data obtained in the process of the molding experiment confirm the effectiveness of the author’s model and the specified pedagogical conditions for developing mathematical competence in future primary school teachers via innovative technologies, which bespeaks the achievement of the set goals of the work and the solution of the formulated tasks.

У статті здійснено аналіз наукових підходів щодо визначення інтелектуально-емоційної сфери дітей старшого дошкільного віку та учнів початкової школи. Визначено, що інтелектуально-емоційна сфера та її розвиток відіграють ключову роль для формування майбутнього особистості. Обґрунтовано, що значну роль в розвитку інтелектуально-емоційної сфери у старших дошкільників та учнів молодшої школи відіграють способи емоційного реагування на різноманітні стимули оточуючого середовища. Зазначено головні особливості розвитку інтелектуально-емоційної сфери старших дошкільників та учнів початкової школи до яких віднесено: зосередження уваги дитини на виявах її власних емоцій та емоцій інших людей; відтворення, наслідування емоцій інших людей через гру, розгляд ситуацій особистісного спілкування, театралізацію; навчання дітей фокусуванню уваги на своєму фізичному стані як прояві відповідних емоцій, на м'язових відчуттях; здійсненні спроби словесного аналізу емоційних станів; аналіз, емоцій та їх вплив на відчуття; неодноразове відтворення емоцій в ігрових вправах; контроль своєї поведінки, відчуттів, розуміння механізмів подолання негативних емоцій; знання, як покращити собі настрій, що вчинити в неприємних ситуаціях, яким чином буде краще встановити контакти з оточуючими людьми. Акцентовано увагу, що гарним і дієвим засобом розвитку інтелектуально-емоційної сфери у старших дошкільників та учнів початкової школи є гумор. Визначено, що -це здатність людини вбачати щось комічне або смішне в якомусь об'єкті, предметі, суб'єкті, ситуації чи явищі. Зроблено висновки, що гумор є дієвим засобом для розвитку інтелектуально-емоційної сфери старших дошкільників та учнів молодших класів, бо саме з допомогою нього педагог під час занять пояснює дітям де добрий сміх, а де злий сміх, вчить дітей розуміти власні та чужі емоційні стани, сприймати та адекватно виражати емоції, керувати своїми емоціями.