У статті представлено аналіз топосу Дрогобича зламу ХІХ – ХХ ст. у романі Станіслава Мюллера «Генрик Фліс» і визначено його місце й роль у літературі про Дрогобич та в польській урбаністичній прозі загалом.З відкриттям нафтових родовищ Дрогобич, провінційне галицьке місто кінця ХІХ – початку ХХ ст., раптом стало столицею дрогобицько-бориславського нафтового басейну. Це внесло багато як позитивних, так і негативних змін у його інфраструктуру та в життя мешканців. Саме такий Дрогобич разом з його просторовою локалізацією та всіма аспектами економічного, соціального та культурного життя в епоху індустріалізації та промислової революції ставпрототипом літературного Рокомиша Станіслава Мюллера.У творі виявлено чимало алюзій до конкретних осіб. Це насамперед стосується власників активного на той час нафтового промислу, фігурантів судових процесів та представників провінційної міської еліти. Автор з точністюописав деякі події того часу, особливо колоритно передав вигляд й атмосферу міських вулиць, окремих будівель, знакових локусів для кожного соціального прошарку містян. У пропонованому дослідженні з’ясовано, що Мюллер у романі «Генрик Фліс» створює антиурбаністичний топос Дрогобича через його зовнішню та внутрішню просторову локалізацію. Зовнішня просторова організація містаь підкреслює його провінційність. Внутрішню просторову локалізацію міста автор представив через окремі його локуси в горизонтальному та вертикальномувимірах і в семантичних опозиціях верх – низ, центр – периферія. Доведено, що літературне місто Станіслава Мюллера є прикладом власне антиурбаністичного міського топосу, який культивувався представниками літератури Молодої Польщі. У романі «Генрик Фліс» автор підкреслює деструктивний вплив провінційного міста на життєво важливі принципи людського буття.

The article considers the concept of «business analytics» in the context of modern tools of the decision-making system of food services, noting the importance of such at the present stage of development of the restaurant industry in the general context of changes in the technological infrastructure of restaurants and catering, and during the coronavirus crisis; have been identified areas of application of business intelligence in improving the efficiency of business processes, strategic management of the restaurant industry and ensuring sustainable competitive advantage in the era of digital transformation. The subject of research – economic and managerial relations that arise in the restaurant industry in the process of implementing business intelligence solutions. The methodology was based on general scientific and special research methods. The importance of business intelligence has been a solution in providing business opportunities in terms of real-time information («real-time information flows») in accordance with modern socio-economic challenges and the permanent complexity of the technological infrastructure of restaurants and the Internet space. It was found that better awareness of consumer and customer inquiries, desires and preferences, as well as knowledge of the potential of partners and contractors, can improve corporate business processes by implementing the latest design and services using the capabilities of business intelligence. Analyzed and determined that strategic solutions developed using business analytics and data analysis transform the restaurant industry, providing managers with valuable solutions to optimize customer service, measures to increase customer engagement and improve menu performance. The business intelligence in the modern restaurant business has been determined the key given the high competition in this area, rapid changes in consumer behavior and customer expectations from restaurants. Further developments on this topical issue will be implemented, in particular, primarily in the preparation of new concepts of restaurants and reformatting the business processes in the recovery of the restaurant industry after the coronavirus crisis.

Яворська О. Інтелектуальний капітал як драйвер розвитку агротуризму в умовах біоекономіки Біоекономіку розглядають як основу розбудови нової концепції економічних цінностей суспільства, що викликає інтерес до агротуризму як перспективного напряму організації підприємницької діяльності у сільській місцевості. Індустрія екоагротуризму є однією з галузей, що відіграє важливу роль в екологічному, соціальному та культурному розвитку суспільства. Доцільність розвитку агротуризму саме в Україні обґрунтовується тим, що він може стати каталізатором структурної перебудови економіки, забезпечити демографічну стабільність і вирішити нагальні екологічні та соціальноекономічні проблеми українського села. Доведено, що основні детермінанти розвитку новітніх форм туризму в сільській місцевості та диверсифікації виробничо-економічної діяльності на селі зумовлені рівнем інтелектуального капіталу агропідприємств. Актуалізується питання класифікації агротуристичного бізнесу в країні в новітніх умовах з урахуванням зарубіжного досвіду. Розкрито та уточнено роль інтелектуального капіталу та його складових в організації підприємницької діяльності у сфері агротуризму в Україні. У побудові моделі капіталізації туристичного потенціалу сільських регіонів України та примноження доходів фермерських господарств в умовах біоекономіки значної ваги набуває агротуризм-драйвер розбудови економіки сільських територій у майбутньому. Модернізація туристичних пропозицій, інноваційність створення туристичних продуктів, які спроможні підкреслити «бренд» сільської місцини, за умов впровадження екологічних агрономічних методів, забезпечення співпраці між особами, які беруть участь у здійсненні означеної діяльності й застосуванні державноприватного партнерства можуть втілитися в життя за умов примноження людського, реляційного та організаційного капіталів. Результати дослідження становлять інтерес для вчених, економістів та експертів з управління інтелектуальним капіталом підприємств, корпорацій та фірм.

The article considers the current state and role of the creative and intellectual component of the restaurant industry in overcoming the crisis of the service sector in a pandemic and the spread of Covid-19 and the specifics of the restaurant industry in Ukraine in the pandemic and opportunities in accordance with existing corporate assets. The aim of the study was to conduct an analytical review of the state and prospects of the restaurant industry in the country and develop recommendations for the use of internal corporate resources and assets of the restaurant sector in the Covid-19 pandemic. We have used a set of general and special methods in this article (they are historical and logical method, method of analysis and synthesis, diagram method, scientific abstraction). We reviewed the literature and used some staffing interpretations. The carried-out analysis of creative and intellectual capital of the enterprises of the restaurant industry taking into account specifics of the have been used to support existing managerial policies for better retention practices and management of resources, for better management practices of the enterprises. It is established that after the deep crisis of 2020, there is a gradual increase in the volume of services provided to the population by catering establishments. It is proposed at the initial stage of recovery of the restaurant industry to emphasize the importance of increasing intra-corporate resources of food establishments. The results of our study prove the fact that in the period of reformatting the business strategies of restaurants and increasing the adaptability of food establishments during the pandemic, as well as in the future, human resources and intellectual assets will form the dominant entrepreneurial success and the creative space of restaurants. It is determined that the creative and intellectual assets of the restaurant industry are activators of the development of this sector of services, as well as the space for the formation of innovative forms of organization of food establishments.

The article considers the aspects of environmental management of the tourism, hotel and restaurant industries at the formation of the bioeconomy. Economic and social growth today is possible with the introduction of significant breakthrough innovations at the technological level to support these sectors and improve the mechanisms of the state environmental management system, taking into account the features of eco-oriented management of hospitality industry enterprises. In foreign literature, the concept of “bioeconomics” has been reflected the connection of modern biotechnologies with the economy, and we identify it with the most investment and commercially attractive segment of the global economic space. It has been established that the further development of the tourism, hotel and restaurant industries during the period of establishment of the bioeconomy is enhanced due to constant investments in science and biotechnology; accordingly, innovations are the main creators of competitive services in the hospitality industry. The environmental management of enterprises in the hotel and restaurant industry and the tourism industry is an important element of the national and European environmental management system, which ensures the formation of a favorable economic space based on bioeconomy. The conceptual provisions of the environmental management of enterprises in the tourism, hotel and restaurant industries in accordance with the basic postulates and principles of modern bioeconomics are under consideration, as well as in the process of developing programs for the development of the hospitality industry, taking into account biotechnological innovations and, accordingly, the formation of an investmentfriendly image of the enterprises of the tourism, hotel and restaurant industries.