The paper presents the results of an analysis of cultural-civilizational structure of Ukrainian ethnic picture of world and the differentiation of the images of Poland and the Poles. The main trends in Polish-Ukrainian relations, which arouse interest in the Ukrainian media discourse, were distinguished. The author conducts a typology of main statements by Ukrainian politicians, journalists and Internet users on the principle of adherence to various kinds of civilizational values, highlighting the following behavioral patterns in the Ukrainian ethno-cultural worldview: Tribalism, Turanism, Byzantinism and Latinism (Europeanism).

The purpose of the article is to show the dependence of the image on the cultural and civilizational factors determining it, i.e. from the system of stereotypes and conceptual representations that dominate in a particular society. As an example of such causation in the formation of a socially significant image, were chosen the science and the scientist, and Russia, Ukraine and Poland – as an example of cultural and civilizational space. In various cultural and civilization types science can be treated as secret or utilitarian knowledge, as sanctioned knowledge, as inspired knowledge, as a critical discourse or as a product and commodity.

W artykule rozpatruje się pojęcie prawa w ujęciu antropocentrycznym jako funkcji informacyjno-semiotycznej pod względem esencjalnym, teleologicznym i kauzalnym. Autor przedstawia podstawy analizy typologicznej motywów łamania prawa, zarówno personalnych, jak kulturowo-cywilizacyjnych.

Стаття присвячена онтологічній оцінці об’єкта етнолінгвістики й етнокультурології з точки зору функціонально-прагматичної і антропоцентричної методології. Автори пропонують перенести центр уваги у цього роду дослідженнях з аналізу історії етнокультурних рис гіпостазованих об’єктів (народів, націй, етносів, мовних груп) на аналіз взаємодії осіб як реальних носіїв культурно-цивілізаційних характеристик у актуальній дійсності під час міжцивілізаційних інтеракцій. Окрім того Автори звертають увагу на наявність внутрішньої диференціації етнокультурних спільнот з точки зору культурно-цивілізаційних цінностей, що робить дослідження т.зв. мовної картини світу чи національного характера неефективними.

No abstract