No abstract

No abstract

Мета: Метою роботи є експериментальні дослідження акустичної емісії при механічній обробці композиційного матеріалу з аналізом впливу зносу обробного інструменту з композиційного матеріалу на параметри реєстрованих сигналів. Методи дослідження: В основі досліджень лежить обробка та аналіз взаємозв’язку параметрів експериментальних сигналів акустичної емісії, які виникають при механічній обробці композиційного матеріалу, із зносом обробного інструменту. Розглянуто сигнали акустичної емісії на початковому і кінцевому етапах механічної обробки композиційного матеріалу. Була проведена статистична обробка амплітудних параметрів акустичної емісії на даних етапах. Проведена статистична обробка даних з аналізом закономірності зміни коефіцієнту ексцесу розподілу амплітуд сигналів акустичної емісії. Результати: Визначено, що зростання часу механічної обробки композиційного матеріалу не приводить до зміни характеру акустичного випромінювання. Реєстровані сигнали акустичної емісії є неперервними сигналами. Встановлено, що на кінцевій стадії механічної обробки композиційного матеріалу спостерігається зменшення середнього рівня амплітуди сигналу акустичної емісії і величини його розкиду. Визначено, що поступове або миттєве зростання зносу обробного інструменту приводить до його руйнування і різкому зменшенню амплітуди сигналу акустичної емісії. Визначено процентне зменшення середнього рівня сигналу акустичної емісії до моменту виникнення пошкодження обробного інструменту. Встановлено закономірність зміни коефіцієнту ексцесу розподілу амплітуд сигналів акустичної емісії на всіх етапах механічної обробки композиційного матеріалу. Обговорення: Проведено аналіз зміни статистичних амплітудних параметрів акустичної емісії на початковому і кінцевому етапах механічної обробки композиційного матеріалу. Показано зменшення статистичних амплітудних параметрів акустичної емісії на кінцевому етапі механічної обробки, що обумовлено зносом обробного інструменту. Показано, що виникнення і розвиток зносу обробного інструменту до моменту часу його пошкодження приводить до незначного зменшення середнього рівня амплітуди сигналу акустичної емісії. У той же час, на ранній стадії, яка передує пошкодженню інструменту, відбувається стрибкоподібна зміна коефіцієнту ексцесу розподілу амплітуд сигналів акустичної емісії від  стабільного позитивного значення до негативного значення. В момент катастрофічного пошкодження інструменту характер зміни коефіцієнту ексцесу розподілу амплітуд сигналів акустичної емісії змінюється на протилежний. Така зміна параметрів акустичної емісії, очевидно, обумовлена виникненням процесів,які ведуть до руйнування інструменту, і, як наслідок, зміни умов взаємодії обробного і оброблюваного композиційних матеріалів. Отримані результати показали, що обробка і аналіз закономірності зміни коефіцієнту ексцесу розподілу амплітуд сигналів акустичної емісії може бути використана для управління технологічним процесом механічної обробки композиційного матеріалу. При цьому можливо визначати і контролювати момент виникнення початкової стадії процесів, які ведуть до руйнування обробного інструменту.

Натепер різними науковими школами використовуються декілька методів аналізу робіт, які, як правило, ґрунтуються на одному з чотирьох методів, розроблених на початку ХХ ст. Також відсутні наукові роботи, які б розглядали професійну діяльність з погляду системного аналізу, як складну відкриту соціо-техніяну систему взаємопов’язаних операцій (задач). В звязку з цим, питання розроблення графічної моделі професійної діяльності та оцінювання характеристик її елементів є актуальним науковим завданням. Аналіз останніх досліджень та публікацій, постановка проблеми. Як показали дослідження існуючих теоретичних основ побудови систем аналітичного оцінювання професійної діяльності не існує затвердженого та стандартизованого підходу до цього питання. В статті розглянуто основні недоліки, притаманні існуючим методам і системам. Вирішення зазначених недоліків можливе через вирішення суперечності, яка полягає в необхідності одночасного забезпечення універсальності моделі з одного боку та її адекватності з другого. Вирішення зазначеної суперечності можливе шляхом розроблення абсолютно нових підходів щодо подання професійної діяльності, в тому числі і у вигляді графічної моделі. Мета та задачі дослідження. Мета дослідження – отримання необхідної та достатної для аналізу професійної діяльності кількості  характеристик, які описують її складові – операції (завдання). Основним завданням для досягнення поставленої мети є побудова графічної моделі та дослідження основних характеристик її вузлів. Матеріали та методи дослідження. Для вирішення завдання дослідження використовувалися: метод експертного оцінювання (у процесі оцінювання характеристик роботи); параметричні та непараметричні методи математичної статистики; теорія графів для побудови графічної моделі та її дослідження. Результати досліджень. Розроблено метод графічного аналізу професійної діяльності, який передбачає аналіз даних щодо операцій та зв’язків між ними, автоматичне формування матриць суміжності, інцидентності та розрахунок коефіцієнтів операцій і діяльності в цілому. Обговорення результатів. Всі розглянуті коефіцієнти вичерпно характеризують операції з погляду їх важливості та місця в професійної діяльності. Розроблений метод графічного аналізу професійної діяльності направлений на вирішення задачі оцінювання характеристик кожної операції як структурного елементу системи «професійна діяльність».

No abstract