Постановка проблеми. На сьогодні сільське господарство в Україні продовжує ак-тивно розвиватись, зокрема це також стосується галузі рослинництва. Історично так склалось, що усі успіхи і визначні результати у цій сфері досягалися за рахунок екстен-сивного [1] господарювання. Такий підхід є неприйнятним для країни, яка має досить потужні запаси родючих земель. Більш ефективним бачиться шлях з інтенсивним ве-денням сільськогосподарських справ. У такому випадку аграрії змогли б із менших ор-них площ збирати більшу кількість урожаю. Це б призвело до зростання рентабельності агропідприємств переважно за рахунок меншої кількості витрат на паливо для сільсько-господарської техніки, води для поливу та зрошення полів, а також добрива та пести-циди для забезпечення підтримки посівів у нормальному для них стані -що стосується витрат, та більшої врожайності полів -з позиції здобутків.Також слід враховувати, що поля є великими за площею ділянками землі, тому для них часто характерна неоднорідність. Для кожної ділянки поля можуть бути свої нор-мальні умови, які не є максимально прийнятними для іншої ділянки поля, і якщо засто-совувати ідентичні агротехнічні заходи щодо всього поля, то не завжди на кожній діля-нці поля результати його проведення будуть однаковими. Також, поле можна вважати неоднорідним з огляду на те, що будь-який негативний прояв (хвороби, шкідники, бур'яни і т. ін.) мають свою зону поширення в межах полів і тому підхід до кожної ді-лянки варто розглядати окремо.Ці всі вищезгадані причини призвели до того, що утворився такий напрям у рос-линництві, як точне землеробство. Ключовими особливостями його є відстеження ста-ну земельних ділянок у межах одного поля та індивідуальний підхід до кожної з них.
124Такий підхід, у свою чергу, приводить до ефективного вирощування сільськогосподар-ських культур, оскільки вчасна та відповідна реакція на дію негативних чинників спри-яє збереженню посівів та підтримці їх у належному стані.Натомість моніторинг за кожною ділянкою поля, особливо який потребує великої час-тоти спостережень, є досить трудомістким процесом. Для такого підходу знадобився б до-статньо дієвий у таких умовах засіб, який би міг забезпечити швидке та своєчасне спосте-реження за сільськогосподарськими насадженнями середніх та великих площ. З розвитком технологій на сьогодні наука та техніка пропонує для цього використання методів дистан-ційного зондування. При цьому користувач зміг би за допомогою спеціального програмно-го забезпечення та фотокамери, якою обладнаний, наприклад, космічний літальний апарат, безконтактно відслідковувати з висоти стан його сільськогосподарських угідь.Аналіз останніх досліджень та публікацій. Дистанційне зондування хоча і не є новою технологією, але за останній час отримало нові відчутні витки свого розвитку. Воно на сьогодні часто застосовується на практиці, наприклад, для відстеження рельє-фу морського дна, пошуку в надрах корисних копалин, моніторингу розповсюдження результатів дії стихійних явищ, таких як лісові пожежі, повені та багато інших цілей. Дистанційне зондування ак...
