The purpose of research was to develop a methodology for testing the fire-resistant quality of a building fragment influenced by a real fire to substantiate the main calculation methodology provisions and determine the residual load-carrying ability. While testing, it was supposed to determine the technical state of reinforced-concrete structures after high-temperature exposure and further intensive extinguishment. High-temperature heating and further fire extinguishing with water leads to the surface layers’ destruction and weakening of concrete. Impact on the structures of the open air leads to destruction and delamination of weakened concrete with further exposing of reinforcement and its corrosion. The approach, implemented in LIRA-SAPR software package, makes possible to take into account the influence of changes in the temperature regime of operation on the stress-strain state of the structure. After determining the temperature fields, it is necessary to reduce the rigidity characteristics of materials and perform a calculation of strength. When using this approach in order to determine the total deformations of the structure, it is necessary to take into account the creep deformation.

Об'єктом дослідження є залишковий ресурс конструкцій будівель та споруд після різних впливів. Залишковим ресурсом називається сумарне напрацювання об'єкту від моменту контролю його технічного стану до переходу в граничний стан. Методики розрахунку, які рекомендовано чинними нормативними документами України, не дозволяють прогнозувати імовірність відмов, збільшення кількості дефектів і деформацій конструкцій в часі та реально оцінити можливість подальшої експлуатації за таких умов. Одним з найбільш проблемних місць є визначення технічного стану конструкцій будівель та споруд, які працюють при різних впливах (в агресивному середовищі, при вимушених зміщеннях опор, можливих високотемпературних впливах тощо). Показано, що залишковий ресурс конструкцій будівель та споруд, які отримали пошкодження під час експлуатації після різних впливів, може бути перепризначеним за рахунок підсилення. При цьому основним питанням залишається визначення фізико-механічних характеристик матеріалів, які було застосовано при виготовленні конструкцій, а також виконання розрахунку конструкцій для обґрунтованого призначення перерізів елементів підсилення. Характеристики матеріалів визначаються під час проведення обстежень. В ході обстеження використовуються різні методи визначення фізико-механічних характеристик матеріалів конструкцій (бетону, арматури, сталі, цегляної кладки тощо), як правило, неруйнівні. Руйнівні методи можливо застосовувати в тих випадках, коли це можливо за умов роботи конструкцій, наприклад, вилучення фрагментів металу, арматури або бетону з малонавантажених елементів. Можливість перепризначення залишкового ресурсу визначається шляхом зіставлення величин несучої здатності конструкцій з тими величинами, що діють. Несучу здатність конструкцій визначають з використанням величин характеристик матеріалів і параметрів (розмірів поперечних перерізів, геометричних розмірів з урахуванням корозійного зносу тощо), які було отримано під час проведення обстеження. Величини зусиль, що діють в конструкціях будівель та споруд, визначаються шляхом моделювання їхньої роботи з використанням методу скінченних елементів і сучасних обчислювальних комплексів. Завдяки такій процедурі можна отримати зусилля, які могли б виникнути в конструкціях будівлі та підсилення. Завдяки цьому забезпечується можливість прийняття рішення про перепризначення залишкового ресурсу конструкцій, тобто можливість подальшої експлуатації, необхідність підсилення або заміни. Ключові слова: конструкції будівель та споруд, дефекти та пошкодження, обстеження, розрахунок конструкцій, залишковий ресурс.

Об'єктом дослідження є технічний стан і несуча здатність залізобетонних конструкцій будівель та споруд після силових і високотемпературних впливів. Методики розрахунку, які рекомендовано чинними нормативними документами України, не завжди дозволяють правильно прогнозувати зростання деформацій конструкцій і оцінити реальний запас несучої здатності. Одним з найбільш проблемних місць є розрахунок конструкцій, які працюють при вимушених зміщеннях опор та/або можливих високотемпературних впливах. Положення посилюється ще і тим, що розрахунки ведуться, як правило, із застосуванням недеформованих схем. Показано, що підсилення конструкцій будівель, які отримали пошкодження після різних впливів, виконується, як правило, з використанням металевих елементів. При цьому основним залишається виконання розрахунку конструкцій для обґрунтованого призначення перерізів елементів підсилення. В ході дослідження використовувалися різні методи, в першу чергу моделювання роботи конструкцій з використанням методу скінченних елементів і сучасних обчислювальних комплексів. Це пов'язано з тією обставиною, що запропонований метод вирішення задачі має ряд особливостей, зокрема, дозволяє визначити розподіл зусиль в елементах будівлі після зміни характеристик жорсткості або введення в розрахункову схему додаткових стержневих елементів. В ході вирішення задачі моделюється поява і розвиток тріщин шляхом зміни характеристик жорсткості елементів. Отримано зусилля, які могли б виникнути в елементах будівлі та підсилення. Завдяки цьому забезпечується можливість прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації, підсилення або заміни конструкцій. Зміна умов закріплення розглядається як дія з боку основи. У порівнянні з аналогічними відомими методами розрахунку, такий підхід забезпечує можливість прогнозування зміни технічного стану в часі. Тобто врахування зміни умов закріплення та характеристик матеріалів конструкцій будівлі дозволить більш обґрунтовано підійти до оцінки напружено-деформованого стану і залишкового ресурсу конструкції або споруди в цілому. Ключові слова: залізобетонні елементи будівель та споруд, прогини слабоармованих елементів, розрахунок конструкцій, залишковий ресурс.