The In/CdTe/Au p-n junction-diode X/γ-ray detectors, formed by frontside laser irradiation doping, were studied using I-V characteristics, measured at different temperatures, and spectra of 241 Am, 57 Cs, and 137 Cs isotopes, obtained in a wide bias range V = 60-380 V. A key feature of the technology was low-temperature ( ~90 ºC) vacuum annealing of polished in a Br-methanol solution detector-grade (111) oriented p-like CdTe crystals prior to the deposition of an In dopant film and formation of electrodes. After laser-induced doping of a layer near the In/CdTe interface and deposition of an Au electrode (ohmic contact), the In/CdTe/Au structures showed high rectification. The I-V measurements and calculations revealed that the dominant charge transport mechanism at low reverse bias was generation-recombination in the space charge region. It was noteworthy that the reverse current linearly increased at higher V ≥ 50 V when the depletion region extended over the entire crystal thickness. A sharp increase in I at higher V, that was inherent in diode structures (I ~ V n , n > 1), was not observed that evidenced a perfect ohmic contact, i.e. no injection of minority carriers from the Au/CdTe contact occurred. The detectors formed on the preliminary annealed CdTe crystals showed high energy resolution ((FWHM = 0.99 %@662keV at V = 300 V). Furthermore, high spectroscopic characteristics (detection efficiency, energy resolution, true energy position of the 662 keV peak) were observed (with a deviation < 20 %) at V =150-400V.

Universities seeking to provide modern education face a constant need to update their courses. This study was conducted to collect and analyze empirical data to help philosophy course designers consider the views of Ukrainian students about effective ways to learn this subject. A survey was conducted among 40 humanities students and 34 social science students to determine participants’ views on a number of key issues related to the organization of the learning process in the Philosophy course. Most of the students surveyed said that of the types of skills and knowledge that can be acquired during the course, they will find critical thinking skills and the skills needed to build and argue their own positions on ethical, social and worldview issues most valuable in their future professional activities. The majority of respondents named traditional lectures and discussions of lecture videos as their preferred forms of learning philosophy. Their preferred forms of assessment of students’ knowledge and skills in philosophy were essays, as well as reports and participation in the discussion during practical lessons. The study also identified three significant differences in the responses of the surveyed humanities and social science students. First, socio-scientific students valued the opportunity to develop their communication skills in the framework of the Philosophy course significantly more than humanities students. Second, humanities students included thought experiments among the most desirable ways of learning philosophy, unlike social science students, who included case studies. Third, in contrast to humanities students, social science students considered quizzes to be one of the best forms of assessment for the course. In addition to the above, this study also compared the data on the opinions of social sciences and humanities students with the results of the previous survey of 60 STEM students about their thoughts on the course. The comparative analysis revealed five common features and two significant differences in the responses of students from these three fields of knowledge. The common belief among surveyed students in all three groups is that learning philosophy can provide them with the skills and knowledge they will need in their professional activities after graduation from university. Moreover, they prefer skills to knowledge. In all three groups of respondents, a large number of students named critical thinking and argumentation skills as the ultimate achievements in the learning of philosophy. Another finding was that surveyed students from all three groups do not give priority to learning the concepts of modern philosophers over learning the ideas of ancient philosophers. In addition, respondents from all three fields showed the least interest in those forms of knowledge and skills that are difficult to use outside of highly specialized philosophical activities. As for the differences, the study showed that STEM students are significantly less likely to believe that they will need the historico-philosophical components of the Philosophy course in their further professional activities than students in the humanities and social sciences. They are also more interested in developing communicative skills in the process of learning philosophy than the surveyed humanities students.

No abstract

Кількісні лінійні ЕЕГ-властивості біоелектричної активності головного мозку у хворих із синдромами посткоматозного порушення свідомості після тяжкої ЧМТ Резюме. В основу роботи покладено аналіз 220 хворих із посткоматозними розладами свідомості після тяжкої черепно-мозкової травми (ЧМТ). Дослідження присвячене питанням кількісного лінійного аналізу біоелектричної активності головного мозку, зареєстрованої за допомогою комп'ютерної електроенцефалографії (ЕЕГ), залежно від стадій посткоматозної свідомості за Т.А. Доброхотовою під час відновного лікування та реабілітації. У ній розкриваються особливості ключових кількісних лінійних властивостей ЕЕГ та проводиться аналіз маловивчених і спірних донині питань щодо високоінформативних показників, що найбільше корелюють з динамікою переходу на вищі стадії синдромів порушеної свідомості. На основі отриманих даних робиться висновок про значне переважання діагностичної інформативності кількісного лінійного аналізу ЕЕГ порівняно з рутинним (візуальним) аналізом, і тому для підвищення результативності електроенцефалографічної діагностики, а також посилення вірогідності отриманих ЕЕГ-показників у хворих із посткоматозними порушеннями свідомості після тяжкої ЧМТ, незалежно від стадії відновлення свідомості в процесі відновного лікування та реабілітації, рекомендується рутинний аналіз комп'ютерної ЕЕГ завжди доповнювати кількісним лінійним аналізом.

Выявить особенности взаимосвязи результатов компьютернот о м о г р а ф и ч е н и х и с с л е д о в а н и й б о л ь н ы х н а р а з н ы х с т а д и я х посткоматозного пост травматического восстановления сознания в процессе реабилитационного лечения. Материалы и методы. Проанализированы результаты исследования 220 больных, имеющих травматические посткоматозные расстройства сознания. В среднем каждому больному в пределах 12 месяцев с момента тяжелой черепно-мозговой травмы было сделано три КТ-исследования, всего 855 диагностических исследований. Результаты. Информативными показателями КТ головного мозга на разных стадиях восстановления сознания оказались особенности посттравматических очаговых и диффузных изменений паренхимы мозга. У большинства больных диагностировано очаговые посттравматические изменения средней степени тяжести, которые комбинировались с диффузными изменениями легкой и средней степени тяжести и именно они демонстрировали уверенную динамику восстановления сознания к максимально высокому уровню. Проведен расчёт корреляционных зависимостей с использованием логарифмического масштаба (Log10). Выводы. Выявлена наибольшая значимость степени тяжести диффузных посттравматических изменений для прогноза выхода на более высокие уровни сознания или пребывания в вегетативном состоянии, и определена уверенная динамика восстановления сознания к максимально высокому уровню у группы пациентов с диагностированными очаговыми посттравматическими изменениями средней степени тяжести, комбинирующиеся с диффузными изменениями легкой и средней степени тяжести. Ключевые слова: черепно-мозговая травма; кома; посттравматические расстройства сознания; компьютерная томография; нейрореабилитация