Мета дослідження полягає у встановленні функцій прецедентних одиниць у сучасному релігійному медіадискурсі та визначенні їх маніпулятивного впливу на адресата комунікації. Дослідження проводилося на матеріалі інтерв’ю, аналітичних оглядів та відеозвернень, розміщених на релігійних інтернет-ресурсах “РІСУ”, “Релігія в Україні”, “Католицький оглядач”, “СПЖ”, офіційних сайтах УПЦ КП і УПЦ МП та відповідних YouTube-каналах за 2014-2018 рр. Методи дослідження. Для отримання достовірних результатів у дослідженні застосовано лінгвістичні та психолінгвістичні методи: контент-аналізу – для встановлення та кількісно-якісного аналізу фрагментів дискурсу, у яких апеляція до прецедентних феноменів відбувається з метою маніпулятивного впливу на адресата дискурсу, дискурс-аналізу – для виокремлення, класифікації та аналізу мовленнєвих тактик та дискурсивних прийомів, за допомогою яких реалізується мовленнєвий вплив на когнітивну та поведінкову сферу адресата дискурсу. Результати дослідження. Встановлено, що введення прецедентних одиниць є одним з інструментів прихованого маніпулятивного впливу на багатоконфесійну аудиторію (78.0% прецедентних одиниць). Цей вплив здійснюється завдяки апеляції адресанта до емоційно навантаженого прецедентного феномену з метою програмування емоційної реакції адресата та формування його поведінки стосовно представників інших конфесій та юрисдикцій. Сферами-джерелами прецедентних одиниць є “релігія”, “історія”, “політика і суспільство”, “художня література”. Визначено, що прецедентні імена і прецедентні висловлювання зазнають різних трансформацій у дискурсі, набуваючи у такий спосіб негативної оцінної семантики (19.0% прецедентних одиниць). До продуктивних типів трансформацій прецедентних одиниць належать вживання форми множини прецедентного імені (13.0%), усічення прецедентного імені (18.0%), заміна компонента прецедентного висловлювання або прецедентного імені (43.0%) та розширення прецедентного висловлювання або прецедентного імені (26.0%). Прецедентні одиниці, що мають маніпулятивний потенціал, вживаються з метою критики, висміювання, звинувачення, дискредитації опонентів через співвіднесення їх з прецедентними феноменами, особливо з історичними постатями, героями літературних творів і художніми фільмами. Встановлено, що апеляція до прецедентних феноменів поєднується з маніпулятивними прийомами звертання до ідеологічних міфологем, навішування ярликів та вживання емоційних гасел. Висновки. Сформульовано припущення, що релігійний міжконфесійний медіадискурс, засновуючись на полемічних засадах, що передбачають апологію власних поглядів та дискредитацію опонентів, набуває ознак маніпулятивного дискурсу. Окреслено подальші перспективи у дослідженні сприйняття й інтерпретації прецедентних одиниць адресатами дискурсу із залученням експериментальних психолінгвістичних методів та у напрацюванні засобів захисту від маніпулятивного впливу у міжконфесійному релігійному дискурсі.

The article is focused on English word combinations and compound adjectives with climate, which have come into use over the last 50 years, reflecting the growing significance of climate change and vigorous discussion of its mitigation in the public discourse. The study combines qualitative and quantitative approaches, with partial involvement of corpus techniques. We identify the most common collocations and compound adjectives with climate in the NOW (News on the Web) corpus of English, discussing the context of their use and semantic categories they fall into. Thus, among novel climate collocations we distinguish such categories as: 1) terminological units that denote the process of climate change as such ("climate emergency", "climate catastrophe"); 2) units that refer to the efforts of climate change mitigation on state and international levels ("climate summit", "climate finance"); 3) units that refer to negative emotional states related to a person’s preoccupation with climate change ("climate grief", "climate doomism"). We particularly address the changing terminological landscape in this area, as powerful and emotionally laden phrases "climate emergency", "climate crisis" and others are replacing the more neutral “climate change". Furthermore, we trace the ways of translation of common units with climate into Ukrainian based on Ukrainian-language web sources and legislative documents. It has been established that a high extent of variability currently exists in the rendition of climate units into Ukrainian. The most common variation is between a calque and permutation ("climate resilience" – "кліматична стійкість" / "стійкість до зміни клімату") or between a calque and explicatory translation ("climate policy" – "кліматична політика" / "політика у сфері зміни клімату"). We point out some cases where explicatory translation and synonymous substitution are more preferable than calquing with regard to accuracy (for example, "climate smart" – "кліматично орієнтований" rather than "кліматично розумний").

The article traces the origins of the formation of Ukrainian «lexicon of humility» in Old Ukrainian biblical monuments of the 16th century. It explores the use of Church Slavonic смиренїє / смѣренїє «humility» and смирен(н)ыи / смѣренъ «humble» vis-à-vis покора «meekness» and покорныи «meek» of the «prosta mova» for the denotion of humility in the Peresopnytsia Gospel (1556–1561) and the Krekhiv Apostle (second half of the 16th century) as compared to the vocabulary use in the Ostroh Bible (1581), the Lviv Apostle (1574) and modern Ukrainian Bible translations. Bible translations of the early modern Ukraine, written in the Old Ukrainian «prosta mova», demonstrate two concurrent tendencies in the rendition of the «lexicon of humility»: following the Church Slavonic tradition (the Peresopnytsia Gospel) and employing Old Ukrainian words of «prosta mova» (the Krekhiv Apostle). While modern Bible translations tend to take into consideration the contextual meanings of the Greek words for humility and to render them with various lexical means of the Ukrainian language, this is not typical of the Church Slavonic biblical monuments of the 16th century, but is partially traceable in the Krekhiv Apostle. Obviously, the use of derivatives from смиренний and покірний in modern Ukrainian language is rooted in the religious monuments of the 16th and 17th centuries, written in «prosta mova», which signifies their considerable influence upon the formation of modern Ukrainian ethical lexicon. Modern Bible translations mostly render the positive meaning of ταπεινοφροσύνη / ταπείνωσις and ταπεινός with the words покора / покірливість «meekness» and покірний / покірливий «meek», replacing the words of Church Slavonic origin смирення «humility» and смиренний «humble». The same tendency can be observed in the Krekhiv Apostle and the 17th century Didactic Gospels, which consistently use покора and покорныи. Modern Bible translations usually render the negatively connotated words for humility (conveying humiliation, oppression, destitution, etc.) with the derivatives from принижувати «humiliate», понижувати «lower», зневажати «despise», впокорювати «submit», quite similarly to the Krekhiv Apostle and Didactic Gospels, which employ the verbs унижити «humiliate», понижати «lower»and упокорити / упокоритися «submit / be submitted» in this function.

The paper addresses the use of the words цнотливий, цнотливість and цнота in the Ukrainian political media discourse, with a particular focus on the evolution of the "chastity words" semantics in the Ukrainian language, based on social and political publications of the internet portals "Dzerkalo tyzhnja", "Ukrajinskyj Tyzhden", "Ukrajinska Pravda". The canon of Christian virtues, established in the Middle Ages, is no longer accepted unquestioningly by modern society, and thus it is not surprising to see an ambivalent attitude to certain religious ascetic virtues, e.g. chastity, humility, piety etc. It is revealed that evaluative semantics of the "chastity words" in the Ukrainian political media discourse varies for different reference groups such as "women", "men", "girls", "boys", "state", "politicians", "language", "literature", "art" and "cinema". When denoting female virtue, the "chastity words" have positive and neutral connotations. It is shown that chastity as a virtue of men and women is synonymous in the Ukrainian media discourse to modesty, decency, morality, honor, dignity and virtue. “Chaste" as a characteristic of an intimate contact indicates its tenderness and decency, which is positively assessed by the participants of communication in Ukrainian political media discourse. The use of the "chastity words" as an attribute of government and public institutions is conditioned by a cognitive metaphor, where the source domain is a woman or an intimate relationship. The language evaluation of the "chastity words" ranges from positive to extremely negative in the political media texts: in the latter case they acquire negative evaluative meanings "stagnation", "limitation", "ideological engagement," "conservatism," "lack of reform." Sometimes the "chastity words" acquire negative connotations when attributed to art, literature and cinema, actualizing the semes "lack of progress", "backwardness". In a literal sense, chastity as absence of excessive eroticism and moral debauchery in art and films is evaluated positively in the Ukrainian social and political media discourse.

The paper addresses the rendition of the words denoting humility in six Ukrainian biblical translations of the 19th and 20th centuries. The author outlines the evolution of the semantics of tapeinos in Ancient Greek, Bible Greek, and New Testament Greek, identifying its contextual meanings in the New Testament. It is established that Ukrainian translations of the 19th century tend to use smyrennyi 'humble' and smyrennia 'humility' (as well as the outdated smyrnyi 'humble, mild', smyrnota 'humbleness', and smyrnist 'humility, mildness') to render the positive and neutral semantics of tapeinos and its nominal derivatives, while the translations of the end of the 20th and the 21st centuries mostly rely on pokirnyi 'submissive' and its cognates pokirlyvyi 'submissive', pokora 'submissiveness, obedience', pokirnist 'submission', though in some cases they also use sumyrnyi 'humble, peaceable' and the corresponding noun sumyrnist 'humility, humbleness' (but not smyrennia). When used in the negative meaning, tapeinos is rendered in modern biblical translations by prynyzhenyi 'humiliated', ponyzhenyi 'base', upokorenyi 'subdued' (occasionally by smyrennyi), whereas the translations of the 19th century do not take into account the negative connotations of tapeinos, and therefore render it by smyrennyi.