This research presents a thorough study of the strategies deployed for information dissemination on social networks. The strategies are modeled for identifying factors proving pivotal in influencing public opinions. The public is categorized into active and passive participants to discuss the study of these strategies for disseminating informational pieces such as images, sketches, text, and so on social networks, based on computer modeling of the social network structure alongside modeling of the behavior of network users. The objective of this research is to benchmark the proposed model on the effectiveness of information dissemination strategies that can be proposed to spread informational influences on social networks. As a rule, "Opinion Leaders" in the purpose network sectors are used to spread information on social media among the largest number of users in the least amount of time. Experiments have proved the effectiveness of the information dissemination model using "Opinion Leaders", as well as the efficiency of the methods of information dissemination for different winning structural positions in a social network. Experiments have also confirmed the high effectiveness in attracting "Opinion Leaders" to the dissemination processes.

No abstract

No abstract

Предметом вивчення у статті є процес поширення інформаційно-психологічних впливів у віртуальних соціальних мережах. Метою є розробка програмної моделі поширення інформаційно-психологічних впливів у сегментах віртуальної соціальної мережі. Завдання: розробити програмну модель для визначення того, як впливає структура соціальної мережі та властивості і ролі її користувачів на швидкість поширення інформаційно-психологічних впливів, а також визначити ефективність різних стратегій поширення інформаційно-психологічних впливів. Використовуваними методами є: теорія графів, теорія множин, теорія ймовірностей, об'єктно-орієнтоване програмування. Отримані такі результати: розроблено програмну модель поширення інформаційно-психологічних впливів у сегментах соціальної мережі, за допомогою якої здійснено моделювання різних стратегій поширення інформації та здійснено порівняння їх ефективності. Висновки. Розроблену програмну модель можна використовувати для прогнозування наслідків поширення інформаційно-психологічних впливів у сегментах соціальної мережі при застосуванні різних стратегій поширення інформації під час інформаційних операцій або інформаційних війн. Було проведено моделювання різних стратегій поширення інформації, зокрема, запропонованих стратегії «кущ» та стратегії «дерево». Як показали результати моделювання, ефективність стратегії можна підвищити використовуючи багатокритеріальні функції аналізу вузлів для вибору найбільш вдалого вузла для атаки. Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: розроблено програмну модель поширення інформаційно-психологічних впливів у віртуальних соціальних мережах, яка на відміну від існуючих дозволяє враховувати структуру соціальної мережі, ролі і характеристики користувачів та накопичувальний вплив однотипних повідомлень, а також дозволяє генерувати соціальну мережу з наперед заданими структурними характеристиками. К лю чов і с лов а : інформаційно-психологічні впливи; соціальні мережі; інформаційна безпека; поширення інформації; моделювання соціальної мережі; моделювання інформаційно-психологічних впливів.

This article aims to consider the types of interaction, in particular the compositional interaction between objects, and to identify the characteristics of individual types. The aim of the article is to clarify the essence of the concepts of different types of relationships between classes. The article proposes a number of theses that illustrate the ambiguity of the interpretation of concepts - types of connections. In the following calculations, different types of interaction are illustrated by examples and one of the options for interpretation and classification of compositional interaction is proposed. Analysis of a number of literature sources and articles in professional forums leads to the conclusion that the question of specifying the types of interaction and determining - which of the types should be implemented in a given case, is quite complex, despite the simplicity of its formulation. Some theses: 1) At the level of the basic definitions of OOP: composition is one of the types of interaction between objects in OOP (along with aggregation and association). But even at this stage, contradictions were found, in some sources the authors describe (suggest) that aggregation and composition are subspecies of association; 2) Many publications consider the interaction of objects at the level of opposition of "inheritance" and "composition". And this approach involves considering the interaction of objects at a higher level of abstraction, it is not considered the mechanisms of OOP, but rather the philosophy of the programming paradigm and the objective way of thinking; 3) In fact, there are no clear formal rules and restrictions (most modern OOP languages are quite flexible) and a specific approach to interaction between objects in building the object hierarchy is chosen directly by the developer (architect, programmer, etc.). The question of compliance of one or another configuration of the interaction of objects with the principles of OOP is very ambiguous. The flexibility of the OOP is both an advantage and a disadvantage of the paradigm at the same time, and this particular issue of the interaction of objects once again demonstrates this fact. There are two main interpretations of the relationship, one formed in the Society of C ++ developers (taking into account the peculiarities of OOP in this programming language), the other is based on the principles and specifications of UML. Thus, although UML placed the terms "aggregation" and "composition" in a specific context ("part-whole" relationship), but the authors of the notation failed to define them clearly and unambiguously, the decision is largely left to the intuition of developers.