The article addresses to the issue of communicative competence formation of foreign students in the conditions of distance learning. The number of foreign students has been determined, which currently are studying in Ukrainian universities. The introduction of distance learning is emphasized to be one of the ways to modernize higher education. The concepts of “distance learning” and “competence” has been clarified. The problems which arose at the beginning of the widespread implementation of distance learning are noted. One of the adaptation advantages of distance learning is holding frequent large-scale online meetings. Articles of domestic and foreign scientists on distance education and communicative competence formation to foreign students are covered. It was found that the main factors influencing the communicative competence formation to students are professional orientation, humanistic style of communication and focus on the cultural aspect. The requirements for teacher’s of higher educational institutions have been defined in order to form communicative competence in foreign students. The relevance of distance learning implementation in the educational process has been emphasizes. The scientist, who first started the research on distance learning, found out the differences between online and traditional learning. Emphasis is placed on synchronous and asynchronous modes of distance learning. The essence of complex learning has been also revealed. The advantages and disadvantages of distance learning are investigated. The process of organizing educational activities online is presented – which is a foreign language learning. Educational platforms for the distance learning organization are presented. The advantages of working on the platform “Moodle” and “Coursera” are revealed. Conclusions are made regarding the raised issue.

Канюк Олександра Любомирівна© кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов, завідувач кафедри іноземних мов ДВНЗ «Ужгородський національний університет» ORCID 0000-0002-2396-2988 ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ІНШОМОВНОГО ПРОФЕСІЙНОГО СПІЛКУВАННЯ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ Мета дослідження − довести та емпірично з'ясувати педагогічні умови формування культури іншомовного професійного спілкування майбутніх фахівців інженерної галузі. Методологія дослідження полягає в застосуванні таких методів: теоретичного; емпіричного; педагогічного експерименту та статистичного. Наукова новизна дослідження свідчить про те, що вперше розроблено та показано модель формування КІПС майбутніх інженерів; згідно теорії доведено та емпірично з'ясовано педагогічні умови формування культури іншомовного професійного спілкування майбутніх фахівців інженерної галузі; вияснено критерії та показники визначення рівнів сформованості КІПС майбутніх студентів інженерних спеціальностей. Висновки. У процесі дослідження встановлено, що успішна реалізація розробленої нами моделі формування культури іншомовного професійного спілкування (КІПС) майбутніх інженерів прогнозує виконання таких педагогічних умов: здійснення організаційно-управлінського супроводу під час формування культури іншомовного професійного спілкування (КІПС); інтеграція комунікативноконтекстного та компетентнісного підходів у навчанні; професійно-етична і соціокультурна спрямованість навчання. Дослідно-експериментальна робота виявилася ефективною, процес формування культури іншомовного професійного спілкування (КІПС) студентів на основі моделі формування культури іншомовного професійного спілкування (КІПС) дав позитивні результати (спостерігається позитивна динаміка підвищення рівня успішності студентів експериментальних груп). Ключові слова: культура іншомовного професійного спілкування; майбутні інженери; модель формування культури іншомовного професійного спілкування; педагогічні умови; іншомовне професійне спілкування. Киш Надежда Васильевна, кандидат педагогических наук, доцент кафедры иностранных языков ДВНЗ «Ужгородский национальный университет»; Канюк Александра Любомировна, кандидат педагогических наук, доцент, доцент кафедры иностранных языков, заведующая кафедрой иностранных языков ДВНЗ «Ужгородский национальный университет» Педагогические условия формирования культуры иноязычного профессионального общения будущих инженеровЦель исследованиядоказать и эмпирически выяснить педагогические условия формирования культуры иноязычного профессионального общения будущих специалистов инженерной отрасли. Методология исследования заключается в применении таких методов: теоретического; эмпирического; педагогического эксперимента и статистического. Научная новизна исследования свидетельствует о том, что впервые разработано и показано модель формирования КИПО будущих инженеров; согласно теории доказано и эмпирически установлено педагогические условия формирования культуры иноязычного профессионального общения будущих специалистов инженерной отрасли; выяснено критерии и...

Exploring ways of learning foreign language grammar using video content in secondary education is relevant because most research focuses on other educational levels and rarely takes into account student and teacher assessments. In addition, the vast majority of studies deal with the theoretical aspects of foreign language grammar learning at school. Accordingly, there is a need for empirical studies that focus more on secondary education and the nature of teachers and students' perceptions of such issues. This determined the relevance of the article. The aim of the study is to establish the effectiveness of the use of audiovisual materials as a tool for learning a foreign language. As a result, was determined the assessment of teachers and students' feasibility of introducing video content in the process of learning grammar of a foreign (English) language. The main methods in the study were methods of experiment and interviewing; also, the method of questioning was used. The main hypothesis is that the introduction of video content as teaching material for learning foreign languages is an effective method of teaching, positively evaluated by all participants in the educational process. The results of the study show that the introduction of films as teaching material in the educational process contributes to the teacher's willingness to use video content for their lessons, the understanding of all participants in the educational process of the benefits of using audio-visual materials is improved; the performance increases. Increasing the level of methodological skill and awareness gained through personal experience encourages improvement of the learning process, awareness of the need to use the completely rich arsenal of modern methods and forms of language teaching. In the future perspective is the study that the use of audio-visual content as didactic material is not only a means of learning a language, but also a factor in improving critical thinking skills, a sense of social justice, awareness of art, in particular, history of the culture.

Анотація. В статті розглянуті основні принципи навчання іншомовному діловому спілкуванню студентів немовних факультетів в контексті соціокультурного підходу. Беручи до уваги існуючі підходи до оволодіння вміннями і навичками іншомовного спілкування (лінгвокраєзнавчий, комунікативно-етнографічний, соціокультурний), обґрунтовано доцільність використання соціокультурного підходу в реалізації завдань іншомовної освіти майбутніх фахівців, суть якого полягає в одночасному вивченні мови і культури, врахуванні соціокультурного контексту вивчення мови. Стисло охарактеризовано загальнодидактичні принципи навчання іншомовному спілкуванню та виокремлено специфічні принципи навчання іншомовному діловому спілкуванню студентів, а саме принцип ситуативності, новизни, зв'язку теорії з практикою, культурно-прагматичної спрямованості навчання, які є невід'ємними складовими соціокультурного підходу до оволодіння вміннями і навичками іншомовного спілкування. Для досягнення мети дослідження і розв'язання завдань використовувались такі методи: теоретичний аналіз філософської, педагогічної, психологічної, філологічної літератури для виявлення існуючих підходів до формування вмінь іншомовного спілкування студентів у процесі професійної підготовки; контент-аналіз наукової літератури з теорії і практики соціальної роботи для з'ясування ролі комунікативної компетентності у професійній діяльності соціального працівника; емпіричні методи: спостереження, бесіди, аналіз продуктів діяльності з метою виявлення рівня сформованості вмінь іншомовного ділового спілкування студентів. Ключові слова: соціокультурний підхід, принципи навчання, ділове іншомовне спілкування, навчання іншомовному спілкуванню, майбутній фахівець.

The integration processes, taking place in modern society, impact the system of higher education. The united world educational environment is being formed, demonstrating the coordination of educational standards, programmes, approaches to the training of future specialists in higher educational institutions of various countries. The integration of the system of Ukrainian higher education into the world educational environment determines the growth of academic mobility of students, for which the USA higher education is famous about. The aim of the article is to study the organizational and aontent aspects of academic mobility of students in the USA higher education. Research methods applied: analysis and synthesis of psychological and pedagogical literature; study of experience of particular American universities in the context of academic mobility, systematization, and generalization. Internationalization has been defined as one of the most important principles of academic mobility organization in the USA. Internationalization is a process in which the goals, functions and organization of educational services acquire an international dimension. This process involves the integration of national education systems, defining and development of general and universal concepts and components of their functioning, i.e. those principles that form the basis of diversity of national cultures, contribute to their mutual enrichment and provide systemic changes in higher education. Academic mobility is a form of organization of the educational process (in particular, by distance learning means), which provides the opportunity to study, teach, train or carry out research in another educational institution, even abroad, resulting in self-realization in learning and professional activities. The temporary study in other institutions of higher education is a characteristic feature of academic mobility of students. The main goals of academic mobility of students in the USA are the acquisition of professional and intercultural competencies, cultural experience of the host country through training in academic mobility programmes, in summer and evening language schools, project implementation, and research.