The study aims at exploring the adverb largely in late Middle English based on the Corpus of Middle English Prose and Verse, in terms of its functioning as a sentence Focus marker. The article considers syntactic changes in English from the language with V2 tendencies to the one with verb-medial order. Such differences make sentence information structure disrupted, and new elements arise in the language as ‘therapy.’ The assumption made in this paper is as follows: the word largely emerging in English in ca. 1200 starts functioning as a focusing adverb in 1400 as a result of the shift in the main word order patterns. Moreover, investigating late Middle English syntactic structure and taking into account different types of foci based on information structure tagging throughout the Corpus, the study found that positional variations of adverb largely are used as a mechanism of marking a peculiar type of Focus and are governed by its position in relation to the word it modifies.

Дослідження присвячене засобам вираження ексклюзивності в давньоанглійських писемних пам’ятках на основі фрагментів текстів, виокремлених із Helsinki Corpus TEI XML Edition 2011. Мета статті – визначити варіантні вирази в англійських пам’ятках VII–XI ст., що заклали основи для становлення фокусувального адверба only в сучасній англійській мові. Автоматичний аналіз токенів із корпусу здійснено на основі #LancsBox, програмне забезпечення якого використовували для аналізу даних за допомогою такого пакету інструментів, як KWIC, GraphColl, Words та Ngrams. Оскільки фокусувальні адверби відомі своєю синтаксичною мобільністю, а також взаємодією з фокусом речення, вивчення давньоанглійських ексклюзивних конструкцій здійснювалося з урахуванням області їх дії та особливостей позиційної варіації як результат інформаційно-структурного впливу. Поняття області дії передбачає виокремлення двох позицій окресленого адверба: пре- та постмодифікації елемента, до якого він належить. Використана методологія ґрунтується на с-командуванні та принципі непроникності фаз, доповнених методом відповіді на актуальне запитання. Наступна методологічна стадія передбачає тегування елементів речення з урахуванням структури репрезентації дискурсу. Так були виокремлені три основні шари: дана-нова інформація для дискурсу, а також Топік і Фокус речення. У результаті застосування запропонованих методів доведено, що форма an(e) (суч.-англ. only) хоча й корелює з інформаційною структурою речення, проте має незначний або жодного впливу на аранжування конституентів речення. Незважаючи на це, дослідження показало, що позиційні варіації давньоанглійського адверба використовуються як механізм маркування певного типу актуалізації інформації в дискурсі, а також окремих типів фокусу речення (інформаційного, ідентифікаційного, контрастного та емфатичного), що корелюють із позицією адверба та тим словом, що він модифікує.

No abstract

The study is aimed at exploring adverb even as the information structural component, viz., a Focus marker in Middle English records based on the Corpus of Middle English Prose and Verse. Functioning as an adverb already in Old English (OE), Middle English (ME) provides evidence to gradual transformation of even into an additive marker according to the following pattern: OE degree/manner adverb→ME restrictive particularizer→ME restrictive exclusive→ME scalar additive. The latter meaning in Present-Day English can be singled out on the ground of such semantic criteria of the Focus phrase as [+likelihood], [+additivity], [+scalar], [+givenness] and [+surprise].The three types of focusing even registered in Middle English texts are analyzed in terms of information novelty and various Foci types marked by the adverb, as well as, syntactic arrangement of sentence constituents. Corpus studies revealed that depending on the sense, even pertains to a specific Focus type and may cause word order to change. Specifically, when the adverb is used in its Present-Day English meaning, it highlights predominantly mirative Focus, and the analysis of word order patterns indicates the fronting of X-element in the clause, which may be put down to the fact that this scalar additive stresses surprising or unusual context for the reader. Therefore, inverted arrangement of elements may be used for stylistic purposes.

У статті представлено сучасні концепції вивчення інформаційної структури (ІС) речення та можливість їх застосування під час дослідження електронних синхронійних і діахронійних корпусів текстів. Висвітлено методи й методики для розробки автоматичного алгоритму аналізу ієрархії типів інформації в дискурсі – даної й нової – з урахуванням декількох типів контекстів, а також аналізу речень з урахуванням альтернатив та істинності суджень. Доведено, що розмежування даної та нової інформації пов’язано з учасниками ситуації: адресантом та адресатом, а формування висловлень залежить від спільних знань учасників процесу комунікації та їхніх ставлень. Увагу приділено теорії репрезентації дискурсу, у якій представлені механізми, призначені для інтерпретації тексту та збереження його змісту. Розроблений інструмент пошуку інформації має містити окремий файл, у якому зберігаються записи про всіх індивідів, події тощо (дискурс-референтів), згаданих попередньо в тексті, а також запис того, що говориться про кожного з індивідів. Основною метою за аналізу даності є відстеження всіх дискурс-референтів (ДР). Так будується репрезентаційна структура (РС), яку ментально представляє адресант. Виявлено, що такий підхід вимагає врахування двох аспектів: сфери референтів і низки критеріїв побудови структури репрезентації, що сприяє декодуванню інформації. На підставі положень теорії репрезентації дискурсу відстежено такі основні типи контекстів: контекст дискурсу (той, у якому наявні попередньо згадані ДР), енциклопедичний (може містити слова ‘the king’, ‘God’ тощо), ситуативний контекст і контекст-сценарій (який випливає з узагальнень, як-от “All planes have pilots”). Ураховуючи окреслені типи контекстів, усю текстову інформацію можна визначати як дану (неспецифіковану), дану-активовану, дану-неактивовану, доступну, ситуативно доступну, передбачувану, загальну, нову (неконкретизовану). Описаний підхід, використаний для аналізу пам’яток, допомагає алгоритмізувати інформацію про елементи речення в різних корпусах текстів.