Статтю присвячено актуальним у сучасному мовознавстві проблемам мовних контактів, формування поліетнічних спільнот та мов міжетнічного спілкування. Проаналізовано чинники, джерела, шляхи та асиміляцію запозичень із мов банту в англійській мові Південно-Африканської Республіки. Виявлено спільні та відмінні ознаки інкорпорації аналізованого класу одиниць до стандартного та ендонормативних варіантів англійської мови. Запозичення з мов банту переконують в актуальності автохтонних культур для сучасного англійськомовного простору регіону.Ключові слова: англійська мова Південно-Африканської Республіки, варіанти англійської мови, запозичення, мови банту, асиміляція, поліетнічний простір, мова міжетнічного спілкування.Постановка наукової проблеми та її актуальність. Сучасний світ характеризується прискоренням міграційних процесів, міжкультурного обміну й формуванням полікультурних спільнот. Зростає вага мов міжкультурного спілкування в регіонах з високим ступенем етнокультурної та лінгвальної різноманітності, активність процесів відродження культурної ідентичності, узгодження питань мовної політики з інтересами національних менших.Актуальність проблем міжкультурної комунікації для мовознавства зумовлена передусім необхідністю розкриття особливостей формування та функціювання мов міжкультурного спілкування (лінгва франка), аналізу шляхів та засобів забезпечення ефективного обміну інформацією між представниками різних культур, соціальних груп, носіями різних мов.У сучасній Південно-Африканській Республіці (ПАР) відбувається становлення мультикультурної спільноти, у межах якої інформаційна взаємодія здійснюється англійською мовою. Англійська мова ПАР представлена негомогенною системою взаємодіючих варіантів, і є однією з офіційних мов країни та засобом міжетнічного спілкування. Автохтонні мови також становлять важливу частину лінгвістичного репертуару мовців і засвідчують етнічну належність членів південноафриканського суспільства.ПАР упроваджує ідею єдності в різноманітті ("unity in diversity" (Rudwick 2008: 150)). У "країні з багатьма голосами" (Branford et al. 1991: xxi) англійську мову визначають як "змішану" ("mixed bag" (т. с.)), оскільки у формах та значеннях мовних одиниць збережено результати взаємодії різних культур, що виявляється в лексиці, граматичних структурах, особливостях вимови. Ознаки, притаманні мовленнєвій практиці представників різних етнічних груп південно-африканського суспільства (Finlayson 2002;McKinney 2010) також виявилися впливовими, зокрема в ситуаціях змішування й перемикання коду. З огляду на етнічну мозаїчність ПАР, плідними можуть бути розвідки, присвячені інкорпорації автохтонного складника до лексичної системи англійської мови.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Лексика південно-африканського варіанту англійської мови неодноразово слугувала об'єктом соціолінгвістичних розвідок (

The study deals with the issues of intercultural communication and is targeted to demonstrate the specificity of multicultural and multilingual environment in the Republic of South Africa. The findings prove that intercultural communication processes are very dynamic as they are encouraged by the polycomponent society embracing numerous official and non-official languages with a high degree of internal variation. The role of English is constantly rising due to the socio-political context and the scope of communicative functions the language performs. Although the English language in South Africa is a heterogeneous system of subvarieties each of which is exercised by a particular cultural group, its role is significant in the formation of a hybrid cultural identity. The evidence is found in cultural contacts and interplay of language codes involved into interactions, particularly in foreign element dominance in the etymological composition of the English vocabulary, hybrid structure of words and phrases, formation of common speech behaviour patterns, etiquette clichés, and productivity of code-switching.

No abstract