Мета публікації -представити результати дослідження процесів формування стійкості і адаптаційних механізмів розвитку міста Славутич, наймолодшого міста-супутника АЕС в Україні. Стійкість (англ. Resilience) полягає у здатності будь-якої системи повертатися до свого функціонального стану після неочікуваних впливів. У цьому контексті, стійкість міст (англ. Urban Resilience) передбачає здатність всіх складових міської системи зберігати чи швидко відновлювати власні функції в умовах їх порушень після непередбачуваних подій, а також можливості адаптуватися до змін. У результаті дослідження для Славутича систематизовано загрози та виклики соціально-економічного розвитку міста, а також відповіді на них з боку системи міського управління. Результати опитування мешканців міста забезпечили можливість узагальнити перцепційний вимір викликів і визначити перспективи формування потенціалу стійкості міста. Виявлено, що головні групи викликів включають: закриття Чорнобильської атомної електростанції і скорочення фінансування заходів на подолання наслідків аварії; низький рівень диверсифікації економіки та нестачу робочих місць для висококваліфікованих фахівців; тенденції старіння населення і зміну соціального складу населення, пов'язану з відтоком молоді і висококваліфікованих кадрів; територіальну відірваність міста від області; зношеність міської інфраструктури і житлово-комунального господарства; повільне впровадження ринкових механізмів. До відповідей на такі виклики віднесено заходи, пов'язані з ефективними практиками управління містом, стимулюванням інноваційної діяльності у сфері ядерної та альтернативної енергетики, енергозбереження, інформаційних технологій, культурномистецькими подіями, що свідчить про те, що система управління і планування міського розвитку активно формує адаптаційні механізми потенціалу стійкості Славутича, однак цей процес не завершений. Підхід до аналізу загроз і перспектив формування потенціалу стійкості молодого монофункціонального міста з унікальним походженням є новаторським, особливо зважаючи на те, що дуже обмежену кількість вітчизняних досліджень присвячено систематичному розгляду розвитку міст у плані концепції стійкості.

О. Кононенко, канд. екон. наук, доц. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ ЕКОЛОГООРІЄНТОВАНИЙ РОЗВИТОК МІСТ: ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ТА ДОСВІД ФОРМУВАННЯРозкрито сутність та основні характеристики екологічних міст. Проаналізовано основні типи екологічних міст в Європі, Китаї, країнах Близького Сходу та інших країнах. Визначено основні шляхи екологізації розвитку міст. Виявле-но основні екологічні проблеми міст України. Визначено можливості використання зарубіжного досвіду при проведен-ні регіональної екологічної політики. Проаналізовано нормативно-правову базу та заходи щодо забезпечення стійкого розвитку населених пунктів України.Ключові слова: екомісто, зелена економіка, стійкий розвиток, стратегія розвитку міст, реструктуризація міст.Вступ. Постановка проблеми. Промисловий роз-виток спричинив високі темпи зростання чисельності міського населення. В Україні 69% населення проживає у містах, в тому числі 21% -у містах з чисельністю на-селення більше 500 тис.ос. Економічні та соціальні мо-жливості міст на сьогодні пов'язані не тільки з промис-ловістю, але і з освітньою та науковою діяльністю, транспортом, туризмом та іншими галузями сфери по-слуг. Концентруючи значний людський, виробничий, інноваційний та інвестиційний потенціал, міста стають все менш комфортними для проживання населення. Найбільш гострими екологічними проблемами міст є неналежний стан житлово-комунального господарства, в тому числі водопостачання та водовідведення, за-бруднення повітря, поводження з твердими побутовими відходами, недостатні площі зелених зон. Традиційні методи охорони навколишнього середовища -дотри-мання розмірів санітарних зон підприємств, гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин у повітрі та водних об'єктах -не є достатніми для забезпечення відповідності міст України рекомендаціям ООН-Хабітат та положенням стратегії регіонального розвитку "Євро-па 2020: стратегія розумного, стійкого і всеосяжного зростання", що є важливими умовами для євроінтегра-ції України. Вищезгадане обумовлює необхідність роз-роблення принципово нових підходів до розвитку еко-номічної бази міст та їх інфраструктури: енерго-та водо-постачання, транспорту, утилізації відходів, а також жит-лового будівництва та міського планування в цілому.Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значна увага вчених до проблеми трансформації міського се-редовища відповідно до різного роду глобальних та національних викликів відображена у роботах О. Драпі-ковського, К. Мезенцева, Ю. Палехи та ін. У даних до-слідженнях не розкриті в достатній мірі екологічні аспе-кти міського розвитку та механізми досягнення екологі-чних цілей. Досить радикальні ідеї щодо можливості розвитку міста як еколологічно стабільної системи ви-сувають ще з 70-х років минулого століття як зарубіжні вчені (Р. Реджістер, Р. Роджерс, Х. Жигарде), так і ра-дянські (И. Огородников, Д. Кавтардзе). Екологічний рух у кінці ХХ -на поч. ХХІ ст. охопив всі сфери людського життя, а щодо розвитку міського середовища, він втіли-вся у концепцію екоміста. Маючи багато спільного з концепц...

The research considers theoretical principles of ecological behaviour of the population. The main factors influencing the ecological behavior of a person are described. In this topic, factors of environmental behavior were divided into groups: external (arising from environmental conditions) and internal (physical and mental characteristics of the person). External factors include social, cultural, economic, legal and other components. They influence other components (economic factors interact not only in their own circle, but also affect the social, cultural and environmental environment). Internal factors of environmental behaviour depend on the characteristics of human nature, motivational settings, values and mental properties of the individual in relation to the environment. Motivation is one of the reasons for behaviour or a strong internal stimulus. It has been established that certain factors have an impact on several social groups (ecological taxation, the actual installation of containers for the sorting of garbage), while others – only on individuals (description in the works of the literature of the nature of the native land). An analysis of the sociological survey among residents of Kyiv and Chernihiv regarding the ideas about sustainable development and the acuteness of environmental problems was conducted. An analysis of the environmental problems of the city of Chernihiv revealed that the organization of waste management and the necessity of building a waste recycling plant are the most acute problems of the city’s residents. Residents of the capital are more concerned about the quality of drinking water. Another major concern is the issue of waste management and management. The third position relates to air pollution. The study allowed for information on the public awareness of the main provisions of the Rio Conventions, the place of environmental values in the hierarchy of social values of citizens, the availability of knowledge about environmental problems, understanding of the state of the environment from sustainable development of society, the use of eco-friendly measures in everyday life. The degree of readiness and attraction of the population to the main types of ecological behaviour is analyzed. Correlation between the level of education and the measures that respondents are prepared to do and are already doing to improve the environmental situation of their city are observed. Mechanisms of stimulation of ecological behaviour of the population are considered. It is determined that the economic mechanism covers two groups of regulators of the environmental behavior of the population. The first of them makes it difficult to limit the ecological and destructive activity of pollutants in the environment. The second – encourages business entities to improve the state of the environment by activating the environmental activities of producers of goods and services. It has been established that the economic mechanism that exists in Ukraine is more oriented to regulating environmental behaviour that limits environmental degradation activities. This mechanism does not stimulate the spread of environmentally sound technologies, limits the introduction of environmentally-oriented innovations in production and does not encourage environmental activities. The importance of environmental education and ecological education as an important mechanism of ecological behaviour of the population is emphasized.

Purpose. The aim of the article is to reveal the main transformation directions of the land relations mechanism from the point of state regulation for the sustainable development of rural areas. Methodology / approach. Methods of research applied to the issue were the following: the dialectical-determining key contradictions of land relations regulation mechanism in the context of sustainable rural development; abstract-logical approach, analysis and synthesis, induction and deduction were used for the algorithm of generalization throughout the transfer of state-owned land to communal ownership for territorial communities, the decentralization and the fulfillment of local budgets, conclusions formulation and elaboration of proposals, therefore; a purpose-oriented concerning the investigation of the state regulatory framework regarding land relations and legislative initiatives that should facilitate the improvement in the direction of elaboration of sustainable land relations regulation mechanism; statistical and graphical for analyzing the dynamics of rental charges for state property agricultural land, rental rights for which are sold on land auctions, illustrations of land payments to the local budgets, its structure and share in the total revenues amount. Results. The primary institutional and legal contradictions of the land relations regulation mechanism in the context of basic principles throughout the rural territories balance development are determined; the scale of land disputes in administrative, civil and commercial courts of first instance is described in detail. Legislative initiatives aimed at the mechanism of state regulation in the field of land relations improvement with the purpose of encouraging villages and settlements to unite into self-sufficient territorial communities are summarized profoundly. The algorithm of the state-owned land plots transfers to the communal property of the united territorial communities, and also the functions of the State Service of Ukraine for Geodesy, Cartography and Cadastre (StateGeoCadastre), executive authorities and local self-government authorities ensuring this process are highlighted too. The transformation of payments for land, the aspect of their target destination according to rational land usage, ecologization of agrarian production and other environmental measures of rural areas were investigated entirely. The proposals on improving the mechanism of land relations state regulation with the special purpose for rural territories balanced the development that have been processed by completing the rural settlement network borders determination with corresponding institutionalization, improvement of land taxation administration and rent charges for agricultural land, strengthening of public control over the compliance with land and tax legislation. Originality / scientific novelty. The unique novelty of this investigation is the determination of land resources as the priority factor of a self-sufficient rural areas development in modern times and conditions. Practical value / implications. The practical issue concerns the suggestions, aimed at improvement of legislation mechanism for land regulation in order to keep the priorities and backgrounds of a sustainable rural development.

Adnotacja. Ustalono, że stosunki rolne są z natury niezwykle złożoną i wieloaspektową kategorią, która powstała w procesie długotrwałego rozwoju społecznego takich uprawnień, jak posiadanie, użytkowanie, rozporządzanie gruntami, masami lądowymi, a nawet poszczególnymi terytoriami. Charakteryzują się naturalnymi, ekonomicznymi, społecznymi cechami wynikającymi z wielofunkcyjności zasobów gruntów. Argumentuje się, że szczególną wagę w warunkach transformacji stosunków rolnych do warunków rynkowych gospodarki nabrały kwestie ich regulacji. Uzasadniono, że obecny mechanizm regulacji stosunków rolnych poza cechą instytucjonalną i zakresem pola regulacyjnego powinien obejmować regulacje rynkowe, państwowe, ponadpaństwowe, korporacyjne i samorządowe. Podstawą badania były ogólne naukowe i ekonomiczne metody badań, prace naukowe na temat rozwoju stosunków rolnych i cech ich regulacji, akty prawne, zasoby Internetu. Techniki abstrakcyjnologiczne pozwoliły odkryć istotę terminu "stosunki rolne", które są modyfikowane pod wpływem transformacji rynkowej, koncepcyjnie scharakteryzować ich główne cechy, sformułować odpowiednie wnioski i określić perspektywy dalszych badań, które powinny koncentrować się na płaszczyźnie poszukiwania najnowszego modelu ich regulacji, który oprócz rynkowego i rządowego powinien obejmować mechanizmy regulacji korporacyjnej i samorządowej.Słowa kluczowe: stosunki rolne, przekształcenia rynkowe, formy gospodarowania, regulacja stosunków rolnych.