Актуальність теми дослідження. Розробка хлібобулочних виробів із добавкою продуктів переробки амаранту, з огляду на його хімічний склад, є перспективним напрямом для розширення асортименту продуктів підвищеної харчової цінності, у тому числі в Україні. Постановка проблеми. Незважаючи на результати попередніх досліджень, хлібобулочні вироби з добавками продуктів переробки амаранту потребують подальшої розробки. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемі використання продуктів переробки амаранту у виробництві продуктів харчування присвячені роботи багатьох вітчизняних та закордонних учених. Виділення недосліджених частин загальної проблеми. Нині недостатньо вивченим залишається питання впливу продуктів переробки амаранту на основні показники якості різних хлібобулочних виробів. Постановка завдання. Метою статті є дослідження впливу добавки шроту насіння амаранту та подрібненого листя амаранту на органолептичні та фізико-хімічні показники якості хлібобулочних виробів. Виклад основного матеріалу. Науково обґрунтовано та експериментально доведено доцільність застосування продуктів переробки амаранту в технології хлібобулочних виробів для підвищення їхньої якості та розширення асортименту продуктів підвищеної харчової цінності. Об’єктом дослідження були обрані рогалики фруктові. Добавки (подрібнене листя амаранту та шрот насіння амаранту) вносили в кількостях 0,5; 1,0 та 2,0 % до маси борошна. Проаналізований вплив продуктів переробки амаранту на хлібопекарські властивості борошна пшеничного та дріжджів, а також на якість тіста та готових хлібобулочних виробів. Висновки відповідно до статті. На основі проведених досліджень встановлені оптимальні дозування добавок до маси борошна: подрібнене листя амаранту – 2,0 %; шрот насіння амаранту – 2,0 %. Отримані дані можуть бути використанні для розробки і впровадження нових виробів підвищеної харчової цінності в масове виробництво.

Introduction. The article presents the results of a study of adolescents` personal narratives. The general aim of the study was to identify narrative indicators of adolescents’ maladaptive cognitive schemas. This aim was achieved by virtue of realization of such tasks as: to identify the specific text categories (indicators) that indicate the maladaptive schemas and to determine the predictive power of each category (indicator). In the course of theoretical analysis, there were systematized the approaches to the understanding of personal narratives and “self-texts”. There also was generalized the concept of maladaptive cognitive schemas, and were defined textual categories which can be reflected in the narratives of people who have certain maladaptive schemas. Methods. The methods of the empirical study were Dusseldorf Illustrated Schema Questionnaire for Children and the content-analysis of personal narratives. Statistical processing of the obtained data and determination of the predictive power of each narrative category were performed with the help of the method of recursive division trees. Results. As a result of the empirical study was it was found that certain categories in the personal narratives of adolescents allow us to predict the manifestation of individual maladaptive schemas. There were identified narrative indicators, able to predict fourteen of the eighteen schemas. It was determined that the knowledge of narrative indicators of maladaptive cognitive schemas can be used within the psychological counseling and therapy at the stage of gathering primary information, as well as in the context of purposeful psychological impact. Conclusions. There were described the topical prospects for further scientific development of the problem, which were to expand the categorical structure of content analysis, which would allow to find indicators of four schemas that remain unclear, as well as to widen the age range of respondents and to test the hypothesis about the existence of a link between the personal narratives of adults and their maladaptive schemas. There was made an assumption that modification of a personal narrative can accelerate therapeutic work aimed at eliminating the negative impact of maladaptive schemas on a person's life.

Since the start of the war in Ukraine in February 2022, almost 8 million people left the country; more than 1 million of them relocated to Germany. It is to be expected that the war puts considerable strain on the refugees, which will impact the public health system in the host countries. This paper presents the baseline data and protocol of a longitudinal online experimental study of 585 Ukrainian refugees in Germany conducted in autumn 2022, focusing on participants’ self-reports of appetite, food intake as well as their psycho-emotional state including levels of stress, anxiety and depressive symptoms to examine their associations. Results indicate that the levels of stress, depressive symptoms and anxiety in refugees significantly exceed the pre-war indicators of the relevant parameters: 63.5%/ 73.3%/ 64% of the sample reported clinically relevant levels of stress, depression and anxiety, respectively. Associations with eating behavior were mostly small (-.02 ≤ rs ≤ .25) and strongest for elevated depression scores. The study underlines the need of short- and long-term psychological care for refugees to improve their mental health and counteract potential negative consequences for physical health via changes in eating behavior, for which suitable interventions need to be developed.

The article is devoted to the problem of psychological support of the first-year students, who had been internally displaced from their native regions because of hostilities and military actions. There is presented a concept of complex psychological adaptation of first-year students to the university life. Generalization of the theories of the adaptability of adolescents and the concepts of their adaptation to the new conditions of life allowed finding some ways of this problem solving. The results of an empirical study of the individual-psychological qualities of first-year students are presented, the features of their social interaction and academic motivation are described. The article may be of interest to the practical-psychologists, counsellors, psychotherapists and educators.