Синдром Карпентера — рідкісне автоімунне захворювання, що асоційоване з порушенням функції низки органів ендокринної системи (цукровий діабет, хронічна надниркова недостатність та/або автоімунний тиреоїдит). Описаний випадок атипового перебігу автоімунного полігландулярного синдрому типу 2 у пацієнта 47 років (дебют захворювання з розвитку цукрового діабету типу 1 із подальшим приєднанням хронічної надниркової недостатності) на тлі супутньої патології (виразкова хвороба, гіпертонічна хвороба, інсиденталома кори надниркових залоз).

медична академія післядипломної освіти МОЗ України», 2 Запорізький державний медичний університет, Україна A -концепція та дизайн дослідження; B -збір даних; C -аналіз та інтерпретація даних; D -написання статті; E -редагування статті; F -остаточне затвердження статті Сучасні напрями лікування цукрового діабету (ЦД) 2 типу повинні включати не тільки нормалізацію порушень вуглеводного обміну, але й можливий позитивний вплив на серцево-судинну систему. Використання препарату дапагліфлозин протягом кількох років показало зменшення проявів серцевої недостатності. Але можливе значення дапагліфлозину в реверсії структурно-функціональних змін артерій у хворих на ЦД 2 типу та ожирінням вивчено недостатньо.Мета роботи -встановити можливість корекції структурно-функціональних порушень артеріальних судин у хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з надлишковою масою тіла (НМТ) й ожирінням дапагліфлозином у складі комплексної терапії.Матеріали та методи. Обстежили 99 осіб, з-поміж них -71 хворий на ЦД 2 типу, які перебували на стаціонарному лікуванні в КУ «Обласний клінічний ендокринологічний диспансер» ЗОР. Діагноз ЦД верифікований згідно з первинною документацією. Всі хворі дали письмову інформовану згоду на участь у дослідженні. У першу групу ввійшли 36 осіб (14 жінок і 22 чоловіки) із НМТ та ожирінням (індекс маси тіла >25), середній вік -55,91 ± 1,58 року, тривалість ЦД становила в середньому 8,55 ± 0,65 року (з розбігом від уперше виявленого до 18 років). У другу групу ввійшли 35 осіб (11 жінок і 24 чоловіки з нормальною масою тіла (індекс маси тіла ≤25), середній вік -56,91 ± 1,95 року, тривалість ЦД становила в середньому 5,73 ± 1,02 року (з розбігом від уперше виявленого до 22 років). Контроль -28 практично здорових осіб, група зіставна з першою та другою групами за статтю (11 жінок, 17 чоловіків) і віком (56,05 ± 1,88 року). Обстеженим першої групи як протидіабетичний засіб призначали дапагліфлозин у добовій дозі 10 мг у складі комплексної терапії. Всі обстеження виконали до початку лікування дапагліфлозином і через 12 тижнів терапії.Результати. У пацієнтів із ЦД 2 типу та НМТ визначили вищий рівень експресії каспази-3, показника TGF-β1, збільшення артеріальної жорсткості в судинах еластичного та м'язового типу порівняно з пацієнтами з ЦД 2 типу без НМТ і, особливо, щодо показників контрольної групи. Протягом лікування дапагліфлозином у складі комплексної терапії зареєстрували вірогідне зниження показника TGF-β1, експресії каспази-3 та зниження швидкості поширення пульсової хвилі по артеріях м'язового та еластичного типу на верхніх і нижніх кінцівках у хворих на ЦД 2 типу в поєднанні з НМТ та ожирінням.Висновки. Терапія дапагліфлозином, крім вірогідного гальмування процесів фіброзування й активації механізмів апоптозу при ЦД, статистично значущо сприяє поліпшенню пружно-еластичних властивостей судин як еластичного, так і м'язового типу, зменшуючи прогресування васкулопатій. В осіб із підвищеною експресією фібротичного маркера TGF-β1 виявили вірогідно жорсткіші судини еластичного й м'язового типу, що свідчить на можливу пато...

Objective: Omentin-1 is a circulating adipokine with anti-inflammatory, anti-atherosclerotic, cardioprotective effects. It is hypothesised that reduced levels of omentin-1 is connected with increase in arterial stiffness, thus leading to the rise in acute vascular events. A strong relationship between arterial stiffness and the levels of circulating omentin-1 in patients with diabetes mellitus type 2 (DM-2) and comorbid overweight or obesity was adapted from literature which necessitated for this study. Design and method: 98 patients with diabetes mellitus type 2 were examined, of which 64 patients (34 women and 30 men) with comorbid overweight or obesity (BMI more than 25), included in the 1st group, 34 patients with normal body weight (19 women and 1 5 men) were in the 2nd group at the Regional Hospital, Zaporizhzhia. As a control, 28 practically healthy individuals were examined, comparable with the 1st and 2nd groups by age and sex. The levels of circulating Omentin-1 was determined by enzyme-linked immunosorbent assay and arterial stiffness was assessed by the pulse wave velocity (PWV) of the elastic and muscular arteries during rheovasography. Results: Results: In patients of the 1st group, the level of omentin-1 was 127.5% lower than in the 2nd group, with a longer duration of diabetes, the average values of omentin-1 were lower by 39.2% (p < 0.05) in Group 1 and 25.9% (p < 0.05) in group 2 compared with the control group. PWV in muscular arteries in the 2nd group was 15.7% higher than in the 2nd and 34.3% than in the control; Differences in elastic arteries were 10.6% and 30.5%, respectively. A relationship was established between the level of omentin-1, as well as PWV in the muscular (r = -0.56, p < 0.05) and elastic arteries (r = -0.47, p < 0.05). Conclusions: In patients with DM-2 and comorbid overweight or obesity, a decrease in the level of omentin-1 was noted, which was associated with high arterial stiffness leading to an increased cardiovascular mortality risk. Thus, omentin-1 is a potential biomarker and a new combined therapeutic target for metabolic and vascular diseases.

The relationship of visceral obesity and excess body weight (EBW) with the development of cardiovascular diseases, type 2 diabetes mellitus (DM) and effect on quality and duration of life determine the relevance of studying this problem. The aim: to assess omentin-1 metabolism and pathophysiological relationship between its level and the severity of lesions in the intima-media thickness (IMT) of the carotid arteries in type 2 DM in combination with EBW and obesity. Materials and methods. We examined 98 people with DM, the first group consisted of 64 people with EBW and obesity, second group consisted of 34 people with normal body weight, control group – 28 healthy individuals. The concentration of omentin-1 was investigated by ELISA by solid-phase enzyme-linked immunosorbent assay in vitro. Ultrasound of the carotid arteries was performed in the lying position of the patient on the device MyLab50X with a linear sensor of 7 MHz with a slight deviation of the patient's head in the opposite direction. Results. Evaluation of the correlation matrix showed the presence of a positive rather strong negative connection between IMT, especially the right carotid artery and the level of omentin-1 in the blood (Rs = –0.55; p = 0.002). The largest number of individuals with omentin-1 levels from 5–10 ng / ml had significant disorders of the vascular wall (IMT from 1.0 to 1.2 mm). Conclusion. Obtained data indicate a statistically significant associative relationship between the dynamics of the predictor of cardiovascular risk – IMT with the degree of impaired expression of omentin-1.

Introduction. The relationship of visceral obesity and excess body weight (EBW) with the development of cardiovascular diseases, type 2 diabetes mellitus (DM) and effect on quality and duration of life determine the relevance of studying this problem. Objective: to assess omentin-1 metabolism and pathophysiological relationship between its level and the severity of lesions in the intima-media thickness (IMT) of the carotid arteries in type 2 DM in combination with EBW and obesity. Material and research methods. We examined 98 people with DM, the first group consisted of 64 people with EBW and obesity, second group consisted of 34 people with normal body weight, control group-28 healthy individuals. Research results. Evaluation of the correlation matrix showed the presence of a positive rather strong negative connection between IMT, especially the right carotid artery and the level of omentin-1 in the blood (Rs =-0.55; p = 0.002). According to the results of