The article is about revealing the content and role of finance capacity and financial and economic results of enterprises activity under the crisis. The article provides an understanding of crisis results at the enterprises activity in conditions of poor management and weak financial strategy. It is analyzed current business situation, including results of the companies due to the coronavirus. It is established that not only the crisis management system (if it exists at the enterprise), but also the financial management system at the enterprise has great importance during a crisis and ensures its stable functioning afterwards. With unstable financial flows and their inept coordination, a crisis for an enterprise can come much earlier (due to internal disruption) than for the whole country or the world economy as a whole. The results are based on theoretical scientific researches and financial and economic data of enterprises activity. Based on system analysis, a number of features have been identified as the building elements for the formation of understanding how to manage an organization in a crisis taking into account the financial aspect. A logical sequence of factors and their interrelationships was established within the entire process of enterprise management during a crisis. Identified elements indicate the directions that need to be implemented at the enterprise for its stable functioning even in times of crisis. According to the analyzed data, most companies used their financial reserves and were able to improve their positions. It is investigated the main common ways to reduce costs in crisis: reducing the production capacity (including the number of purchases, storage), changing the schedule of employees working day (taking into account daylight hours), reduction (closure) of sale points (which, among other things, provokes staff reduction also). It is declined ways of manager’s behavior as decide with speed over precision, adapt boldly, reliably deliver, and engage for impact, which help them to manage company effectively.

No abstract

The article deals with formulation the measures for digitalization of the financial system of industrial enterprises taking into account the management points of its implementation. The article provides an understanding of digitalization. It is analyzed current scientific researchers in this field. It is established that modernization of the financial sphere of an industrial enterprise in the aspect of adaptation to the information economy and digitalization process. It is proved that the executive’s digitalization project creation requires the definition and reevaluating of structures, patterns, techniques, benefits and computerized processes, development strategy and comparing corporate culture with correspondence of instruments between all administration units for speedy reaction on changes. It is analyzed the value creation stages based on core product. Identified elements indicate the directions that need to be implemented at the enterprise for its stable functioning.

The development of the information sphere and the corresponding increase in its volume and cost is accompanied by the introduction of advanced information technologies in all spheres of public life of the state, which leads to an increase in the frequency of attacks and potential losses from information leakage. As a result, the complexity of protection systems and an increase in their cost. In these conditions, the task to efficiently distribute limited financial resources to protect the information of business entities becomes more and more important and largely determines the level of financial and economic security of the enterprise and the state as a whole. Of particular relevance is the development of issues of optimisation of indicators of the information security system in a dynamic confrontation. Such indicators can be the amount of damage caused from the implementation of information threats, which determines the effectiveness of the protection system, the profit from making investments in information protection, their profitability, and the like. It was established that it is necessary to determine the total amount of protection resources, which minimises the total losses from possible information leakage in conditions of instability. The authors believe that the optimal control mechanism is the distribution of resources between objects that contain a different share of information and are distinguished by natural security, dynamic vulnerability, and the probability of an attack with the allocation of a certain amount of resources. The practical significance of the study lies in determining the optimal moment for the introduction of defence resources – after the direction and intensity of attacks and, accordingly, the possible level of losses was clarified.

Протягом років функціонування банківського сектору України депозитний ринок чутливо реагував на кризові ситуації економіко-політичної сфери, коли вклад­ники, втрачаючи довіру до банківських установ, забирали гроші з депозитних рахунків. В умовах економічної нестабільності таке масове вилучення фінансових ресурсів значно погіршувало ліквідність банків. Актуальним завдання сьогодення залишається пошук оптимального варіанта формування банківських ресурсів.Досліджено ключові аспекти депозитних операцій з урахуванням тенденцій і парадигми розвитку банківського сектору України. При формуванні депозитної політики комерційного банку керівництво ставить перед собою певні цілі — збільшення обсягу ресурсної бази, мінімізація витрат із залучення ресурсів, підтримання нормативного рівня ліквідності тощо. За результатами аналізу банківського сектору і стратегій формування депозитних портфелів конкретних комерційних банків України виявлено основні проблеми залучення депозитних коштів.Увагу приділено методикам оцінки рівня доларизації депозитів, за однією з яких розрахований показник залежності типу вкладів від виду валюти на вітчизняному банківському депозитному ринку. Проаналізовано динаміку депозитних ресурсів вітчизняних комерційних банків у розрізі різних класифікаційних ознак. Виявлено, що в Україні поширена неофіційна доларизація, обумовлена наявністю постійного попиту на іноземну валюту. Питома вага депозитів в іноземній валюті в загальному обсязі депозитних ресурсів за 2013—2018 роки перебувала в межах 37—46 %. Підкреслено, що за досліджуваний період у структурі депозитів за строками розміщення зменшується питома вага вкладів терміном більше ніж один рік.Визначено причини, що стримують розширення обсягів депозитних послуг, і напрями вдосконалення депозитної політики комерційних банків.Наголошено, що стратегія депозитного форму­вання банківських ресурсів має бути спрямована на пристосування інструментарію депозитної політики до мінливого середовища ринку банківських послуг, забезпечення багатоваріантності умов розміщення банківських вкладів.