The study identifies the archetypal motives of the Hero and the Seeker in modern rap lyrics, demonstrating a certain archetypal basis of the rap artists' identity. The problem of the archetype-identity correlation has been solved through the use of the method prioritizing the discursive role invariant as the index of the artists' both psychic dispositions and cultural-semiotic background, thus performing identity eliciting function. The aim of the article is to identify the rappers' archetypal roles of Hero and Seeker based on the linguistic and narrative devices. Four motive-descriptors underlying the Hero archetype are manifested by role invariants of Championwinner, Warrior-soldier, prophet / savior and noble rescuer. Each of them is based either on the metaphorical interpretation of rap performance as the sporting contest, a battle at war, the Universe and blessing, or on allusions to precedential characters significant for the rap artists' self-identification. Narrative manifestations of the Hero formation involve five correlations with stages of the Hero's Journey associated with Joseph Campbell's Monomyth: Ordinary World of childhood and adolescence; obstacles and enemies; Inmost Cave as an inner conflict and fears the Hero has to face; metaphorical "death" foregrounded by symbols of "beyond world" or transition space between the worlds; a transfiguration into a new status in a new world of luxury and success, "awarded" by material symbols of prosperity.

The article deals with suggestive potential in Franklin D. Roosevelt’s speech devoted to the issues of confronting World War II threats and proposing aid to those European countries where it broke out. The speech was addressed to the United States Congress. The rally of congressional representatives opposed the government to propose assistance to the countries in need having faced the consequences of the Great Depression. Thus, the politicians considered the war on another continent was unlikely to have а detrimental effect on the country’s interests. Suggestive influence is based on the inculcation of information to affect an interlocutor’s uncritical perception to alter their attitudes and actions. Implementation of such a phenomenon in Roosevelt’s speech is realized through variative repetitive information about the potential threat from the aggressor to US liberty and confrontation of the New Order Hitler wants to impose on democratic societies. Moreover, Roosevelt appeals to the congressional representatives’ awareness through the system of images that makes it possible to describe actions and regimes of those who put the world order under threat. It goes in contrast with the USA’s system, order, and democracy. Suggestive influence in Roosevelt’s speech presented by linguistic units at different levels to indicate the potential threat to America. Discourse strategies in the analyzed speech are expressed with the help of tactics of opposition and tactics of sacralization. They are implemented by multilevel linguistic units of evaluative semantics, units that bear sacred meaning, as well as epithets, metaphors, comparisons, and truisms.

 The paper introduces a new concept of sign-like pragmatic devices as the pragmatic phenomena reg­ularly associated with the connotative signified of certain situations. Drawing on Barthes’ conception of three levels of signification, denotative concept of utterance and data evidencing the isomorphism of particular pragmatic phenomena to the situational connotatum of awkwardness/non-preferentiali­ty (dispreferred acts), the research identified, explained and interpreted sign-like pragmatic devices in the aggregate of their significative, pragmatic and formal-structural properties. The study reached four major findings. First, identified devices are marked by certain features of indexicality as they signify the same connotated attribute of the situation, and bear certain traits of iconicity since the awkwardness/ complicity of the situation is reflected by equally complicated pragmatic means. The latter are mani­fested by quantitative accumulation of pragmatic devices and complication of the inference process. Second, the identified groups of devices, similar in their signifying properties in regard to the situational connotatum, encompass negative politeness strategies, cooperative maxims flouting, conversational implicatures, and illocution of indirect speech acts. Third, in their formal-structural properties, sign-like pragmatic devices (SLPDs) are arranged by the similar linguistic markers: hesitation pauses, pre-se­quencing, apologising, self-corrections, pseudo-consents before disagreement, means of indirectness, hedging, mitigation, etc. Fourth, the same signifying functions and structural design explain different relationships between sign-like pragmatic devices: interchangeability when designating the same con­notative property of a situation and relations of sequential (linear) actualisation of some units by others.

Анотація. У статті проаналізовано наявні теорії ідентичності з огляду на дослідницькі пріоритети критичного дискурс-аналіза, пост-структуралістської теорії дискурсу, конверсаційного аналізу, наративного аналізу і наративного позиціювання суб'єктів в інтеракції. Ідентифіковані ракурси вивчення ідентичності в аспекті конверсаційно-аналітичного напряму «механізм категоризації членства» Х. Саксау зіставленні з драматургічним підходом Е. Гоффмана і теорією рольової ідентичності. Обґрунтована певна кореляція між категоріями ідентичностей, впровадженими Х. Саксом, і особистісним, соціальним і колективним типами ідентичності, визначеними в психологічних студіях. Запропонований критерій розмежування колективних і соціальних ідентичностей на підставі екзогенної та ендогенної установок груп ідентичностей. Зроблено висновок про те, що рольова ідентичність є операційним планом всіх інших типів ідентичності, інтеріоризацією людиною різних компонентів своєї ідентичності під час програвання своїх соціальних ролей у різних групах. Відтворення комунікативною роллю соціальної ролі відбувається як складова процесу іконічного віддзеркалення структурами мовленнєвого обміну структур соціального порядку. Інший вектор конструювання ідентичності-у форматі домінантних дискурсів, «базисних» соціокультурних сценаріїв, є дотичним до наукових пошуків у галузі критичного дискурс-аналізу і теорії позиціювання суб'єктів в розмовних наративах. Ключові слова: ідентичність, типи ідентичності, категорії ідентичності, критичний дискурс-аналіз, конверсаційний аналіз, наративне позиціювання суб'єктів в інтеракції.

No abstract