The article discusses the outcomes of the research on dialogic interactive skills assessment in teaching Technical English to tertiary school students. The authors propose to implement dialogic collaborative interaction as both the medium of instruction and an alternative assessment tool. Theoretically, the study relies on the assumption that Technical English speaking skills acquisition is carried out through different types of communicative interaction and collaborative dialogic interaction in particular. The procedure proposed for speaking skills assessment has been primarily targeted at sustaining oral collaborative interaction along with assessing students' communicative competence. The research represented relies on the experimental teaching English speaking skills to the 1st year Bachelor's students (n=84) at Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute. The assessment criteria include conformity of utterances to the topic; speaking tempo; relative grammatical, lexical and phonetic accuracy; cohesion and coherence; compliance with the stylistic and etiquette conventions of English; diversity of grammatical and lexical devices for reaching mutual understanding between the dialogue participants; the interlocutor's speaking initialisation; reaching consensus; and background knowledge deduction. The results of the research confirm that the assessment procedure introduced contributes to boosting oral production if the techniques of supporting collaborative dialogic interaction are applied by the interlocutors. Collaborative dialogue positively affects the development of students' communicative competence and acquisition of such skills as perceiving, understanding and decoding the content of oral texts, identifying the communicative purpose of interlocutor's utterances through analysing verbal and non-verbal means; defining the style and genre of utterances and aligning them with stylistic registers in English.

No abstract

No abstract

ПРОЕКТУВАННЯ КОМУНІКАТИВНОЇ ІНТЕРАКЦІЇ ЯК СКЛАДНИКА КОНТРОЛЬНО-ОЦІНЮВАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ НАВЧАННЯ МОВИ В УНІВЕРСИТЕТІ © О. В. ЛюбашенкоУ статті автор доводить необхідність проектування комунікативної інтеракції як складника контро-льно-оцінювальної стратегії навчання мови в університеті. Виявлено, що до вирішальних чинників впливу на рівень мовної підготовки студентів належить перцептивний образ мовленнєвої діяльності виклада-чів і студентів на іспитах з мови. Його зміни й коригування є умовою успішної реалізації проекту кому-нікативної взаємодії Ключові слова: стратегія контролю й оцінювання, комунікативна інтеракція, проектування, перцепти-вний образ діяльності 1. Вступ Оперувати науковими категоріями з позицій ді-яльнісного підходу в навчанні завжди складно: катего-ріальне розмаїття, зручне для теоретичного аналізу, виявляється непридатним в умовах жорсткого алгори-тму досягнення мети діяльності. Діяльність навчання мови (інституційна чи індивідуальна) залишається сьогодні актуальною практикою суспільної діяльності людини. А тому, як і в природничих науках, у вивчен-ні мови є запит на додаткові експериментальні завдан-ня, поглиблення рівня володіння мовою, розширення сфер мовної практики. Дослідження процесу освоєння мови (language learning) стрімко стає справою не вузь-кого кола психо-і соціолінгвістів та лінгвометодистів, а звичною діяльністю усіх суб'єктів навчання мови в школі, університеті, на мовних семінарах і тренінгах. Отже, категорія «стратегія» в навчанні мови посіла нарешті важливе місце в навчальних моделях, систе-мах і окремих методиках лише тому, що процес на-вчання почав активно використовуватися не як об'єкт, а саме як предмет дослідження усіх суб'єктів навчан-ня. Для науковців постала необхідність верифікувати дані лінгводидактичних досліджень експерименталь-но, що посилило проективну і процесуальну основи стратегії в навчанні мови.Врешті-решт, можемо констатувати, що сього-дні у лінгводидактиці категорії "процес навчання" і "стратегія навчання" поєднуються сталим умовно-наслідковим зв'язком, а поняття "процес навчання" тлумачиться, зокрема Віталієм Дьяченком, як "безпе-рервний процес комунікації", зокрема в системах діяльнісної "нової дидактики" [1]. Перевагою такого процесу є широкі можливості проектування і моде-лювання. Це було визнано й в Україні, де розгляд лінгводидактичної стратегії як "проекту навчального процесу та розподіленої співдіяльності суб'єктів навчання" [2] зумовив активне дослідження діяльніс-но-комунікативних складників процесу спілкування на етапах навчання. Важливими етапами діяльності навчання мови (рідної, функціонально першої, інозе-мної) є ті, на яких здійснюється контроль, оцінюван-ня і перевірка участі суб'єктів навчання в процесі оволодіння мовою. Саме через те, що контроль і оці-нювання як діяльність навчання мови має таку широ-ку прикладну площину, у дослідженні зосереджено увагу на проектуванні комунікативної взаємодії (interaction) суб'єктів навчання мови у контрольно-оцінювальній стратегії. Літературний оглядСтратегічно-діяльнісний підхід зумовлює ста-влення д...

Background. With the variety of language norms in Ukrainian, the school faces a challenging the task of teaching students how to master effective text creation. The skill is built when schoolchildren are already aware of the motives of the actions and operations they carry out with the text: comprehension, oral and written production, transformation, and editing. However, the school curriculum in Ukrainian language envisages teaching editing as an additional activity targeted at applying the knowledge of the language norms learned in the course to text production. Purpose: The aim of the article is to determine and analyze the motivational factors for the development of the editing competence of high school students and their use as a basis for the block organization of teaching Ukrainian text editing to the 10th and 11th graders of secondary school for effective learning of language norms. Methodology. The study was conducted in November-December 2022; the participants were 10th- grade (n=25) and 11th- grade (n=24) students of specialist philology-oriented school № 98 of Kyiv. The survey included a short answer, which was mandatory for all students, and an extended optional answer (feedback) which could be provided by the schoolers who demonstrated a persistent cognitive interest in various aspects of the Ukrainian language as well as in editing. The research framework was designed by the authors of the article; its implementation involved consulting and assisting four Ukrainian language and literature teachers of the above-mentioned school: all of them are professionals with 9-16 years of teaching experience who were instructed in advance. Results and discussion. The study compared motivational factors with the items of the AMS-28 scale (Vallerand, Blais) and confirmed the significance of considering them in the process of teaching editing to high school students. Additionally, this significance was confirmed by the feedback provided by the students. The conducted research has enabled designing the block of exercises and tasks to include in the high school curriculum for developing the skills of editing. The language norms are supposed to be mastered as a result of the analysis of editing techniques. Despite the positive results of the research, further studies are needed to examine training scenarios for individual editing techniques (comparison of textual variations, dictionary analysis, text transformations, error correction) as well as determination of motivational factors that influence the process of building editing competence for specific purposes (translation, creative writing, oratorical skills).