The universal notion of time, alongside the basic notion of space, is believed to determine the formation of a huge number of other notions of the human mind. The results of time interpretation are fixed first and foremost in the semantics of the lexical units of national languages. The novelty of this research is that the noun synonyms to the lexeme time in present-day English have been established and analyzed with their subsequent grouping in synonymic rows within the core of the nominative field of time. The structure of the polysemous lexeme time, which consists of nine lexico-semantic variants, was chosen as guidance for synonymic rows organization. On the ground of the established obligatory and optional ties between them, among which hyper-hyponymic relations turn out to be fundamental, the semantic network of the core of the nominative field of time has been revealed and visualized. The network is based on four central hypersemes that represent the main features of the notion of time verbalized by the noun units of present-day English. A clear tendency of synonyms to express time metaphorically and metonymically in terms of ‘quantity’ in close connection to the components ‘something that happens’ and ‘state’ has been established.

The thesis is devoted to the comparative study of the dialogical genre "argument" in the present-day British and Ukrainian language pictures of the world. This type of investigation has been the first so far in the field of comparative linguistics that deals with human communication. Argument is a widespread type of day-today communication, namely a kind of dialogue that finds its verbal conceptualization in English and Ukrainian. The general idea of argument can be formulated as an emotionally coloured verbal communication between partners who differ about something and try to convince each other in the righteousness of one's position. Such a general scheme of argument interpretation is modified in the structures of ethnic languages. Thus, the terms argument and суперечка reflect the existing differences between two nations as for the type of interaction itself. The crucial difference is understanding of argument as a verbal exchange in British society and a verbal contest in Ukrainian one. One more allomorphic feature is that the British typically tend to get excited in argument, the fact reflected in the semantic components a heated or angry interaction. The next verbal specification argument gets in a number of its forms or subgenres. A closer comparative look at such kinds of argument as debates, polemics, dispute and discussion is suggested. The main differences and common features of the genres are established.

This typological study presents a contrastive parameterisation of the dialogue in the form of the interview within modern British and Ukrainian media spaces. It has proved to be effective if conducted as a complex investigation facilitated by the achievements of Comparative, Structural, Cognitive and Communicative Linguistics. The parameterisation of the dialogue is seen as a polyparadigm methodological procedure of decomposition and taxonomy of the dialogue systems within the British and Ukrainian lingual cultures. A definite discourse practice is considered to form with the help of mode, genesis and genre filtering. In general, the first one results in oral or written practices, the second reveals itself in natural everyday and social (everyday and political) varieties, and the latter shapes primary and derivative genres of the dialogue. All these use the language and speech means of their own to embody themselves in the appropriate surface forms. In the framework of the created theoretical platform the interview is defined as an oral derivative genre of the socio-political dialogical interaction between the journalist and the respondent. This talk is both personal and institutional; it unfolds itself in a “question – answer” form and aims at generating facts, ideas and opinions stirring up public interest. The parameterisation of the interview has embraced its ontological, structural, lexical, syntactical, lingo-cognitive, non-verbal and communicative-pragmatic facets. It has become clear that within both British and Ukrainian media spaces the TV interview incorporates the same intrinsic features and composition. This results from the uniformity of the Action and Possession Frame networks that shape the conceptual bases of the interview – the INTERVIEW / ІНТЕРВ’Ю concepts – in the discourse spaces under analysis. The salient features of the British and Ukrainian interviews are the abundant use of terminology, preference for simple sentences as well as prevalent stylistic employment of homogeneous parts of the sentence and repetition. The ethnic varieties of the interaction are both of cooperative nature, but the Ukrainian one is more emotion saturated and apt to reveal its collaborative character than the British one.

Анотація. Подана стаття, яка є дослідницькою частиною програми гранта Erasmus+, Jean Monnet Project "European Antitotalitarian Practices" (№ 599704-EPP-1-2018-1-UA-EPPJMO-MODULE), присвячена вивченню діалогічної взаємодії мовців у форматі британських, німецьких та українських політичних дебатів у парламентах країн Великобританії, Німеччини та України. У компаративній розвідці встановлено фази розвитку політичних дебатів, виявлено їхнє функціональне призначення та особливості вербального оформлення структурних компонентів соціальної комунікації такого типу. Парламентські дебати розуміємо як різновид суперечки між політичними суб'єктами в парламенті певної країни щодо ухвалення певного законопроекту, метою якої є переконання в справедливості власної позиції опонентів і, опосередковано (за посередництва аудіо-візуальних ЗМІ), масового адресата-потенційного електората. Порівняння цієї комунікативної події здійснюється в межах когнітивно-комунікативного підходу до вивчення мовних та мовленнєвих явищ. Перебіг комунікативної взаємодії у форматі національних парламентських дебатів аналізується за допомогою інструментарію фреймового аналізу. Такий вибір зумовлено, по-перше, сучасними лінгвістичними вимогами до розгляду мовних та мовленнєвих фактів, по-друге, фрейми як когнітивні структури знання, які зберігають інформацію про досвід різноманітних подій, шляхи його вдалого для комунікантів використання в знайомих ситуаціях, зокрема виробленню успішної стратего-тактичної лінії комунікативної поведінки, якнайкраще підходять до аналізу взаємодії політичних діячів. Було виявлено, що дебати в парламентах вказаних країн мають спільну структурно-композиційну будову, однакові фази розгортання діалогічної взаємодії, які фіксуються слотами ПОЧАТОК ДІАЛОГУ, ПЕРЕБІГ ДІАЛОГУ, ЗАВЕРШЕННЯ ДІАЛОГУ фрейма-сценарію ДЕБАТИ. Кожна фаза та її складові частини відбуваються за регламентом і мають конкретні завдання, які підпорядковуються загальній меті-схвалення законопроектів та, одночасно, впливу на масову аудиторію. Відмінності в їхньому перебігу детермінуються змістом того, що обговорюється, традиціями й правилами проведення дебатів, а також нормами комунікативної поведінки представників цих етноспільнот.

No abstract