Purpose: to determine the relationship between the functional state of the pituitary-thyroid system and the growth hormone/insulin-like growth factor type 1 (GH/IGF-1) system in adolescents with type 1 diabetes mellitus (DM1) during puberty Material & Methods: 165 children (85 girls (51,5%) and 80 boys (48,5%) aged 8 to 18 years old who have DM1 and are in the endocrinology department of the State Institution "Institute for Children and Adolescents Health Care at the National Academy of Medical Sciences of Ukraine" (SI "ICAHC NAMS"). The criterion for inclusion in the study was the duration of DM1 for more than one year (from 1 to 16 years). The level of thyrotropin (TSH), free fractions of thyroxin (fT4) and triiodothyronine (fT3), GH and IGF-1 was determined and the ratio (fT3/fT4 and TSH/fT4) was calculated. Study participants were divided into groups depending on the level of sexual development (T1-T4) at the time of the study, assessed by the Marshall & Tanner scale (Marshall & Tanner, 1969; Marshall & Tanner, 1970); functional state of the pituitary-thyroid system: (euthyroidism (TSH/fТ4 <0,19 c.u.), minimal thyroid insufficiency (0,19 c.u. ≤ TSH/fТ4 ≤0,29 c.u.), with subclinical hypothyroidism (TSH/fТ4 >0,29 c.u.) (Turchina et al., 2016). Results: it was found that among adolescents with DM1, almost every child has signs of thyroid dysfunction. An increase in the fT3 level and the fT3/fT4 ratio were more often diagnosed. The frequency of increase in the level of TSH and the ratio of TSH/fT4 fluctuated widely and depended on the sexual development of the child. More often, signs of SGH were determined during early puberty (23,5%), which probably exceeded those in prepubertal (16%, Pφ<0,05), proper (8,9%, Pφ<0,05) and late puberty (6,1%, Pφ<0,05). These changes indicate the tension of the thyroid system at the beginning of puberty, which is the basis not only for an increase in the risk of thyroid pathology in this period of puberty, but also for violations of physical and sexual development. Conclusions: almost a third of adolescents with DM1 had signs of thyroid insufficiency of varying degrees, which was most often determined during early puberty. The progression of thyroid insufficiency was accompanied by a decrease in the level of GH and IGF-1.

Мета дослідження – Визначити особливості харчування хлопців із затримкою статевого розвитку та лабораторними ознаками гіпоандрогенії різного ступеня. Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 50 хлопців-підлітків віком 14-18 років із затримкою статевого розвитку (ЗСР), яке передбачало оцінку сомато-статевого розвитку, показників гормонального статусу та анкетування щодо характеру харчування. За умов рівня загального тестостерону (ЗТ) менш ніж 12,0 нмоль/л визначали гіпоандрогенію (ГА) різного ступеню. Аналіз результатів анкетування був проведеній з урахуванням ступеню ГА та особливостей фізичного розвитку. Проведено статистичну обробку отриманих результатів. Результати. Визначено значущі відмінності в кратності та характері харчування хлопців-підлітків із ЗСР та ГА різного ступеню. Встановлено, що хлопці із нормальним рівнем ЗТ та ГА І ст. на сніданок віддавали перевагу поживним та корисним стравам, вживали морепродукти та горох. Підлітки, які споживали рис та пшеничну кашу, мали менший ступінь ГА (відповідно F=2,99; р=0,044 та F=4,75; р=0,011). Хлопці із ГА ІІ-ІІІ ст. не дотримувалися режиму харчування, на сніданок частіше споживали страви та продукти, що зазвичай рекомендовано для додаткових прийомів їжі. В їх раціоні переважали фрукти, житній хліб та були відсутні морепродукти, що за результатами однофакторного дисперсійного аналізу збільшувало ризик прогресування ГА (F=11,31; р=0,001). Також доведено зв’язок між характером харчування та фізичним розвитком хлопців із ЗСР та ГА. Хлопці з нормальною масою тіла частіше вживали червоне м’ясо, томати, броколі, ніж пацієнти із надлишком або дефіцитом маси тіла. У пацієнтів з дефіцитом маси тіла переважали страви із курячого м’яса. Доведено позитивний вплив щоденного вживання капусти та насіння соняшника на довжину тіла хлопців (відповідно F=3,02; р=0,032 та F=7,16; р=0,015) Висновки. Визначено якісні відмінності у режимі та стані харчування у хлопців з клінічними ознаками ЗСР та різним ступенем ГА. Обґрунтовано доцільність корекції харчової поведінки та дієтичного режиму у підлітків із групи ризику щодо порушення статевого розвитку.