In modern conditions, the problem of the survival of companies, and the preservation and provision of their further development has become particularly relevant. The crisis has engulfed not only individual enterprises but entire industries. The most affected, in particular, is the engineering industry. The main purpose of the study is the formation of a risk management system at an engineering enterprise in terms of ensuring its security. To do this, we applied the IDEF0 modelling methodology with its main elements. The dynamism of the economic environment and the complexity of the links between its elements necessitate the adoption of informed management decisions in the face of risk and uncertainty of future results. Risk management is becoming an obligatory activity for engineering enterprises, implementation of projects, and operations. Based on the results of the study, a basic IDEF0 model of the risk management system at an engineering enterprise in terms of ensuring its security was formed. The study has limitations and, first of all, they relate to the specifics of the activity of engineering enterprises, other areas of activity are not taken into account. Further research requires expanding the model and taking into account not only risks but also threats and direct dangers.

The paper examines the international comparators of the formation of competitive advantages of human resources under the conditions of information and network economy. This allowed to establish that in comparison with the developed countries of the world Ukraine ranks are quite low in terms of the level of development of information and communication technologies, employment in the field of knowledge, knowledge generation, knowledge diffusion and online creativity. The conceptual scheme of the socio-economic mechanism of human resources competitiveness increasing was suggested. The main components of this mechanism include influencing factors, principles, functions, methods, policies and tools. The ways of improvement of the socio-economic mechanism of the human resources competitiveness increasing in the information-network economy were marked out. They include the formation of digital competencies and information culture, minimizing the "digital divide", mastering the means of applying modern information and communication technologies in practice, improving communication skills and interactive interaction, social skills, stimulating the ability to find creative ideas and innovations etc. It was stated out that a significant improvement of the socio-economic mechanism of the human resources competitiveness increasing in the digitalization process is possible by overcoming a number of risks and threats that lie in the plane of economic, social, organizational, legal, demographic-migration, educational-professional, business, information interaction. The scheme of diagnostics of the level of human resources competitiveness under the conditions of information and network economy in the form of interconnected stages (formation of information base, choice of methods, compilation of blocks of indicators, identification of users of diagnostic results, diagnostics itself, identification of weaknesses, development of directions of improvement, feedback and adjustment) was worked out.

Анотація. У статті досліджено питання реалізації структурної політики держави її промислового розвитку в контексті забезпечення економічної безпеки,, формалізовано та описано взаємозв"язок складових, сфер системи економічної безпеки держави та напрямів, компонентів структурної політики держави в сучасних умовах динамічних соціально-економічних змін. Визначено компоненти державної структурної політики, збалансування та реалізація яких дасть можливість змінити структуру економіки країни та її промисловості збільшивши частку високотехнологічного та середньо технологічного виробництва в її структурі, зміцнити соціально-економічний потенціал країни, та забезпечити захист від діючих та потенційних загроз у сучасних умовах економічного розвитку. Досліджено, що забезпечення економічної безпеки відображає стан та рівень врахування економічних інтересів країни в тій чи в іншій економічній сфері, разом з тим, структурна політика держави та її реалізація виступають стратегічними засобами, інструментами фактичної реалізації економічних інтересів держави як на внутрішньому ринку так і в аспектах міжнародних відносин та реалізації інтересів країни на зовнішньому економічному ринку та доведено зав"язок та взаємозалежність стану та рівня складових, сфер економічної безпеки держави і сформованості, пріоритетів та стратегічного спрямування структурної політики держави. Досліджено, що економіка країни являє собою систему взаємопов"язаних галузей, секторів, сегментів, що є її взаємодіючими та взаємопов"язаними функціональними зв"язками, системними елементами а структурна політика відображає структурну побудову існуючої в країні економічної системи та визначає напрями здійснення необхідних координаційних, регулюючих та управляючих змін в її структурі за визначеними напрямами: галузевим, інноваційним, інвестиційним, промисловим, екологічним, конкурентним, відтворювальним, інституційним регіональним та іншими. Визначено, що стійкий соціально-економічний розвиток є наслідком впровадження в країні поетапної та збалансованої структурної політики здатної забезпечити ефективне функціонування всієї економічної системи, а високий рівень економічної безпеки держави невід"ємно пов'язаний та є результатом стійкого, ефективного соціально-економічного розвитку.

The paper is devoted to the comparative analysis of the essence of the concept of "competitiveness" in relation to human resources and other similar categories, identification of their advantages, disadvantages and scope in terms of digitalization of the economy and society. It was determined that in the context of digitalization it is expedient to apply the approach to studying the process of forming the competitive advantages of human resources, as allows to consider the competitive advantages in relation to all age groups and at all stages of forming and development of competitiveness. Today, such qualitative advantages as the ability of intensive using of the modern information and communication technologies, digital literacy, interpersonal skills, ability to work in a team, focus on achieving the end result are becoming very important. The characteristics of the levels of forming of the competitiveness of human resources (personal, microeconomic, sectoral, territorial, macroeconomic and global) were given. The urgency of forming and development of global competitiveness of human resources in the conditions of modern realities was emphasized. It was emphasized that along with the traditional forms of employment on a permanent basis, temporary, remote, non-standard employment is becoming more widespread, providing greater freedom of choice for both employers and employees (the best performer or place of work). The directions of improving the competitiveness of human resources in the context of digital transformation of the economy lying in the plane of development of their personal and business qualities, improvement of measures of the state regulatory influence, maintenance of quality of workplaces, consideration of specifics and the features of employment with application of information and communication technologies were offered.

Стаття присвячена вивченню особливостей забезпечення конкурентоспроможності людських ресурсів під час становлення економіки інформаційно-мережевого типу. Розглянуто методичні підходи до оцінювання конкурентоспроможності людських ресурсів та наукові погляди на роль інформаційно-мережевої економіки у формуванні сучасного соціально-економічного простору. Акцентовано увагу на впливі реалій сьогодення в контексті трансформації підходів до забезпечення конкурентоспроможності людських ресурсів, серед яких виокремлено посилення територіальних асиметрій, зміну умов функціонування ринку праці, перегляд пріоритетів щодо важливості конкурентних переваг людських ресурсів та інструментів їх підвищення. Розглянуто регіональні відмінності у сфері зайнятості населення в цілому та осіб з повною вищою освітою, обсягів прийому та вибуття працівників, оплати праці та навичок населення працювати з комп'ютером. Наведено порівняльні характеристики підходів до забезпечення конкурентоспроможності людських ресурсів в умовах традиційної та інформаційно-мережевої економіки. Запропоновано пріоритетні напрями забезпечення і підвищення конкурентоспроможності людських ресурсів в умовах інформаційномережевої економіки. Ключові слова: конкурентоспроможність, людські ресурси, конкурентні переваги, зайнятість, інформаційно-мережева економіка. Статья посвящена изучению особенностей обеспечения конкурентоспособности человеческих ресурсов в период становления экономики информационно-сетевого типа. Рассмотрены методические подходы к оценке конкурентоспособности человеческих ресурсов и научные взгляды на роль информационно-сетевой экономики в формировании современного социально-экономического пространства. Акцентировано внимание на влиянии современных реалий в контексте трансформации подходов к обеспечению конкурентоспособности человеческих ресурсов, среди которых выделены усиление территориальных асимметрий, изменение условий функционирования рынка труда, пересмотр приоритетов касательно важности конкурентных преимуществ человеческих ресурсов и инструментов их повышения. Рассмотрены региональные различия в сфере занятости населения в целом и лиц с полным высшим образованием, объемов приема и выбытия работников, оплаты труда и навыков населения работать с компьютером. Приведены сравнительные характеристики подходов к обеспечению конкурентоспособно