У ñòàòò³ äîñë³äaeåíî òåîðåòè÷í³ àñпåêòè ñóòíîñò³ ñóäîâèх âèòðàò òà їх ñêëàäó â àäì³í³ñòðàòèâíèх, гîñпîäàðñüêèх, öèâ³ëüíèх òà êðèì³íàëüíèх пðîöåñàх. Îñîбëèâó óâàгó зîñåðåäaeåíî íà пðîöåñ³ âèð³шåííÿ гîñпîäàðñüêèх ñпîð³â ³, зîêðåìà, ñóäîâèх âèòðàò, щî âèíèêàюòü пðè öüîìó. Ðîзгëÿíóòî ñêëàäíèêè ñóäîâèх âèòðàò гîñпîäàðñüêèх ñпîð³â, äî ÿêèх íàëåaeàòü: âèòðàòè íà пðîфåñ³éíó пðàâíè÷ó äîпîìîгó; âèòðàòè, щî пîâ'ÿзàí³ ³з зàëó÷åííÿì ñâ³äê³â, ñпåö³àë³ñò³â, пåðåêëàäà÷³â, åêñпåðò³â òà пðîöåäóðîю пðîâåäåííÿ åêñпåðòèзè; âèòðàòè, пîâ'ÿзàí³ з âèìàгàííÿì äîêàз³â, пðîâåäåííÿì îгëÿäó зà ì³ñöåзíàхîäaeåííÿì òà їх зàбåзпå÷åííÿì; âèòðàòè, пîâ'ÿзàí³ ³з â÷èíåííÿì ³íшèх пðîöåñóàëüíèх ä³é, íåîбх³äíèх äëÿ ðîзгëÿäó ñпðàâè àбî п³äгîòîâêè äî її ðîзгëÿäó. Узàгàëüíåíî ñóäîâó пðàêòèêó щîäî пðèзíà÷åííÿ ñóäîâèх åêñпåðòèз ³ â³äшêîäóâàííÿ âèòðàò íà її пðîâåäåííÿ. Ðîзгëÿíóòî пèòàííÿ ðîзпîä³ëó ñóäîâèх âèòðàò, пîðÿäîê їх â³äîбðàaeåííÿ ó бóхгàëòåðñüêîìó îбë³êó òà âпëèâ âèòðàò íà ñóäîâèé пðîöåñ ³ пîêàзíèêè пîäàòêîâîї зâ³òíîñò³.

У статті розглянуто поняття цифрової компетентності майбутніх економістів у вимірі їхньої конкурентоспроможності. Наголошено на тому, що розвиток цієї компетентності є невід’ємною характеристикою сучасного фахівця, зокрема економічної галузі, що знаходить підтвердження в закордонних і вітчизняних дослідженнях. Здійснено аналіз різних підходів до визначення поняття конкурентоспроможності майбутнього фахівця-економіста, виокремлено спільні риси в цих підходах. Визначено два головні напрями, за якими доцільно використовувати інформаційно-комунікаційні технології в підготовці майбутніх економістів: як засіб підтримки освітнього процесу (на всіх його етапах); як об’єкт вивчення (у межах інформатичних та профільних дисциплін). Досліджено різні види прикладного програмного забезпечення загального та професійного призначення, здійснено їхнє узагальнення і групування з огляду на можливості їх використання майбутніми економістами в професійній діяльності та розвитку в них необхідних фахових здатностей. Проаналізовано стан і особливості розвитку цифрової компетентності майбутніх економістів на прикладі Полтавської державної аграрної академії (ПДАА). Представлено систему заходів, здійснених в ПДАА для забезпечення належного рівня інформаційної та навчально-методичної підтримки навчання майбутніх економістів, розвитку цифрової компетентності суб’єктів освітнього процесу. На підставі аналізу освітньо-професійної програми спеціальності 071 «Облік і оподаткування» (перший (бакалаврський) рівень вищої освіти) визначено навчальні дисципліни, в рамках яких формується цифрова компетентність студентів ПДАА, порівняно обсяги цих дисциплін (у кредитах) з обсягами, визначеними в інших закладах України, що здійснюють підготовку за аналогічною спеціальністю. Наведено результати пілотного опитування студентів ПДАА (31 особа), спрямованого на з’ясування основних проблем, переваг та потреб, констатованих ними в процесі розвитку їхньої цифрової компетентності. На підставі здійсненого дослідження визначено організаційно-педагогічні умови розвитку цифрової компетентності майбутніх економістів, окреслено перспективні напрями подальших наукових розвідок.

No abstract

У статті узагальнено основні практичні аспекти обліку та оподаткування операцій, пов'язаних з придбанням, рухом та списанням палива. З огляду на нормативно-правове забезпечення окреслено загальні способи придбання палива за рахунок коштів з корпоративної картки, за талонами та паливними картками (грошовими, літровими). Досліджено відображення в обліку понаднормового списання ПММ. Визначено можливу структуру субрахунку 203 «Паливо» із виокремленням субрахунків третього порядку, особливості ведення аналітичного обліку ПММ. Досліджено особливості безоплатного отримання пального в умовах воєнного стану та його визнання як благодійної допомоги. Визначено особливості використання пального для заправки генераторів та запропоновано форму Акту списання використаного пального на роботу генератора. Приділена увага порядку відображення результатів інвентаризації пального.

У статті розглянуто поняття цифрової компетентності майбутніх економістів. Наголошено на тому, що розвиток цієї компетентності є невід’ємною характеристикою сучасного фахівця, зокрема економічної галузі, що знаходить підтвердження в закордонних і вітчизняних дослідженнях. Розвиток цифрової компетентності є процесом неперервним, що не завершується по закінченню певного навчального курсу, а триває впродовж усього життя. Водночас постає питання вимірювання й оцінювання рівня її розвитку у майбутніх економістів. Оскільки цифрова компетентність є складним інтегрованим поняттям, для вимірювання рівня її розвитку доцільно застосовувати більш загальні підходи, що зосереджуються на головних аспектах, залишаючи простір для адаптування залежно від конкретної цільової групи, потреб, задач тощо. Такий підхід пропонують рамки (цифрової) компетентності. Аналіз сучасних підходів (DigComp, DigCompEdu, DigCompOrg, OpenEdu, DigCompConsumers, EntreComp та ін.) показав, що рамки сприяють уніфікації розуміння головних категорій, спільному баченню еталонних результатів; на основі рамок можна розробляти більш вузько орієнтовані індикатори; рамки можуть слугувати інструментом для співставлення й порівняння навичок, компетентностей у національному і міжнародному контекстах та ін. Беручи до уваги міжнародні підходи до визначення рівнів розвитку цифрової компетентності, авторами розроблено проєкт рамки цифрової компетентності майбутніх економістів. У рамці представлено здатності, що складають компоненти цієї компетентності (робота з даними, комунікація, розробка контенту, безпека, вирішення проблем), індикатори та рівні розвитку (низький, базовий, достатній і високий). У результаті експертного оцінювання з’ясовано, що переважна більшість експертів (93,4 %) оцінюють запропонований проєкт рамки позитивно. Представлений проєкт рамки цифрової компетентності майбутніх економістів може слугувати основою для розроблення більш вузьких специфічних рамок для конкретних економічних чи суміжних спеціальностей.