Помилки в бухгалтерському обліку: виявлення та виправлення Анотація. Стаття присвячена вивченню помилок в бухгалтерському обліку та методиці їх виправлення. Розглянуто поняття і види помилок. Розкрито можливі причини виникнення помилок: незнання і незастосування законодавчо-нормативних актів, що регулюють облік; формальність складеної облікової політики; неточності в розрахунках; невірний підхід до оцінки фактів господарського життя; неповне використання інформації, наявної на дату підписання фінансової звітності; неправомірність дій посадових осіб і т.п. Наведено класифікацію помилок, допущених у фінансовій звітності згідно МСБО 8. Обґрунтовано відмінність між виправленням помилки, зміною облікових оцінок та облікової політики. Зазначено порядок визначення суттєвост і. Визначено способи виправлення помилок поточного періоду (коректурний, сторно, додаткових проводок) та попередніх періодів. Узагальнено порядок виправлення помилок у фінансовій звітності. Ключові слова: помилки; суттєвість; помилки попередніх періодів; коректурний спосіб; метод «сторно»; додатковий запис; виправлення помилок.

Диджиталізація економіки є обов’язковим кроком на шляху розвитку будь-якої держави в сучасних умовах. Сектор бухгалтерського обліку – один із ключових у цій сфері. Наразі на практиці активно застосовуються різноманітні цифрові технології, що дозволяють оптимізувати ведення обліку та покращити рівень захисту даних. В Україні процес диджиталізації ще перебуває на етапі розвитку, хоча впровадження цифрових технологій в економічну сферу затверджене нормативно-правовими документами. Воєнний стан та нерегулярне енергопостачання загальмували поширення й використання електронного обліку на підприємствах. Крім того, існують інші перешкоди. Метою цього дослідження є проаналізувати нинішні тенденції запровадження диджиталізації в бухгалтерський облік в Україні. У процесі дослідження визначені найпопулярніші інформаційні технології, що використовуються у світовій практиці, і програмне забезпечення, яким користуються українські бухгалтери. Уточнені нормативно-правові акти, які регулюють процес диджиталізації в Україні. Досліджені основні переваги, які надають сучасні інформаційні технології, та аспекти, що сповільнюють процес диджиталізації на українських підприємствах. Зроблено висновок, що новітні технології здатні забезпечити цілісність даних, цілодобовий доступ до них, точність передачі інформації при виконанні операцій, дистанційний доступ до даних, зручне та ефективне ведення обліку тощо. Акцентовано, що в Україні варто звернути увагу на недосконалість відповідної цифрової інфраструктури для систем бухгалтерського обліку, недостатній рівень інвестицій, низький рівень кваліфікації спеціалістів, невідповідність законодавчих постанов світовим тенденціям щодо диджиталізації бухгалтерського обліку. Вирішення перерахованих проблем дозволить значно покращити функціонування бухгалтерської системи та збільшити загальну ефективність управління підприємством.

Інтегрована звітність: сутність, передумови та тенденції розвитку Анотація. Розкрито передумови та фактори виникнення інтегрованої звітності. Охарактеризовано концепцію сталого розвитку, що виступає підґрунтям створення інтегрованої звітності. Встановлено, що фінансова звітність перестала відповідати сучасним інформаційним запитам її ключових користувачів та фактори, які на це вплинули. Визначено, що сутність інтегрованої звітності полягає у поєднанні фінансової та нефінансової інформації, що відображає здатність підприємства створювати та підтримувати свою вартість в коротко-, середньо-та довгостроковому періоді. Обґрунтовано, що користувачів поряд з фінансовою все більше цікавить інформація про діяльність компанії у соціальній та екологічній сферах, ризики та перспективи розвитку Розкрито призначення та завдання інтегрованої звітності. Виділено і систематизовані етапи становлення інтегрованої звітності в світовій практиці та наведено їх характеристику. Визначено місце і роль інтегрованої звітності у системі інформаційного забезпечення суб'єктів господарювання. Узагальнено результати аналізу компанії Deloitte щодо світових тенденцій розвитку інтегрованої звітності. Ключові слова: сталий розвиток; інтегрована звітність; управління; користувачі звітності; Міжнародна рада з інтегрованої звітності; бізнес.

One of the key and most controversial accounting and control issues is the measurement of the elements of financial statements. The question of determining the fair value of assets and liabilities is one of the most relevant in modern accounting practice. This type of measurement is currently the subject of heated debate in the accounting community. International Financial Reporting Standards proceed from the priority of the interests of users of financial statements and are essentially aimed at providing them with the most relevant and useful information. This message determines the logic of building standards. IFRS 13 «Fair Value Measurement» considers fair value measurements in a broad sense, concentrating on the definition of fair value and the principles for measuring it. The main problem arising in the process of applying the fair value estimate is the lack of a methodology for its calculation. The article reveals the factors that influence the process of determination fair value. An algorithm in the selection of fair value valuation methods for management accounting is proposed, which allows quickly and timely determine the real value of accounting items and financial reporting elements, as well as a hierarchy of sources of fair value, which is represented by three levels. Level I is distinguished by the lowest degree of subjectivity in the measurement of assets and liabilities, Level II is characterized by a greater degree of subjectivity in the measurement of assets and liabilities, Level III is associated with the greatest degree of subjectivity in the measurement of assets and liabilities. The choice and proper use of the fair value method requires a high level of qualification in the field of appraisal, in-depth knowledge of the asset being valued, a liability or business, as well as the wide application of professional judgment. Historical cost and fair value provide two different kinds of information, which are both useful to investors. A dual measurement and reporting model could be more effective for assessing the success of an investment. Financial statements are more reliable, the more adequately it reflects the financial situation and financial results of the company. It is very important in the preparation of financial statements to apply various methods of measurement of assets and liabilities that are relevant to the company at the moment. Both historical cost and fair value should be provided as only together they can deliver complete and useful information to investors.

The purpose of the paper is to theoretically justify the preparation of integrated reporting, the influence of sustainable development ideas on the formation of the concept of integrated reporting, the problems of its creation and implementation in the practice of organizations. Methodology. The methodological and theoretical basis of the study was made up of the works of scientists and specialists in corporate reporting and sustainable development; frameworks, instructive and methodological materials for the formation of integrated reporting. We used general scientific methods of cognition such as comparison, analysis and synthesis, generalization, systematization, historical and logical methods. Results. Information deficiency arising from the formation of exclusively financial statements stimulates the emergence of integrated reporting. Non-financial reporting (social, environmental, etc.) provides useful information but does not reflect the relationship between different aspects of the company’s activities and its results, which does not contribute to understanding its ability to create value over time. The constant trend of companies to sustainable development involves the study of issues of formation of integrated reporting as a tool for building a sustainable business. The integrated report aims to provide an insight into the company’s resources and relationships that are known as the capitals and how the company interacts with the external environment and the capitals to create value. Key indicators of sustainability reporting, which should be reflected in integrated reporting, are grouped into three components: economic, environmental, and social. They are based on an assessment of the value of business and the value of capitals. Companies interested in implementing integrated reporting face a number of challenges, beginning with the fact that no globally accepted framework specifying what goes into an integrated report exists. But there are a growing number of examples of integrated reports from which companies can learn. Practical implications. This is an explanatory research to come with conceptual paper cited with recent literature for understanding the impact of sustainable development ideas on the emergence of integrated reporting. Despite the long list of internal and external challenges, the list of drivers contains a wide range of business advantages. Value / originality. Integrated reporting is a powerful tool for transparency and information openness of the company, which contributes to the sustainability of the business. Integrated reporting can become a tool for building a sustainable business for a company. In the process of its implementation and formation, the issues of the need to transform the company’s management system, strengthen control over the solution of environmental and social problems, study and improve the company’s business strategy should be resolved.