The article highlights the theoretical aspects of building a structural-functional model of the formation of harmonious interpersonal relationships of future primary school teachers. Each of its blocks is presented, namely: target, theoretical-methodological, content, organizational-effective and diagnostic-corrective. It was determined that the target block covers the end-to-end goal, main and intermediate tasks, as well as the role positions of the participants in this process: subjects, objects and change agents. The theoretical and methodological block is outlined, which consists of methodological approaches, regularities and principles of forming harmonious interpersonal relations of future primary school teachers. It was found that the content block has the content of professional training, education and special content produced by motivational, cognitive, affective and interactional components of harmonious interpersonal relations. The organizational and operational block of the model is characterized, with the help of which the phasing of the organization and implementation of the content in certain modified forms, methods, and means of educational influence on the consciousness, spirituality, and personal qualities of future specialists. The essence of the diagnostic-corrective block, which is used to determine the levels of formation of harmonious interpersonal relations of future primary school teachers according to the developed criteria and their indicators, is revealed, and the diagnostic toolkit of the study is also described. Summing up, it was found that the introduction of the developed structural-functional model of the formation of harmonious interpersonal relations of future elementary school teachers into the educational process of pedagogical institutions of higher education will ensure the high efficiency of the holistic conscious formation of the studied phenomenon in future specialists.

The article analyzes the essence of the concept "criterion". It is noted that the criterion expresses the most common feature of importance, on the basis of which evaluation, comparison of real pedagogical phenomena, at the same time the degree of detection, qualitative formation, certainty of the criterion is reflected in specific indicators, which also have a number of features. It is emphasized that when developing criteria of the value-based attitude to the nature of future biology teachers, it should be taken into account that the main requirements should be objectivity, reliability, simplicity and ease of measurement, compliance with the components of the nature, adequacy, additivity, interdependence of the criterion with its indicators. The following main criteria are identified: cognitive, emotional-value, activity and their indicators are characterized. The algorithm of the process of training value-based attitude to the nature of future biology teachers is singled out. It is concluded that the components, criteria and indicators are in unity and interconnection, confirming the systemicity and integrity of the phenomenon under study, as well as their correlations.

El objetivo del presente artículo es estudiar el impacto de la digitalización de la educación en la transformación del enfoque centrado en el estudiante. El estudio se realizó a través de una encuesta que se basó en el cuestionario desarrollado con la participación del proyecto internacional Erasmus + MoPED. El autor identificó la principal gama de cuestiones que preocupan mucho a los estudiantes en relación con la introducción de elementos de digitalización en el proceso educativo. Se estableció que: la mayoría de los estudiantes no confían en el sistema automatizado de control del conocimiento; la mayoría de los estudiantes expresaron su preocupación por la calidad de los materiales didácticos digitales; la mayoría de los encuestados expresaron su voluntad de participar activamente en el autodesarrollo y trabajar en tareas en formato digital. Así, se constató que el enfoque centrado en el alumno se está transformando junto con la digitalización del proceso educativo. La investigación adicional en esta dirección puede tener como objetivo identificar formas y métodos de interacción más aceptables entre estudiantes y profesores sobre la base de plataformas educativas digitales para mejorar la calidad de la educación y aumentar la motivación para aprender. El desarrollo de métodos para transformar el enfoque centrado en el estudiante en el uso de plataformas digitales de aprendizaje también es prometedor para futuras investigaciones.

The article substantiates the need to study the problems of communication in the professional dimension and to apply information about the general mechanisms of communication to the professions of NGU officer and doctor. The choice of these professions is determined by the following factors: the importance of communicative competence for the representatives of these professions to ensure the peace of social community (citizens – in relation to a NGU officer) and individuals (patients – in relation to a doctor); great social responsibility: demonstration of the domination of law and order (in relation to NGU officers) and responsibility for a human life (in relation to doctors); low research level of these issues. Analysis of discursive practices of these professions representatives, common and distinctive features of their communication, questionnaires and surveys confirmed the need to develop these problems. The main research directions were substantiated for law enforcement officers (strategies in communication with offenders; ways of conflicts neutralization; communicative tactics of providing support in communication; peculiarities of interaction with mass media representatives; negotiation; specifics of persuasion for various target audiences; peculiarities of communication in social networks; resistance to manipulative influence) and for doctors (strategies in communication with a patient; maxims of quantity, quality, tact, generosity, etc.; creating a climate of support in communicative interaction; strategies and tactics in communicating with patients of different ages and psychological characteristics).

У статті розглянуто теоретичні аспекти побудови структурно-функціональної моделі виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи та окреслено шляхи її реалізації. Доведено, що на сучасному етапі розвитку освіти універсальним засобом усвідомленого сприйняття дійсності та реалізації освітніх тенденцій є модель як цілісне відображення реального об’єкта в ідеальній формі. Наголошено, що процес виховання ціннісного ставлення до природи в майбутніх учителів біології потребує побудови структурно-функціональної моделі та її інтерпретації, оскільки сучасне педагогічне моделювання розглядається як оптимальний спосіб фіксації наукового знання. Акцентовано на процесі створення моделі як на найкращому методі, що дозволяє отримати певну інформацію про процеси, які відбуваються в так званих «живих системах». Зауважено, що процес створення моделі має різноманітні гносеологічні функції, що зумовлює вивчення педагогічних явищ і процесів на спеціальному об’єкті – моделі, яка є проміжною ланкою між педагогом, дослідником і предметом дослідження. Установлено, що створення цілісної моделі виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи – це складний, багаторівневий та аналітико-синтетичний процес, ефективність якого цілком визначається дотриманням вимог, що висуваються до моделювання. З’ясовано логіку побудови структурно-функціональної моделі виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи.