Державна установа «Інститут отоларингології ім. проф. О. С. Коломійченка Національної академії медичних наук України», м. Київ Вступ. Хімічне виробництво є однією з провідних галузей промисловості України. Особливе місце в структурі хімічної промисловості посідає виробництво хімічних засобів для сільського господарства, зважаючи на зростаючу потребу в них економіки України та значну кількість працівників. Серед різних типів підприємств, задіяних у синтезі мінеральних добрив або сировини для подальшого їхнього виробництва, найбільший інтерес з гігієнічних позицій становлять підприємства-виробники азотовмісних і комплексних добрив, що передусім зумовлено досить високою небезпекою початкових продуктів, а також складним комплексом технологічних процесів з утворенням токсичних інгредієнтів у процесі виробництва, зокрема, аміаку, оксидів азоту, монооксиду вуглецю, метанолу, формальдегіду. Існує певна залежність між розвитком хронічного ларингіту та професійною діяльністю пацієнта. Уразливими контингентами щодо розвитку цього захворювання є, зокрема, представники голосомовних професій і працівники хімічних виробництв. Водночас актуальною є проблема діагностики ЛОР-патологій, пов'язаних з дією шкідливих виробничих факторів (ШВФ), на ранніх стадіях, коли проведення лікування та своєчасної профілактики дає змогу виключити розвиток більш виражених форм професійних патологій голосового апарату гортані. Мета дослідження -аналіз хімічного складу повітря робочої зони та гігієнічних умов праці на виробництві сполук азотної групи, а також вивчення структури первинної захворюваності патологіями верхніх дихальних шляхів (ВДШ) у працівників. Матеріали та методи дослідження. Об'єктами дослідження були параметри чинників виробничого середовища (повітря робочої зони, рівень шуму, мікроклімат). Гігієнічна оцінка умов праці (повітря робочої зони -1246 визначень, рівень шуму -45 вимірів, параметри мікроклімату -60 вимірів) на ПАТ «АЗОТ» була проведена для таких технологічних процесів: отримання аміаку, карбаміду, аміачної селітри, капролактаму. Усього було відібрано 1246 проб повітря на вміст токсичних речовин. У кожній точці здійснювали забір щонайменше трьох проб. Також проводили аналіз первинної захворюваності працівників ПАТ «АЗОТ» за І-IV квартали 2018 року; здійснювали аналіз патологій ВДШ і ЛОР-органів. Результати. Під час вивчення умов праці на виробництві ПАТ «АЗОТ» за 2018 рік було з'ясовано, що основними шкідливими речовинами є аміак, діоксид і оксид азоту, монооксид вуглецю, карбамід, формальдегід та ін. Виходячи з отриманих даних, встановили, що концентрації аміаку, діоксиду азоту, монооксиду вуглецю перевищували ГДК, причому іноді в декілька разів. Зокрема, вміст аміаку в цеху з виробництва карбаміду становив 60,0 мг/м 3 (максимальний показник) і 23,8-34,6 мг/м 3 (середній показник) протягом усього технологічного процесу, при нормі 20,0 мг/м 3 . Максимальне перевищення концентрації діоксиду азоту в повітрі робочої зони -4,5 мг/м 3 , при середніх показниках -1,7-2,8 мг/м 3 (ГДК < 2,0 мг/м 3 ). Концентрація монооксиду вуглецю ...

We aimed to analyse voice signals in 40 patients with chronic laryngitis elicited by exposure to chemical factors. We ex- amined 20 people with catarrhal chronic laryngitis (group 1), 20 people with subatrophic chronic laryngitis (group 2) and 15 healthy volunteers as controls. All subjects underwent acoustic examination of the voice signal using the software Praat V 4.2.1. We studied acoustic measures as follows: Jitter, Shimmer and NHR (noise-to-harmonics ratio). The analysis of the obtained data revealed statistically significant differ- ences in the average values of Jitter and Shimmer measures, as well as in the ratio of nonharmonic (noise) and harmonic component in the spectrum ( NHR) in patients with chronic laryngitis (groups 1 and 2) compared with controls. In group 1 (chronic catarrhal laryngitis), the average values of acoustic measures such as Jitter, Shimmer and NHR were as follows: Jitter - 0.92 ± 0.1%, Shimmer - 5.31 ± 0.5%, NHR - 0.078 ± 0.04. In group 2 (subatorophic laryngitis), the average values of acoustic measures were: Jitter - 0.67 ± 0.6%, Shimmer - 6.57 ± 0.7% and NHR - 0.028 ± 0.003. The obtained data indicate a pronounced instability of the voice in frequency and amplitude, a significant proportion of the noise component in the spectrum of the voice signal in the examined patients with chronic laryngitis exposed to chemical factors. The most pronounced alterations were found in patients with catarrhal chronic laryngitis. We conclude that the quantitative values of spectral analysis of the voice signal Jitter, Shimmer, NHR may serve as valuable criteria of the degree of voice impair- ment. This may be helpful in determining the effectiveness of rehabilitation measures.

Topicality: Chronic laryngitis occupies one of the leading positions in the structure of laryngeal pathology. Among other things in the etiology of chronic laryngitis, occupational factors, including a chemical exposure, play an important role. Laryngeal storoboscopy is one of the most informative methods of examination of the vocal apparatus in phoniatrics that allows observing rapid oscillating motion of the vocal folds during phonation, which cannot be seen without instrumental methods. Aim: to investigate the functional condition of the vocal apparatus based on the values of laryngeal storoboscopy in patients with chronic laryngitis who were exposed to chemical factors. Materials and methods: Seventy-five patients with chronic laryngitis and 15 healthy individuals of the control group were examined. The patients were divided into groups based on the type of chronic laryngitis (group 1 one was made up of those who had a catarrhal type, group 2 had subatrophic type patients) and the intensity of chemical factors in the production of nitrogen compounds (subgroup A included patients who worked in manufacturing workshops where the level of chemicals in the air did not exceed maximum allowable levels, whereas subgroup B experienced an exposure to elevated chemical levels). Groups 1A and 2A included 23 and 20 patients, respectively; groups 1 B and 2B were composed of 17 and 15 patients, respectively. The patients underwent a specialized phoniatric examination and they were determined the maximum phonation time (MPT). We performed a video laryngeal stroboscopic examination on the equipment complex of «Karl Storz» (Germany). The results were evaluated by calculating the integrated score of phonator oscillations recorded during a stroboscopic study. Results and discussion: Patients with chronic laryngitis – employees of the public joint-stock company «AZOT» were examined. This is a large chemical production with several manufacturing workshops involved into various technological processes. According to the intensity of the influence of chemical factors, the manufacturing workshops differ significantly; therefore the intensity of the influence of the factors of the production environment on the upper respiratory tract varies in those working in the production of nitrogen-containing compounds. We compared the results of the survey of patients included in subgroups A and B. The MPT in patients of group 1A was 18.6±1.6 sec versus 13.6±1.2 sec in group 1B; in group 2A, it was 13.4±1.1 sec versus 10.8±0.8 sec in group 2B and 21.2±1.6 sec in the control group. Values in all study groups significantly (p<0.05) differed from the control. Also in groups 1B, 2A and 2B, the MPT was significantly lower than in group 1A. Thus, in patients with chronic laryngitis, who worked in conditions of increased exposure to chemicals present in the air of the production environment, the recorded MPT was significantly lower than in the controls, which is indicative of the impaired function of the vocal apparatus. Based on laryngeal stroboscopy findings, voice dysfunction revealed in patients with chronic laryngitis was more often manifested by changes in the vibratory cycle, desynchronized vocal apparatus and weakened amplitude of oscillations. According to the average score of video laryngeal stroboscopy in all groups of examined patients with chronic laryngitis, a significant (p &lt;0.05) difference was revealed in comparison with controls, as well as between some groups. In particular, in group 1A the integrated score of laryngeal stroboscopy data was 7.9±0.2, in 1B – 8.8±0.6, in 2A – 10.5±0.8 and in 2B – 12.1±1.0. The normal value is 5.010±0.001. Patients with higher scores had more severe laryngeal impairments and disease course. In group 2 (both A and B subgroups), changes according to video laryngeal stroboscopy were significantly more pronounced than in group 1A. In group 2B, the impairments were more severe as compared with both subgroups of group 1 and group 2A. Thus, in all studied groups of patients with chron ic laryngitis there are seen significant impairments of the vocal apparatus. At the same time, based on the findings of clinical methods and objective instrumental examination, there is a tendency to the deterioration in the functional condition of the vocal apparatus with increased chemical exposure in production. In particular, in groups B, compared with groups A, there is a marked increase in the desynchronization of vibrational oscillations, the number of cases with lack of stroboscopic comfort increases, the number of cases of hypertonia of the vestibular larynx increases. Similar trends apply to other parameters of video laryngeal stroboscopy in groups. On the whole, a quantitative assessment with the help of scores of integrated laryngeal stroboscopy allows accurate determining the severity of changes in the phonatory activity of the vocal apparatus and objectifying the diagnosis of chronic laryngitis against the background of chemical factors. The obtained data will be useful for improving the quality of diagnosis of voice disorders in chronic laryngitis, they can also be beneficial for vocational selection and addressing issues of occupational examination. Conclusions: 1. An impaired voice function according to laryngeal stroboscopy in patients with chronic laryngitis was manifested by changes in the vibratory cycle, mainly by desynchronized vocal apparatus and weakened amplitude of oscillations. 2. With the help of video laryngeal stroboscopy it is possible to objectify, quantify and determine the severity of phonatorial disorders in chronic laryngitis against the background of the exposure to chemical factors. 3. The degree of voice dysfunction according to laryngeal stroboscopy in patients with chronic laryngitis depends on the level of chemical exposure.