An issue related to using cable products for building structures is to ensure their stability and durability when operating within wide limits. Therefore, the object of research was a change in the properties of the polymer sheath of the cable during the formation of a swollen coating layer under the influence of high temperature. It is proved that in the process of thermal action on the flame retardant coating, the process of thermal insulation of the cable involves the formation of particulate products on the surface of the sample. Under the action of the burner flame, a temperature was reached on the surface of the sample, which led to a swelling of the coating of more than 16 mm. The measured temperature on the inverse surface of the sample was no more than 160 °C, which indicates the formation of a barrier for temperature. In this regard, a calculation and experimental method for determining thermal conductivity when using a flame retardant as a coating has been developed, which makes it possible to estimate the coefficients of temperature conductivity and thermal conductivity under high-temperature action. According to the experimental data and established dependences, the coefficients of temperature conductivity and thermal conductivity of wood were calculated, which are 214.4·10–6 m2/s and 0.62 W/(m∙K), respectively, due to the formation of a heat-insulating swollen layer. The maximum possible temperature penetration through the thickness of the coating was assessed. A temperature was created on the surface of the sample, which significantly exceeds the ignition temperature of the polymer sheath of the cable, and, on a non-heated surface, does not exceed 160 °C. Thus, there is reason to argue about the possibility of directed adjustment of the fire protection processes of an electrical cable by using coatings capable of forming a protective layer on the surface of the material, which inhibits the rate of heat transfer.

The test methods for flame propagation of long elements of the electrical wiring system, in particular, cables, cable conduits and ducts, are analyzed, and differences in them are found in the test conditions and criteria for evaluating the resistance to flame propagation. Using a substrate of a wooden board covered with a layer of tissue paper with an areal density of (21±9) g/m2, adopted for testing other elements of the electrical wiring system, a cable was identified that is not resistant to flame propagation. It is proposed to use this substrate for testing the flame propagation of cables instead of a substrate made of a double layer of filter paper with a surface density of (80±15) g/m2. In one of three experiments, a cable that was not resistant to flame propagation was found based on the criterion of the presence of ignition of the substrate located under it. To reduce the risk of making an incorrect decision on compliance, it is proposed that the assessment of long elements of the wiring system be carried out according to the rules established for cable ducts, trays and ladders in EN 50085-1 and IEC 61537. For the AVVG cable with an outer diameter of 10 mm to 60 mm, when it touches the blue flame cone of 1 kW, the correlation coefficient of the dependence of the length of the charred part on the diameter was 0.969. For a distance of 100 mm between the sample and the burner along its axis, a correlation coefficient of 0.985 was obtained. It is proposed to test cables under the second condition recommended in IEC 60695-11-2. For two conduits, flame propagation was revealed when exposed to a 1 kW flame for 120 s and 240 s. However, for these pipelines, flame propagation did not occur under standard conditions of exposure to such a flame for 20 s and 25 s. To identify long elements of the wiring system that are not resistant to flame propagation, it is proposed to test them at a duration of exposure to a flame of 1 kW, established for cables in IEC 60332-1-2

Наведено результати дослідження стійкості до поширення полум’я кабелів, прокладених у металевому кабельному коробі,  внутрішня поверхня якого покрита реактивним вогнезахисним матеріалом. Застосовано методику дослідження, яка ґрунтується на положеннях ДСТУ EN 60332-3-10:2013 та ДСТУ EN 60332-3-22:2013. Сутність цієї методики полягає в тому, що на пучок кабелів категорії А, класу нестійких до поширення полум’я, розташований всередині металевого кабельного коробу, через прямокутний отвір в кришці коробу протягом 40 хв діють полум’ям двох спеціальних стрічкових пальників. Після припинення впливу цього полум'я визначають довжину звугленої частини кабелів і порівнюють її з граничним значенням, яке становить 1,5 м. За результатами дослідження встановлено особливості процесу поширення полум’я по кабелях, прокладених у металевому кабельному коробі, внутрішня поверхня якого покрита реактивним вогнезахисним матеріалом. Визначено конструктивне рішення, яке забезпечує обмеження поширення полум’я по кабелях, прокладених у металевому кабельному коробі, в межах приміщення, де виникла пожежа. Встановлено напрям подальших досліджень, які орієнтовані на виявлення впливу об’ємного коефіцієнту спучення реактивного вогнезахисного матеріалу, яким покрито внутрішню поверхню металевого кабельного коробу, на стійкість кабелів до поширення полум’я.

Наведено статистику виникнення пожеж за участю маслонаповненого електроустаткування на підприємствах паливно-енергетичного комплексу України. Проаналізовано існуючі підходи до обмеження поширення пожежі на маслонаповнених трансформаторних підстанціях. Розроблено проєкт методики експериментальних досліджень обґрунтування параметрів теплообмінної системи для зниження температури трансформаторного масла нижче температури спалаху у маслоприймачі трансформаторної підстанції. Методика дозволяє визначити зміни температури трансформаторного масла від 250 °С до нижче температури спалаху (150 °С)

У Законі України «Про альтернативні джерела енергії» визначені види альтернативних джерел енергії. Для нашої країни найбільш актуальним є застосування сонячної та вітрової енергії. Проведено аналіз світового досвіду щодо управління та організації гасіння пожеж в електроустановках під напругою. Розглянуто особливості гасіння пожеж на об’єктах із наявністю сонячних та вітрових електростанцій. Проаналізовано вітчизняні та зарубіжні праці за цим напрямом. Встановлено, що на сьогодні доступною є інформація (як вітчизняна, так і закордонна), що стосується вітрових та сонячних станцій, проте іншим об’єктам альтернативної енергії мало приділяється уваги. Проаналізовано нормативні документи щодо будівництва об’єктів альтернативної енергії, їх експлуатації, а також щодо організації гасіння цих об’єктів та забезпечення безпечних умов праці особового складу оперативно-рятувальних підрозділів. Об’єкти альтернативної енергії мають загальні складові частини (обладнання для перетворення електроенергії) з традиційними енергогенеруючими об’єктами, які є загальновідомими та використовуються в різних галузях господарства. Для них розроблено інструкції з гасіння пожеж [1–3], що можуть застосовуватись на об’єктах сонячної та вітрової енергії. Визначено особливості, що відрізняють гасіння пожеж на об’єктах з альтернативною енергетикою від енергетичних об’єктів, що працюють на викопному паливі та є основними причинами виникнення аварій. Насамперед це наявність у системі постійного струму, що виробляється навіть під час вимикання розподільних пристроїв, перегрів кабельних мереж і можливість виникнення короткого замикання. Щодо вітрових електростанцій, то на гасіння пожеж впливають їх розміри, віддаленість від населених пунктів, метеорологічні умови. Наведено можливі сценарії дій оперативних підрозділів під час гасіння пожежі, ступені ризику виникнення загроз та заходи щодо їх усунення