No abstract

Об'єктом дослідження є процес створення адаптивних кластерів енергоефективності архітектурнобудівельної галузі. На сьогоднішній день важливим є вирішення інфраструктурних проблем енергозбереження, тому дослідження направлене на розробку методології створення функціонально стійких адаптивних кластерів в умовах стрімко зростаючого дефіциту енергоресурсної бази. Одним з найбільш проблемних місць є системні властивості кластерів, які часто стають причиною неадекватності моделей, що розробляються, для перспективного планування та розробки стратегії розвитку кластерних організаційних структур. В ході дослідження процесів формування і прогнозування можливих сценаріїв розвитку кластерів архітектурно-будівельної галузі особлива увага приділяється аналізу особливостей, що пов'язані з інертністю процесів будівництва та тривалістю життєвого циклу об'єктів будівництва. Зазначені особливості суттєво знижують надійність прогнозування на тривалі проміжки часу за рахунок невизначеності і ризиків різного характеру. Методологія, що розробляється, ґрунтується на імітаційному моделюванні різних траєкторій розвитку кластерів та впровадженні швидких адаптивних алгоритмів зі зворотним зв'язком. Це пов'язано з тим, що сценарії розвитку кожної сформованої кластерної структури лишаються багатоваріантними на протязі усього життєвого циклу внаслідок дії різних суперпозицій факторів впливу середовища. При імітаційному моделюванні вибір найкращих умов кластеризації, що здатні забезпечити максимальний синергічний ефект, ґрунтується на прогнозах, які проводяться з урахуванням різних показників зовнішніх впливів. Множина ймовірних змін в зовнішньому середовищі та ступінь впливу системних властивостей на механізм адаптації кластерів, на даному етапі розробки, визначаються і оцінюються експертами. Вибір найкращого управління пропонується здійснювати на основі системного аналізу результатів обчислювальних експериментів, що забезпечить формування оптимальної за заданими критеріями структури кластерів та їх адаптивність до швидких і непередбачених змін середовища. Описано процес розробки математичного інструментарію для моделювання оптимальної, за показниками енергоефективності, структури кластеру. Ключові слова: адаптивне управління, архітектурно-будівельна галузь, ефективний об'єкт, кластер енергоефективності, стратегічний розвиток.

The application of physicochemical analytical control for the determination of ecological compatibility of techno-natural systems as a factor mark of the state of material flows in the application of non-reagent water preparation in electromagnetic fields for heat-energy objects of the housing and communal sector and industrial enterprises with low production capacity is substantiated. Heat evaporation and hydrocarbons were selected as test gradients for the heating systems. In both cases, there was no excess emission limit value.

Основним завданням, на вирішення якого орієнтована робота, є автоматизація системи нечіткого виведення, яка являє собою одну з підсистем системи оцінки технічного стану об'єктів будівництва. Запропонована система оцінки призначається для служб, які спеціалізуються на проведенні будівельно-технічних експертиз. Процес проведення експертиз у цій галузі супроводжується невизначеністю різного характеру, а продукційна діяльність фахівців часто ґрунтується на евристиках. Саме тому, об'єктом дослідження є моделі та засоби, що здатні функціонувати в нечітких умовах. Для автоматизації експертної діяльності в сфері оцінки впливу зовнішніх факторів на технічний стан об'єктів ущільненої міської забудови спроєктовано спеціалізовану систему оцінки, засновану на знаннях і штучній нейро-нечіткій мережі категорії Takagi-Sugeno-Kang. Застосування нейро-нечітких моделей для нечіткого виведення надає змогу автоматизувати процес одержання логічних висновків із вхідних даних за заданими експертами нечіткими правилами. При цьому налаштування функцій приналежності може здійснюватись за допомогою штучних нейронних мереж. Нечітка нейронна мережа Takagi-Sugeno-Kang призначається для вирішення цієї задачі. Доцільність використання цієї моделі до вирішення задачі оцінки технічного стану об'єктів будівництва з пошкодженнями обґрунтована її здатністю до розв'язання задачі нечіткої класифікації. Другим основним критерієм вибору цієї моделі стала можливість задавати правила функцією входів, оскільки в умовах ущільненої міської забудови фактори впливу зовнішнього середовища на технічний стан об'єктів носять складний нелінійних характер. Принцип адаптації системи нечіткого виведення показано на прикладі фазифікації впливів зовнішнього середовища, що спричиняються вібраціями різного характеру. Проведені в роботі дослідження, на відміну від попередніх, розширюють базу знань системи за рахунок представлення інформації про реальний стан середовища, в якому функціонують об'єкти будівництва. Очікується, що застосування штучної нейронної мережі Такаги-Сугено-Канга надасть можливість суттєво знизити вплив людського фактору на виконання будівельно-технічних експертиз, які здійснюються в умовах композиційної невизначеності. Практична значимість роботи полягає в скороченні термінів проведення та підвищенні надійності оцінки технічного стану об'єктів будівництва з пошкодженнями різного характеру. Ключові слова: система нечіткого виведення, спеціалізована інтелектуальна система, ущільнена міська забудова, штучна нейронна мережа.

It is known that the fatigue process begins with the plastic deformation of the surface layers of the metal fittings. Moreover, the displacement of dislocations under conditions of re-alternating loads is observed at loads below the elastic limit of the metal. The rate of local plastic deformation during cyclic deformation is several orders of magnitude higher than the rate of deformation under static loading. Dislocation slip begins in grains with a favorable orientation near stress concentrators. As the number of cycles in the surface layers increases, the density of dislocations and the number of vacancies increases. When the base number of NR cycles is reached, a surface reinforced layer of metal with a large number of germinal cracks is formed, the size of which does not reach a critical value. Increasing the number of cycles cannot cause further development of fracture in such a layer. Only when the stresses exceed the endurance limit of the crack reach a critical length, after which the process of their discharge into the main crack begins with the spread of the latter. The results of experimental studies indicate a strong effect of diffusion hydrogen on static and cyclic parameters of crack resistance. It was found that with increasing flooding, especially when the hydrogen content exceeds 5 cm3/100g, both static strength and long-term strength (fatigue) decrease sharply. Moreover, for these areas of hydrogen solution in reinforcing steel is characterized by a viscous nature of fracture, while for heavily flooded reinforcement (from 5 to 12 cm3/100g is characterized by brittle fracture by the mechanism of microfission in the hardened (martensite or troostite structure). allowed to determine the optimal hydrogen content in reinforcing steel (3…5 cm3 /100g), the excess of which will reduce the crack resistance of reinforcement during long-term operation, especially in corrosive environments. The results of the research confirm the above data. bainite structure y sharply reduces the crack resistance of reinforcing steel, which makes it impossible to use in the manufacture of reinforcement involved in reinforced concrete structures designed for long-term operation (more than 50…60 years). Thus, the obtained diagram can be recommended to designers of reinforced concrete structures for hydraulic purposes, as it greatly facilitates the reasonable choice of reinforcement in the development of reinforced concrete structures for responsible and long-term use.