No abstract

процедури прийняття рішень підвищують психічну напруженість оператора. Це може привести до прийняття рішень з невиправданим ризиком. Тобто, відповідно до ситуації, зростає ціна помилки. Саму це формує комплекс вимог до оператора: як до рівня його інтелектуальної готовності, так і до його психофізіологічних характеристик.Ключові слова: інформація; система; структура; ризик; потенційно небезпечні об'єкти.Вступ. Сучасне виробництво -це складні інтегровані людино-машинні керовані системи, стратегії управління, які внесені як в структуру АСУ, так і в базу знань і професійних навиків людини-оператора. В ієрархії системи на людину-оператора покладаються такі задачі [15-18]:• контроль динамічного стану ресурсних і енергоактивних об'єктів;• формування координуючих дій для підтримки цільового функціонування системи при дії факторів впливу на ресурсні, інформаційні потоки, управляючі дії на енергоактивні об'єкти; • управління і регулювання технологічними процесами в нормальних режимах і надзвичайних ситуаціях викликані загрозами і конфліктами. of error increases. This is what forms the set of requirements for the operator: both to the level of his intellectual readiness, and to his psychophysiological characteristics.

В статті на підставі проведених досліджень розглянуто метод побудови інформаційної технології оцінки рівня сприйняття образів динамічних ситуацій, одержаних від вимірювальних систем, які входять в комплекс АСУ, оперативним персоналом. Обґрунтовано, на підставі системного аналізу і когнітивної психології, сприйняття показів від вимірювальних аналогових і цифрових систем оператором в полі його уваги та обґрунтовано вплив факторів збурень на достовірність сприйняття змісту, інформативних даних оператором, який виконує свої функції в команді оперативного персоналу.Для підвищення ефективності системи вимірювальних пристроїв для відбору даних від об'єктів обґрунтовано когнітивну модель сприйняття інформації (образів ситуації) в полі уваги оператора АСУ ТП в умовах загроз і граничних режимів роботи. Звернено увагу на особливості обробки аналогових і цифрових сигналів оператором при оцінці достовірності стану об'єкта управління та природу похибок при невизначеності даних.Побудована структурна схема вимірювального перетворювача на підставі вибору адекватних мір та обґрунтовано інформаційну структуру вимірювального процесу.Проведена оцінка якості вимірювального перетворення параметрів стану об'єкта управління та обґрунтовано вибір міри для лазерних перетворювачів рівня концентрації компонент та побудовано інформаційні діаграми перетворення фізичних параметрів в сигнал.Обґрунтовано і розроблено інформаційно-функціональну схему організації відбору даних від агрегатів техногенних систем.Обґрунтовано особливості сприйняття даних та їх інтерпретації когнітивною системою оператора, та на їх основі розроблено таблиці факторів, які визначають здатність особи до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях і граничних режимах. Обґрунтовано процедури оцінки рівня ризику аварій в умовах максимальних режимів і когнітивних збоїв.

На сучасному етапі розвиток технологій виробництва, а відповідно і шкідливі викиди продуктів технологічного процесу, зріс до такого рівня, що впливає на стан екосистем як локального, так глобального характеру, що призводить до зміни клімату, породження екологічних катастроф із тяжкими наслідками для соціальної інфраструктури. Відповідно, проблема ідентифікації та діагностики джерел забруднень різної фізико-хімічної та енергетичної структури є надалі актуальною. Проведено аналіз літературних джерел, у яких розглянуто проблему екомоніторингу за період 1980-2017 рр. і викладено результати досліджень та історію катастроф за останні 100 років. Обґрунтовано методи лабораторних досліджень, вимірювальні засоби та інструментарій, державні нормативи, міжнародні програми екологічної безпеки, що підтверджує актуальність дослідження. Сформульовано завдання дослідження, обґрунтовано методи створення комплексних систем екомоніторингу на підставі інформаційних і системних технологій і інформаційно-ресурсної концепції управління та прийняття рішень для мінімізації шкідливих викидів в атмосферу. Проведено аналіз структури джерел забруднень, які породжуються енергоактивними техногенними системами з ієрархічною структурою організації технологічного процесу. Розглянуто структуру енергоактивної техногенної системи на прикладі енергоблоку ТЕС. Проведено аналіз режимів функціонування енергоактивного об'єкта на технологічному рівні термодинамічних енергетичних перетворень, визначено критичні стани. На підставі літературних і технічних даних побудовано таблиці, які характеризують властивості палива (вугілля), хімічну структуру продуктів згорання і їх викиди в атмосферу й екосередовище (воду і ґрунти).

Проведено аналіз та показано, що в когнітивній структурі особистості присутній іманентний темпоральний пласт, завдяки якому людина володіє здібністю конструктивно орієнтуватися у часовому просторі під час прийняття оперативних рішень в умовах загроз. Беручи це до уваги та враховуючи індивідуальність та неповторність кожної людини, такий феномен, за граничних режимів управління техногенними системами, може призвести до аварійних ситуацій з масштабними техногенними та екологічними наслідками. А отже, в разі невідповідного інтелектуального рівня і низької професійної підготовки оператор, у структурі управління енергоактивними об'єктами, не зможе своєчасно забезпечити реалізацію протиаварійних рішень. І тільки високий рівень інтелекту, відповідні психічні та вольові характеристики та професійна підготовка управлінського персоналу є запорукою ефективного протистояння загрозам виникнення аварійних ситуацій. Проаналізовано основні літературні джерела, глибиною до п'ятдесяти років, визначено проблему, мету і методи дослідження. Виклад основного матеріалу охоплює: аналіз проблеми прийняття рішень у кризових ситуаціях; опис інформаційного базису управління; ігрові моделі ситуацій управління; обґрунтування необхідності використання темпоральної логіки в процедурах прийняття рішень; аналіз сприйняття часу оператором та прийняття ним рішень з оцінкою швидкості мислення; логіко-когнітивну модель сприйняття часу оператором; логіко-лінгвіністичні темпоральні правила прийняття управлінських рішень в екстремальних ситуаціях.