No abstract

-вченого-історика, археолога, етнографа, мистецтвознавця, одного з фундаторів музейної справи, громадського діяча сьогодні має особливу актуальність, оскільки галузі науки, якими він займався, зберігають культурно-генетичний код української нації. Метою дослідження є розширення джерельної бази вивчення життя й діяльності видатного вченого шляхом введення у науковий обіг близько 100 документів Державного архіву Київської області, що містяться в 11 фондах. В основу структурування статті був покладений біографічний метод у поєднанні з проблемно-хронологічною формою викладення матеріалу. Використання авторкою методів аналізу документів, синтезу інформації, компаративний підхід до вивчення фінансових відомостей уможливлюють історично-документальне реконструювання окремих фактів життя й діяльності вченого, матеріального становища його самого та очолюваного ним музею. Новизна публікації полягає у використанні маловідомих джерел, деякі з яких були виявлені вперше. Серед останніх -анкета вченого, заповнена ним у 1924 р. Саме анкета стала тим стрижнем, навколо якого згруповані всі інші документи. Такий прийом дозволив більш креативно підійти до систематизації різнорідних за формою, змістом і характером джерел інформації. Інноваційним є також введення у науковий обіг фінансових документів, насамперед, розрахунково-платіжних відомостей, що уможливило окреслення кола джерел існування наукової спільноти у 1920-х роках. Ретельний архівний пошук розширює перспективи подальших історичних досліджень, а вивчення біографічних джерел та автографів М. Біляшівського надає підґрунтя для поглиблених антропонімічних студій. Наведені у статті документи підводять до висновку, що вся діяльність М. Біляшівського зі збереження національної культурної спадщини об'єктивно слугувала ідеї усвідомлення та успадкування української ідентичності.Ключові слова: М. Біляшівський; археологія; охорона пам'яток; Київський міський художньо-промисловий і науковий музей; Перший державний музей; Всеукраїнська Академія наук.Життя й діяльність Миколи Федотовича Біляшівського (1867-1926) -вченого-історика, археолога, етнографа, мистецтвознавця, одного з фундаторів вітчизняної музейної справи, громадського діяча ОГЛЯДИ ДЖЕРЕЛ І ДОКУМЕНТАЛЬНІ НАРИСИ

No abstract

Анотація. На основі документів Державного архіву Київської області зроблено спробу висвітлити внутрішні і зовнішні ознаки краху домінуючої ролі КПРС/КПУ в суспільстві, виникнення політичного плюралізму в країні та початок становлення багатопартійної системи у 1988-1991 рр. Мета статті полягає у використанні архівно-документального контенту, насамперед, документів компартійних організацій Київщини, які у цій публікації виступають основним джерелом інформації під час розгляду ознак кризи монопартійності і розвитку плюралістичних тенденцій в українському суспільстві 1988середи ни 1991 рр. В основу методології дослідження покладені загальнонаукові принципи історизму, об'єктивності та опори на історичні джерела. Використання автором методів історичного аналізу, синтезу, порівняння та статистичного узагальнення надає можливість розглянути кризові соціально-політичні процеси радянського суспільства у їх динаміці і показати причинно-наслідкову детермінованість виникнення політичного плюралізму на тлі розпаду компартії України, а метод візуалізації даних статистики сприяє унаочненню якісних і кількісних показників цього процесу. Новизна публікації полягає у введенні у науковий обіг великого масиву неопублікованих раніше документів компартійних організацій Київської області, що різняться за змістом, формою і рівнем узагальнення інформації (протоколи засідань бюро, пленумів і конференцій обласної, районних, міських і первинних парторганізацій, інформаційні листи, матеріали соцопитувань, листування громадян із партійними органами тощо). Наведені документи дозволяють зробити висновок, що, якщо не зважати на обов'язкову ідеологічну складову і оціночні судження та ретельно відфільтровувати фактаж, можна цілком впевнено назвати документи компартійних організацій, використані у статті, повноправним і самодостатнім джерелом вивчення питань, пов'язаних із крахом тоталітарної політичної моделі радянської держави, диверсифікацією громадської думки і розвитком політико-ідеологічного плюралізму в Україні у 1988-1991 рр.