Steam reforming is a method for producing hydrogen gas as a solution for renewable energy generation. One source of hydrogen in a steam reformer is propane gas. The advantage of propane gas is the ease of transportation and storage. The production of hydrogen gas in a steam reformer is certainly influenced by supporting factors such as the temperature of the reformer. In this study, propane steam reforming was simulated in 3D with COMSOL Multiphysics 5.3ª software with bed reformer temperatures varying from 600, 650, 700, 700, 750, 800 and 850 o C with steam to carbon (S/C) ratio 3. The results show that increasing the temperature causes the density of the reformer to decrease, which in turn results in increased gas velocity. In addition, an increase in temperature in the bed reformer increases propane conversion to 87.8% and produces about 40% hydrogen at 850 o C.

No abstract

No abstract

Одним з факторів, які можуть підвищити властивість поверхневого перенесення для дифузії газу з матеріалу мембрани в ПЕПОМ, є пористість матеріалу газодифузійного шару, що впливає на розподіл часток на електродах. В даному дослідженні проводиться моделювання продуктивності ПЕПОМ шляхом чисельного дослідження впливу пористості ГДШ в деяких комерційних ELAT-TEK-1200W (=0,31) і SIGRACET 25BA (=0,63), а також органічних матенріалах, таких як кокосова койра (=0,88). Для цього використовували COMSOL Multiphysics 5.3a у вигляді масових концентрацій частинок, нанесених на профіль поверхні і точок розрізу на електродах за минулий час. Потім отримані результати були використані для визначення продуктивності ПЕПОМ шляхом розрахунку деяких втрат; активаційних, омічних і масової концентраційної поляризації. Результати показали, що на продуктивність ПЕПОМ впливає тільки масова поляризація. Це означає, що питома потужність сильно залежить від концентрації частинок в анод і катод. Масова концентрація сильно залежить від розподілу часток; в ході реакції утворюються Н 2 , О 2 і Н 2 О. Найбільша концентрація H 2 на аноді спостерігається в ГДШ з використанням ELAT-TEK-1200W, що має найменшу пористість, що забезпечує найвищу питому потужність в порівнянні з іншими матеріалами ГДШ. Це полегшує процес дифузії між частинками H 2 і O 2 . Однак кокосова койра як органічний матеріал може в майбутньому стати перспективним ГДШ завдяки своїй ефективності в порівнянні з іншими Ключові слова: чисельне дослідження, ПЕПОМ, продуктивність, пористість, газодифузійний шар, матеріал, COMSOL Multiphysics UDC612.