Иíñòèòóò íåéðîхèðóðãèè èì. àêàä. À.Ï. Ðîìîäàíîâà ÀÌÍ Óêðàèíы, ã. Êèåâ Обследованы 40 пациентов с различными заболеваниями без признаков поражения каудальной группы (КГ) черепних нервов (ЧН). Исследование проводили с использованием аппарата "Magnetom Сoncerto" (Германия) с напряженностью магнитного поля 0,2 Тл. Использование программы TRUFFI при толщине среза 0,8-1 мм, в аксиальной и корональной плоскостях с последующей обработкой изображений на рабочей станции и 3D реконструкцией позволили четко визуализировать КГЧН и разработать оптимальный диагностический алгоритм. Ê ë ю÷ åâ ыå ñ ë î â à : ÷ å ð å ïíы å í å ð â ы , ì à ã íèò î ð å ç î í àí ñ í à ÿ ò î ì î ã ð à ô è ÿ , âèçóàëèçàöèÿ.

Чувашова О.Ю., Робак К.О.Отдел нейрорадиологии и радионейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина Изменения функционально значимых проводящих путей головного мозга при глиомах низкой степени анаплазии по данным магниторезонансной трактографии Вступление. Представлены результаты применения магниторезонансной (МР) трактографии в нейрохирургической навигации при планировании хирургического доступа и определении объема удаления глиом полушарий большого мозга с низкой степенью анаплазии.Материалы и методы. Проведена предоперационная МР-трактография у 13 пациентов, оперированных по поводу глиом низкой степени анаплазии (с последующей гистологической верификацией).Результаты. По данным МР-трактографии для глиом с низкой степенью анаплазии характерны инфильтрация (в 76,9% наблюдений), разрушение волокон проводящих путей (в 69,2%), их смещение (в 23%) вследствие объемного воздействия опухоли. Хирургическая тактика при глиомах полушарий большого мозга определялась степенью поражения проводящих путей.Выводы. МР-трактография позволяет оценить степень поражения проводящих путей при глиомах полушарий большого мозга, ее данные используют в хирургической нейронавигации. Ромоданова, ул. Платона Майбороды, 32, Киев, Украина, 04050, e-mail: cho72@ukr.net. Вступление. Первичные доброкачественные и злокачественные опухоли головного мозга (ГМ) вы-являют с частотой 10,9-12,8 на 100 тыс. населения, из них наиболее часто -глиомы. Глиальные опухоли составляют 40-55% в структуре новообразований центральной нервной системы (ЦНС) [1]. Четкую тенденцию к увеличению частоты обнаружения этих опухолей отмечают и в Украине [2,3]. Наиболее часто глиомы диагностируют у пациентов трудоспо-собного возраста (30-60 лет), их рассматривают как заболевания с высокой смертностью и инвалидиза-цией пациентов [1].Продолжительность жизни пациентов, прежде всего, зависит от гистологического типа глиального новообразования. При опухолях с низкой степенью анаплазии продолжительность жизни может состав-лять до 5 лет, при опухолях с высокой степенью злокачественности -до 9-12 мес [4].В настоящее время достаточно полно изучены различные клинико-морфологические аспекты глиом ГМ. Высокодифференцированные ограниченные глиомы с низкой степенью анаплазии (I-II степени) считают относительно доброкачественным типом опухолей. Они обычно характеризуются медленным, неагрессивным темпом роста. Прогностически небла-гоприятными являются глиомы с диффузным типом роста и прогрессирующей анаплазией. Глиомы I-II степени анаплазии характеризуются диффузным и инфильтрирующим типом роста, при котором опухо-левые клетки распространяются по ходу проводящих путей белого вещества ГМ, что способствует дли-тельному сохранению неврологических функций. Не-врологический дефицит проявляется в отсроченном периоде заболевания при распространении опухоли на функционально значимые зоны полушарий боль-шого мозга [5]. В начальной стадии глиома растет бессимптомно, распространяясь на имеющиеся в полости черепа резервные пространства (субарахно-идальн...

the primary assessment of the prognostic features of tractography in patients with severe subaxial cervical spine and spinal cord injury. Materials and methods. The clinical group consisted of 5 patients admitted to the Department of Spine Surgery of Romodanov Neurosurgery Institute during the period from April to July 2019 with severe traumatic injury of the cervical spine and spinal cord. MRI was performed in the following modes: T1W, T2W, FLAIR, STIR, T2W FFE, CSF flow and DTI in 5-7 days after surgery. The dynamics of neurological disorders regression were evaluated according to the International Standards for Neurological Classification of Spinal Cord Injury. The level of spinal canal traumatic stenosis was determined by SCT both before and after surgical correction. Due to the small clinical group, statistical processing of the obtained digital indicators was not performed. The main task was to identify general patterns in order to determine the direction of further detailed studies.

Відділ нейрорадіології та радіонейрохірургії, Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, Київ, Україна Метод магніторезонансної трактографії: cучасні можливості візуалізації та використання в нейрохірургічній практиці Вступ. Представлені сучасні можливості магніторезонансної (МР) трактографії в нейровізуалізації та під час планування нейрохірургічного втручання з приводу різних об'ємних утвореннях головного мозку (ГМ). Мета. Вивчити можливості МР-трактографії для застосування в нейрохірургічній практиці шляхом оцінки стану провідних шляхів (ПШ) при різних об'ємних утворень ГМ та їх вплив на траєкторію основних ПШ. Матеріали та методи. Магніторезонансна томографія (МРТ) з побудовою МР-трактограм проведена у 143 хворих з різними об'ємними утвореннями ГМ, з них 82-оперовані з подальшою гістологічною верифікацією. Результати. За даними МР-трактографії, гліоми характеризувалися інфільтрацією, руйнуванням волокон ПШ та основних ПШ у зоні росту пухлини, зміщенням ПШ за їх локалізації поблизу пухлини внаслідок її об'ємної дії. Об'ємні утворення вузлового типу (невриноми, менінгіоми, солітарні метастази, кістозні утворення, кавернозні ангіоми) характеризувалися зміщенням волокон ПШ та основних ПШ без порушення їх цілісності. За умови значного об'ємного впливу утворення на речовину ГМ спостерігали стоншення ПШ внаслідок стискання його волокон. Хірургічну тактику при об'ємних утвореннях ГМ, зокрема, при гліомі, визначали за ступенем ураження основних ПШ. Висновки. МР-трактографія-передовий метод, що дає змогу оцінити ступінь ураження ПШ за наявності об'ємних утворень ГМ, дані якої використовують в сучасній нейрохірургії.

Д³àãíîñòèêà òà íåéðîх³ðóðã³чíå ë³êóвàííя хвîðîбè Кóшèíãà Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України, м. Київ Вñòóï. Хвороба Кушинга-це тяжке нейроендокринне захворювання, яке ввиникає внаслідок тривалої надмірної секреції адренокортикотропного гормонн (АКТÃ), спричиненої наявністю аденоми гіпофіза у 95% спостережень. Ç усіх аденом гіпофіза, пухлини, що зумовлюють хворобу Кушинга, складають особливу групу, їх частота становить 5-6% [1-4]. Утворення аденоми гіпофіза з гіперсекрецією АКТà зумовлює гіперфункцію надниркових залоз з підвищенням активності всіх зон їх кори: пучкова-продукує кортизол, клубочкова-альдостерон, сітчаста-дегідроепіандростерон. Підвищення рівня цих гормонів в крові клінічно проявляється ознаками гіперкортицизму. Діагностика й лікування АКТÃ-продукуючих аденом гіпофіза є однією з актуальних проблем нейроонкології та нейроендокринології [5-8]. Çа відносно сталої частоти зазначених пухлин, більш ніж у 50% хворих їх діагностують з значним запізненням, після нерідко фатальних для хворого помилок в лікувальній тактиці: тривалого неефективного консервативного лікування, виконання патогенетично необґрунтованої адреналектомії [1-3, 9, 10]. Наслідком такого лікування може бути формування синдрому Нельсона-бурхливого росту або рецидивування аденоми гіпофіза після видалення обох надниркових залоз з приводу хвороби Кушинга. Разом з цим, кількість пацієнтів, яким здійснюють нейрохірургічне втручання при так званій "МР-негативній" картині хвороби Кушинга, теж досить висока, незважаючи на досягнення сучасної інструментальної діагностики [1, 6]. Ìåòà ðîбîòè: оцінити інформативність існуючих діагностичних методів при хворобі Кушинга, розробити оптимальний діагностичний алгоритм для своєчасного виявлення захворювання, оцінити ефективність нейрохірургічного лікування аденом гіпофіза при хворобі Кушинга, оцінити частоту повторного виявлення пухлин та ускладнень хірургічного лікування хвороби Кушинга. Ìàòåð³àëè ³ ìåòîäè äîñë³äaeåííя. Проаналізовані всі спостереження гістологічно верифікованих аденом гіпофіза при хворобі Кушинга у пацієнтів, оперованих в клініці за 10 років-з 1999 по 2009 р. У дослідну групу включені 80 хворих: жінок-68 (85%), чоловіків-12 (15%). Наймолодша хвора була віком 8 років, найстарший пацієнт-63 років. Тобто, у середньому вік хворих становив 30,2 року. В дослідну групу також включені 6 (7,5%) пацієнтів з синдромом Нельсона, який вважали ускладненою формою хвороби Кушинга. Всі хворі обстежені з використанням клінічних, неврологічних та лабораторних методів,