Анотація. У статті розкрито питання застосування фіскальних правил у ЄС на наднаціональному рівні та їх значення для координації бюджетної політики країнчленів із метою дотримання загальних пріоритетів Співтовариства, підтримання стійкого стану державних фінансів та відповідного економічного й соціального розвитку. Визначено засади вдосконалення наднаціональних фіскальних правил у післякризовий період. Окрему увагу приділено формуванню механізмів їх забезпечення та їхній ролі у національній фіскальній політиці. Висвітлено особливості використання таких правил для спрямування фіскальної політики на недопущення дисбалансів, моніторинг дотримання бюджетної дисципліни, а також запобігання загостренню фіскальних ризиків. Зазначено, що невід'ємною складовою застосування фіскальних правил є підвищення транспарентності фіскальних операцій та доступності інформації для громадськості. Окреслено зміни, що відбуваються в посткризовий період у використанні механізмів імплементації таких правил. Зроблено акцент на відновленні фіскальної стійкості (в рамках процедури надмірного дефіциту), а також на запровадженні незалежних фіскальних інститутів, діяльність яких націлена на підвищення результативності фіскальних правил. Ключові слова: фіскальні правила, координація бюджетної політики, фіскальні ризики, моніторинг застосування фіскальних правил, транспарентність бюджетних операцій, процедура надмірного дефіциту, незалежні фіскальні інститути. Рис. 1. Табл. 1. Літ. 26.

Концептуальні основи державного регулювання критичної інфраструктури України закладено Концепцією створення державної системи захисту критичної інфраструктури (2017 р.). Правові засади регулювання цієї сфери встановлено Законом України "Про критичну інфраструктуру" (2021 р.). Проблематика. Збройна агресія росії призвела до великих руйнувань національної інфраструктури України. Змінилися підходи до державного регулювання її об'єктів, звузилися реальні можливості їх фінансування за рахунок коштів держбюджету, трансформувалася структура державних запозичень. Мета -визначення особливостей державного регулювання критичної інфраструктури України в умовах воєнного стану, основних напрямів фінансового забезпечення її післявоєнного відновлення з урахуванням досвіду держав -членів Європейського Союзу. Методи. Використано сучасні підходи до аналізу проблематики критичної інфраструктури Міжнародного валютного фонду, Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, спеціалізованих установ Європейської комісії. Застосовано методи теоретичного узагальнення, ретроспективного аналізу, синтезу, групування, опису, порівняння. Результати. Розкрито підходи до державного регулювання об'єктів критичної інфраструктури в умовах воєнного часу, реальні можливості їх фінансування за рахунок коштів держбюджету. Проаналізовано удосконалення застосовуваного в ЄС законодавства, спрямоване на підвищення стійкості критично важливих підприємств. Визначено основні напрями фінансового забезпечення відновлення й розвитку критичної інфраструктури України у післявоєнний період з урахуванням економічної і фіскальної політики ЄС. Висновки. Підвищення ролі зовнішніх офіційних кредиторів у структурі державних запозичень забезпечує динаміку фінансування невідкладних потреб функціонування національної інфраструктури та вирішення питань соціального захисту. Водночас за рахунок лише грантів прямої бюджетної підтримки не можна покривати дефіцит держбюджету в середньо-й довгостроковому періоді. Розв'язання проблем фінансування відновлення критичної інфраструктури можливе шляхом надання державами-партнерами гарантій своїм компаніям для інвестування в Україну за умов упровадження ефективного антикризового менеджменту. Ключові слова: державне регулювання, критична інфраструктура, державний бюджет, військові облігації, Фонд з'єднання Європи, санкції, Фонд допомоги країнам перед набуттям членства у ЄС. Літ. 36.

The study shows components of financial support for the formation and development of critical infrastructure entities in the European Union. The sustainable functioning of critical infrastructure is aimed at the observance of common Union interests, given the existence of differences in the economic policy in different EU Member States. It was found that the development of Trans-European infrastructure programs is carried out within the framework of the EU Cohesion Policy. The Connecting Europe Facility is a key special tool for funding critical infrastructure in the EU transport, energy and digital services sectors. The Fund is mainly used to finance entities aimed at achieving the goals of the European Green Deal. Recommendations for Ukraine to take into account the experience of financial support regulation for the development of the EU critical infrastructure are substantiated. Based on the experience of the EU, the criteria for determining the priority of the project for financing critical infrastructure are highlighted. Based on the analysis of the formation and use of the Connecting Europe Facility as the main common instrument for financing the EU critical infrastructure, a conclusion was made on the feasibility of establishing a critical infrastructure development fund of Ukraine to support financing of key projects in transport, digital and energy infrastructure. Special rules for determining the eligible costs incurred for financing infrastructure projects at the expense of the critical infrastructure development fund of Ukraine are disclosed.

This note presents the EU Member States' situation with respect to the Macroeconomic Imbalance Procedure (MIP), taking into account the most recent assessments and decisions by the European Commission and the Council. It also gives an overview of relevant positions taken on the MIP by EU institutions. A separate EGOV note summarises the Macroeconomic Imbalance Procedure. This document is regularly updated. The implementation of the Macroeconomic Imbalance Procedure (MIP) is heavily affected by the pandemic, as is the whole European Semester, of which it is an integral component. The impact is on both the content and the timeline of the procedure. The Commission published the Alert Mechanism Report 2021 on 18 November 2020, thereby initiating the annual round of the MIP. The AMR is normally based on the MIP-Scoreboard, which presents data on 13 indicators that refer to the previous years and helps the Commission identify Member States at risk of macroeconomic imbalances. Chart 1: MIP scoreboard-Member States with values beyond the thresholds Source: EGOV based on 2021 AMR. Values for 2019. See also Annex 1 and Annex 3 to this document.

No abstract