Проаналізовано антропорятівний та глибинно-екологічний підходи до розуміння сутності енвайрон- менталізму. Запропоновано визначення енвайронменталізму як глобальної екологічної течії, що визнає самоцінність природного світу, всіх його елементів та має на меті порятунок людства від світових екологічних загроз, шляхом досягнення стійкого балансу планетарної екосистеми, забезпечення належного стану навколишнього природного середовища, гармонійного розвитку людини і природи. Розроблено типологію глобалістичної свідомості за ставленням до розв’язання глобальних проблем у сфері взаємовідносин людини і природи. Основні типи глобалістичної свідомості, по мірі зростання рівня бережливості у ставленні до природи, розташовано у наступній послідовності: екодеструктивний, антропоцентричний, екоспоживацький, екотрадиційний, енвайронментальний, священно-етичний, природоцентричний та антропофобський. Розробляючи типологію глобалістичної свідомості за зазначеним критерієм також виділено її нейтральний тип. Доведено, що енвайронментальна глобалістична свідомість є екологічно орієнтованою системою уявлень, яка відображає шляхи розв’язання глобальних екологічних проблем у відповідності до принципів енвайронменталізму. Цей тип глобалістичної свідомості відрізняється високим ступенем усвідомлення глобальних екологічних проблем, стійким прагненням до реалізації ефективних способів їх гуманного розв’язання, чим обумовлюється його оптимальність, необхідність максимального поширення серед населення планети. Зроблено висновок, що становлення енвайронментальної глобалістичної свідомості, як запоруки порятунку людства від власноруч створених глобальних екологічних загроз, може бути значно прискорене за умов відповідного сприяння з боку урядів, засобів масової інформації, навчальних закладів, політичних партій, громадських організацій та інших інститутів політичної соціалізації.
