Проблема, про яку йтиметься у цій розвідці, є важливою для української культури епохи модернізму (а кажучи ширшеі для епохи європейського модернізму взагалі) з огляду на декілька причин. Досить згадати історію зародження та поширення європейського модернізму, що його дослідники вважають наслідком декадансу епохи fin de siècle -своєрідної хвороби духу. Модерністичний (декадансний) індивідуалізм, ніцшеанство, естетика потворного, -усі ці риси трактувались на той час як прояв власне занепаду і виродження художніх ідеалів, кажучи інакшеяк хвороба духу європейської культури. Щодо українського контексту, пов'язаного з проблемами декадансу, декадентів і модерністів, то досить згадати дискусію Івана Франка з модерністами чи його відому віршову суперечку з Василем Щуратом, щоб зрозуміти ідейну суть подібних дискусій в українському суспільстві кінця ХІХпочатку ХХ століття 1 .Саме у цей час, тобто на кінець ХІХ століття у європейському культурному регіоні особливо актульними стають також дослідження, що стосуються хворіб (передусім психологічних) визначних діячів культури, філософів та письменників. Симптоматичною тут виступає постать Фрід-

Artykuł przedstawia związki i zależności rosyjskiej porewolucyjnej poezji z symboliką biblijną. W antytotalitarnym Poemacie o Stalinie A. Galicza profanacja ewangelicznych wątków służy wyjawieniu okrucieństwa radzieckiej rzeczywistości. W poezji A. Achmatowej, B. Pastemaka i M. Cwietajewej sakralizacja biblijnej symboliki podkreśla tragizm ludzkiego życia w społeczeństwie zniewolonym totalitarnym reżimem.

No abstract

No abstract

La réception d'Ernst Cassirer en Russie. Dans cet article l'auteur analyse les problèmes de la réception des œuvres de E. Cassirer en Russie à la lumière des particularités de la philosophie russe. Il souligne les points de vue de Cassirer qui diffèrent de ceux de Heidegger. En même temps, il met l'accent sur la différence de réception de cette distinction par les philosophes russes. Le critique s'arrête sur trois étapes de la perception de Cassirer en Russie : 1) Au début du XXe siècle (L. Franck, A. Losev, O. Frejdenberg) ; 2) Au temps de l'Union soviétique ; 3) À la fin du XXe siècle. Il est bien compréhensible que seules la première et la troisième étapes furent les plus adéquates. En même temps l'auteur fait remarquer la critique négative des traditions russes dans les œuvres de Cassirer, parues récemment en Russie. Il prête une attention particulière à la différence de perception de Cassirer par les philosophes russes comme A. Losev et M. Baxtin.