Self-monitoring of blood glucose (SMBG) is universally considered to be an integral part of type 1 diabetes management and crucial for optimizing the safety and efficacy of complex insulin regimens. This extends to type 2 diabetes patients on intensive insulin therapy, and there is also a growing body of evidence suggesting that structured SMBG is beneficial for all type 2 diabetes patients, regardless of therapy. However, access to SMBG can be limited in many countries in Central and Eastern Europe. A consensus group of diabetes experts from 10 countries in this region (with overlapping historical, political, and social environments)-Bulgaria, Croatia, Czech Republic, Hungary, Poland, Romania, Serbia, Slovakia, Slovenia, and Ukraine-was formed to discuss the role of SMBG across the spectrum of patients with diabetes. The group considered SMBG to be an essential tool that should be accessible to all patients with diabetes, including those with non-insulin-treated type 2 diabetes. The current article summarizes the evidence put forward by the consensus group and provides their recommendations for the appropriate use of SMBG as part of individualized patient management. The ultimate goal of these evidence-based recommendations is to help patients and providers in Central and Eastern Europe to make optimal use of SMBG in order to maximize the efficacy and safety of glucose-lowering therapies, to prevent complications, and to empower the patient to play a more active role in the management of their diabetes.

Diabetic foot syndrome with long-term unhealed wounds is the most common complication and cause of limb amputation in diabetes. The search for effective therapeutic agents and their inclusion in treatment protocols is a priority due to the increase in the number of cases of this socially significant disease and disability among the working population every year. The aim of the study is to evaluate the effectiveness of cryopreserved human amniotic membrane in the treatment of long-term non-healing wounds of the lower extremities in diabetic foot syndrome. Materials and methods. The pilot clinical study described 4 clinical cases of treatment of patients with diabetes mellitus type I and II (1 woman and 3 men aged 52 to 68 years) with long-term unhealed wounds of the limbs under standard therapy. After previous wound sanation the applications of the cryopreserved human amniotic membrane were performed. Once a week after the application, the dynamics of wound healing was assessed. Blood glucose levels were determined before amniotic membrane treatment and two hours after the procedure. Results. As a results of weekly applications of human amniotic membrane there was a gradual decrease in the area of the wound from the original size and increase the rate of healing. Thus, at the time of the second visit (after 7 days) the reduction in the area of the ulcer from the initial size in patient 1 was 33 %, patient 2 – 25 %, patient 3 – 33 % on the sole and patient 4 – 3 %, and the healing rate – 4.7 %, 3.6 %, 4.7 % and 0.43 % per day, respectively. The use of human amniotic membrane did not affect blood glucose levels when comparing values before application and two hours after the procedure. Regular follow-up visits of patients 3, 6, 9 and 12 months after the start of the study showed no recurrence of ulcers. Conclusions. It has been shown that the use of cryopreserved human amniotic membrane in patients with diabetes mellitus and diabetic foot syndrome with long-term unhealed wounds results in complete healing of ulcers with stable remission during the year of observation.

НОВІ МЕТОДИ ЛІКУВАННЯ ТРОФІЧНИХ УРАЖЕНЬ НИЖНІХ КІНЦІВОК У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ Резюме. Актуальність. Ускладнення у вигляді трофічних виразок нижніх кінцівок є одним із серйозних наслідків цукрового діабету (ЦД), оскільки вони часто призводять до тяжких медичних і соціальних проблем, аж до високих ампутацій кінцівок. Метою дослідження була розробка й клінічна апробація діагностично-лікувального алгоритму для комплексної терапії трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих на ЦД. Матеріали і методи. Подано результати лікування 63 хворих (42 жінки і 21 чоловік) з нейропатичним типом трофічних уражень нижніх кінцівок або постопераційними дефектами на етапі грануляції. З них 32 пацієнти (основна група) отримували місцеві внутрішньошкірні ін'єкції препаратів гіалуронової кислоти та сукцинату натрію (Лацерта) до позаклітинного матриксу. Хворих з групи порівняння лікували з використанням гідроколоїдних матеріалів (гідрокол, грануфлекс). У пацієнтів визначали рівень глікованого гемоглобіну, ступінь циркуляторних порушень (шляхом визначення кісточково-плечового індексу, до та після проби з навантаженням) і нейропатичних порушень (за шкалою розрахунку неврологічних дисфункцій -NDS). Результати лікування оцінювали за швидкістю загоювання дефекту протягом двох і більше місяців. В основній групі у 24 хворих спостерігалось повне загоєння дефекту (75 %), тоді як у групі контролю загоєння відзначено в 16 хворих (51,6 %). Упродовж року рецидиви відбувалися в основній групі у 22,2 % випадків, а в контрольній -у 46,9 % (р < 0,05). Висновок. Розроблена методика лікування з використанням препарату Лацерта дозволила підвищити ефективність лікування, прискорити одужання, знизити кількість ускладнень у хворих на ЦД з трофічними нейропатичними виразками нижніх кінцівок. Ключові слова: цукровий діабет, трофічні виразки нижніх кінцівок, спосіб лікування.Адреса для листування з авторами: Болгарська С.В.