Постановка проблеми. Сучасне будівництво передбачає підвищення ступеня індустріальності, зниження витрат конструкційних матеріалів та трудомісткості, вимагає швидких темпів зведення будівель і споруд, а також забезпечення необхідної несучої здатності, надійності і довговічності не лише будівель загалом, а й окремих їх конструктивних елементів. Такими конструктивними елементами є сталебетонні та сталезалізобетонні конструкції, які не лише відповідають зазначеним вимогам, а й надійні у роботі і достатньо ефективні в умовах реконструкції наявних громадських і виробничих будівель. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Під час спорудження артилерійського містечка у Батумі військовий інженер Д. Жарінцев 1855 року звів бетонну стінку, яка була армована прокатним металом. У 1957 році Р. В. Воронков у плитах з профільованим настилом зумів сумістити функції металевого листа як ізоляції і несучої арматури [1]. Експериментально-теоретичним шляхом було встановлено, що плити з листовою арматурою за несучою здатністю мало чим різняться та дуже близькі до плит, армованих арматурними стрижнями. Відтоді дедалі більше уваги як в закордонній, так і у вітчизняній практиці, приділяють дослідженню залізобетонних конструкцій, що містять листову «aрматуру-oпалубку». Інженер А. Біргером (Бельгія) ще на початку 70-х років експериментально дослідив сталебетонні балки системи «УІЛСТРЕС», які армувалися комплексно високоміцними сталевими попередньо напруженими пучками та металевими листами, розташовуваними у розтягнутій і стиснутій зонах, та впровадженими у реальному будівництві. Сталебетонні балки, зовнішнє армування яких виконано зі сталевого листа, мають властивості біологічного захисту від різноманітних радіоактивних випромінювань, і їх можна використовувати для споруд АЕС. Прикладом використання таких балкових конструкцій була Німеччина, за будівництва АЕС «Норд-2» у місті Грайсвальді. Терміни будівництва, за використання таких сталебетонних конструкцій, скоротилися на 20%. Такі конструкції одночасно виконували захист як біо-, так і гідроізоляції, окрім того, для їх виготовлення не потрібно було використовувати опалубки. У великих містах світу в будівництві різноманітних будівель і споруд використовували комплексні сталебетонні конструкції, основними конструктивними елементами в яких є бетон і сталевий лист. Варто зазначити висотні будівлі: «Уілліс-Тауер», (108 поверхів, висота 443 м, м. Чикаго, США), у будівництві якого використовували сталебетонні плити, армовані профнастилом, що дало змогу знизити вагу перекриття близько на 45-50%; Тайбей 101, острів Тайвань (чотири
