Мета. Дослідження можливих причин різного рівня антимікробної активності поверхнево-активних речовин (ПАР) Nocardia vaccinii ІМВ В-7405, синтезованих на відпрацьованій після смаження м'яса і картоплі соняшниковій олії. Методи. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Критерієм антимікробної активності ПАР були мінімальні інгібуючі концентрації (МІК), які визначали методом двократних серійних розведень у м'ясопептонному бульйоні (для бактерій) і рідкому суслі (для дріжджів). Результати. Встановлено, що МІК щодо бактерій (Bacillus subtilis БТ-2, Escherichia coli ІЕМ-1, Proteus vulgaris ПА-12, Staphylococcus aureus БМС-1, Pseudomonas sp. МІ-2, Enterobacter cloacae С-8, Erwinia aroideae Н-3) і дріжджів (Candida tropicalis PE-2, Candida albicans Д-6) поверхнево-активних речовин, синтезованих N. vaccinii ІМВ В-7405 на відпрацьованій після смаження картоплі олії була в середньому у 2,5-8 разів нижчою, ніж відповідний показник ПАР, одержаних на відпрацьованому після смаження м'яса субстраті. Збільшення з 5 до 7 діб тривалості вирощування N. vacсinii ІМВ В-7405 на відпрацьованій після смаження картоплі олії супроводжувалося синтезом ПАР, МІК яких щодо більшості досліджуваних тест-культур знижувалася у 1,4−4 рази. Показник мінімальної інгібуючої концентрації ПАР N. vaccinii ІМВ В-7405 корелював з наявністю у складі синтезованих ПАР аміноліпідів і активністю НАДФ + -залежної глутаматдегідрогенази -ключового ферменту їх біосинтезу. Висновки. Встановлена залежність антимікробної активності ПАР від якості пересмаженої олії та тривалості процесу засвідчує необхідність проведення досліджень впливу умов культивування продуцентів на біологічні властивості цільового продукту. Дані щодо якісного складу ПАР і активності ключового ферменту біосинтезу аміноліпідів показують можливість регуляції антимікробної активності поверхнево-активних речовин зміною умов культивування продуцента. К л ю ч о в і с л о в а: Nocardia vaccinii ІМВ В-7405, поверхнево-активні аміноліпіди, антимікробні властивості, відпрацьована після смаження м'яса і картоплі соняшникова олія Раніше [1−4] було показано, що заміна рафінованої олії і очищеного гліцерину у середовищі культивування Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 на промислові відходи (відпрацьовану після смаження соняшникову олію та технічний гліцерин -відхід виробництва біодизелю) дає змогу не тільки здешевити процес біосинтезу, а й одержати цільовий продукт з високою антимікробною і антиадгезивною активністю. Причому ПАР, синтезовані на відпрацьованій після смаження картоплі олії та технічному гліцерині,

Цель. Установить условия культивирования Acinetobacter calcoaceticus IMB B-7241 на отработанном (пережаренном) подсолнечном масле различного качества, обеспечивающие максимальные показатели синтеза поверхностно-активных веществ (ПАВ). Методы. A. calcoaceticus IMB B-7241 выращивали в жидкой среде, содержащей 2−6% отработанного после жарки картофеля и мяса масле, в том числе и в присутствии предшественников биосинтеза (глюкоза, органические кислоты). Количество синтезированных ПАВ определяли весовым методом после экстракции из супернатанта культуральной жидкости смесью хлороформа и метанола (2:1), эмульгирующие свойства-по индексу эмульгирования культуральной жидкости с использованием подсолнечного масла в качестве субстрата. Результаты. Наиболее высокие показатели синтеза ПАВ на всех исследуемых субстратах наблюдались при использовании посевного материала, выращенного на соответствующем пережаренном масле. Максимальная концентрация ПАВ (8,5±0,42 и 7,9 ± 0,39 г/л) достигалась при культивировании штамма ИМВ В-7241 на отработанном после жарки мяса (4%) и картофеля селянского (6%) масле соответственно. При внесении в среду с 2% отработанного масла предшественников биосинтеза (глюкоза, 0,1%, фумарат калия, 0,01-0,1% и цитрат калия, 0,01-0,1%) концентрация ПАВ повышалась в 2,3−3,4 раза по сравнению с показателями на среде без глюкозы и органических кислот. Добавление в среду культивирования штамма IMB B-7241 фумарата и цитрата в виде натриевых солей не сопровождалось увеличением синтеза ПАВ, что обусловлено ингибирующим влиянием катионов натрия на активность ферментов анаплеротической реакции (фосфоенолпируват-(ФЕП)-карбоксилаза) и биосинтеза ПАВ (ФЕП-карбоксикиназа, НАДФ +-зависимая глутаматдегидрогеназа). Выводы. Повышение в два раза концентрации отработанного масла и мочевины в среде культивирования штамма ИМВ В-7241 (до 4% и 0,7 г/л соответственно), а также замена рафинированного масла в среде для получения инокулята на отработанное сопровождалось увеличением количества синтезированных ПАВ более, чем в 4−5 раз по сравнению с показателями на базовой среде. Использование пережаренных масел для биосинтеза ПАВ позволит не только снизить себестоимость конечного продукта, но и утилизировать токсичные отходы, выбросы которых в окружающую среду в Украине не регламентируются.