During last years, ultrasound duplex angioscanning (USD) gives opportunity to get the most complete information respecting the venous pathology and is used as a method of navigation during conducting of endovascular manipulations. Purpose of research — to study the ultrasound changes in the thrombosed vein before and after the influence of endovascular high-frequency electric welding and to evaluate the effectiveness of the method in the complex surgical service of acute ascending thrombophlebitis of the GSV. During the period from 2015 to 2017 in the surgical departments of the city clinical hospital №8 in Kyiv there were 38 patients with acute ascending thrombophlebitis of the great saphenous vein (AATGSV), who were treated with endovascular electric welding (EVEW). The age ranged from 19 to 78 years (average age 51.28±2.63 years). According to the international classification of CEAR (Clinical Etiological Anatomical Pathophysiological), C2 was noted in 6 (15.8%) patients, C3 — in 13(34.2%), C4 — in 7(18.4%), C5 — in 9(23.7%), C6 — in 3 (7.9%). All patients was treated with ultrasound duplex angiography (USD) using TOSHIBA Nemio XG (Japan), equipped with a convex sensor with an operating frequency of 3.5–5 MHz and a linear sensor with the range of 7.5–12 MHz. Domestically produced electric welder “Swarmed” EK-300М1 were used as a feeding device “Swarmed” EK-300М1. In manual mode, 15 sec. Parametric methods were used for statistical processing of the received results. Average arithmetic meanings (M), standard error of arithmetic mean (m) were calculated. The authenticity of the differences were evaluated using the Student`s criterion. Differences were recognized as statistically significant in p <0,05. Electric welding of the thrombosed vein segment was performed using an endovascular electric welding catheter (EC). With ultrasound examination of the thrombosed vein segment with acute ascending thrombophlebitis of the GSV the average diameter of the vein to effect by EVEW was 9.6±0.4 mm. Multiple hyperechogenicity thrombotic masses were visualized in the vein lumen. On the first day after the EVEW, the diameter of the GSV was increased by 1.3 times and averaged was 12.2±0.4 mm (p<005). The diameter of the vein increased due to the edema of the venous wall after the EVEW. After 1 month, the vein decreased in diameter significantly compared to the previous indicator and its average diameter was 7.4±0.5 mm (p<005), the vein lumen had a hypoechogenic character. After the 3 months period, compared to the 1 month after the EVEW, the vein diameter continued to decrease to 4.7±0.5 mm (p<005). After 6 months from the moment of the EVEW, the diameter of the vein was even more reduced compared to the period of 3 months — 2.4±0.4 mm (p<005). After the period of 1 year or more duplex ultrasound picture showed the completion of the process of obliteration with total vein ablation. In the observation period of 3-6 months, the occurrence of GSV repatency was observed for 3 (7,89%) patients. The ultrasound picture in the thrombosed vein after the endovascular high-frequency electric welding undergoes changes from anechogenic, hypoechogenic to echogenic character, reflects the occlusion process, obliteration and total ablation of the vein.

Актуальность. Современные теории патогенеза пост­декомпрессионных дисфункций печени (ПДДП) пытаются акцентировать внимание на отдельной патофизиологической стороне сложного процесса и механизма инициации. Однако только комплексный подход позволяет объективно определять механизмы развития дисфункций печени в послеоперационном периоде. Цель исследования: определение особенностей и закономерностей влияния традиционных и малоинвазивных методов билиарной декомпрессии на функциональное состояние печени относительно ПДДП у больных с обтурационной желтухой неопухолевой этиологии (ОЖНОЭ). Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 510 больных с неопухолевой обтурационной желтухой. Результаты. Ранжирование больных по способу и методам билиарной декомпрессии дало возможность определить влияние метода хирургического лечения на степень печеночной дисфункции в послеоперационном периоде путем регистрации динамики ее прогностических предикторов, что позволило оценить степень послеоперационной безопасности традиционных и малоинвазивных методов наружной и внутренней билиарной декомпрессии относительно прогрессирования постдекомпрессионной дисфункции печени. Выводы. Разработка подходов к дифференцированному выбору хирургической тактики и методов ее реализации с позиции степени послеоперационной безопасности методов хирургической интервенции и постдекомпрессионного усугубления имеющейся печеночной дисфункции привело к перераспределению структуры выполненных оперативных вмешательств у больных ОЖНОЭ в пользу малоинвазивной коррекции, создание обоснованных протоколов периоперационного сопровождения способствовало уменьшению послеоперационных осложнений на 10,26 % (с 16,87 до 6,61 %), ПДДП — на 9,19 % (с 10,84 до 1,65 %) и летального исхода — на 6,4 % (с 7,23 до 0,83 %).

No abstract

У роботі проаналізовано результати операційного лікування 96 хворих із гострим апендицитом. Серед пацієнтів пере-важали жінки -54 (56,3 %). Всім хворим виконували лапароскопічну апендектомію як під загальною анестезією, так і регіонарним знеболюванням. Хворим основної групи обробку брижі та формування кукси червоподібного відростка виконували методом зварювання живих тканин. У контрольній групі обробку брижі здійснювали традиційною коагуляцією та кліпуванням, а формування кукси проводили лігатурним методом, з обробкою її монополярною коагуляцією. При мікробіологічному дослідженні із кукси червоподібного відростка в основній групі пацієнтів ро-сту мікроорганізмів не виявлено у 100 %, в контрольній групі після обробки кукси монополярною коагуляцією у 9 (27,3 %) виявили помірний бактеріологічний ріст (p>0,05). Інтраабдомінальних ускладнень в основній групі не вияв-лено, в контрольній діагностовано інфільтрат у правій здухвинній ділянці без клінічних проявів у післяопераційному періоді у 4 (12,1 %) пацієнтів (p>0,05). Медикаментозне лікування пацієнти основної групи отримували 1-2 дні (p<0,05), контрольної 3-4 дні. Середній ліжко-день в основній групі склав (1,5±0,5) доби (p<0,05), в контрольній -(3,0±0,5) доби. Поєднання лапароскопічних та електрозварювальних технологій у лікуванні хворих з гострим апендицитом характеризується зменшенням ризику виникнення післяопераційних інтраабдомінальних ускладнень або повною їх відсутністю, меншим больовим синдромом у післяопераційному періоді, коротким періодом стаціонарного лікування та швидкою реабілітацією.In the study there were analyzed cases of 96 patients with acute appendicitis. Among the patients there were predominantly women, 54 cases (56.3 %). All the patients underwent laparoscopic appendectomy by using general and local anesthesia. The mesentery treatment and vermiform appendix stump formation were carried out by using electric welding of biological tissues in the patients of the main group. In the patients of the control group mesentery treatment was performed with traditional coagulation and clipping while the vermiform appendix stump was formed with monopolar coagulation by using ligature technique. The microbiological studying of the vermiform appendix stump didn't show microorganisms growth in the main group of patients (100 %). However, after monopolar coagulation there was detected median bacterial growth in the control group (p>0.05). There were no intraabdominal complications reported in the main group, whereas in 4 cases (12.1 %) of the control group there was diagnosed non clinically manifested infiltration in the right iliac region during postoperative period (p>0.05). The patient of the main group received drug treatment during 1-2 days (p<0.05), the patient of the control group -3-4 days. The average patient day in hospital was (1.5±0.5) days. The combination of laparoscopic and electric welding techniques in treatment of patients with acute appendicitis is characterized by a decreased risk of postoperative intraabdominal complications or their comp...

Проведено аналіз інструментальної діагностики 316 хворих на гострий калькульозний холецистит із підозрою на холедохолітіаз. У даній групі хворих чоловіків було 105 (33,2 %), жінок –  211 (66,8 %). Вік хворих – від 42 до 84 років. Всі пацієнти були обстежені відповідно до протоколів та стандартів надання медичної допомоги  клініко-лабораторно, інструментально. У день госпіталізації хворим виконано УЗД ОЧП з подальшим УЗ-контролем наступного дня після відповідної підготовки. Під час УЗД ОЧП діагностовано 97 випадків холедохолітіазу, що дозволило відразу планувати операційне втручання. Всіх інших хворих поділено на дві групи. У першій групі (115 хворих) для подальшої діагностики виконували  ЕРПХГ, в другій групі (104 хворих) – МР ПХГ. За результатами досліджень, встановлено, що МР ПХГ має чутливість у діагностиці холедохолітіазу 99 %, а ЕРПХГ – 97,1 %. Важливо відмітити, що виконання ЕРПХГ може супроводжуватись такими ускладненнями, як алергічні реакції, гострий холангіт та гострий холецистит, які ми спостерігали у 5 випадках (4,3 %). При виконанні МР ПХГ ускладнень не відзначили. Іншою перевагою МР ПХГ є забезпечення 3D-візуалізації протокової системи, що полегшує оперування, сприяє зменшенню часу операції та кількості операційних ускладнень, у тому числі ятрогенних.